| Назва: | РПС Казахстану |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 352,37 KB |
| Скачувань: | 13 |
Господарство Казахстану для свого розвитку має достатню і різноманітну природну базу. За роки радянської влади в країні склалася потужна промисловість, визначилася спеціалізація сільського господарства. Промисловість представлена паливно-енергетичним, металургійним, хімічниим, агропромисловим комплексами.
Промисловість. Провідними галізями промисловості Казахстана є горно видобувна, кольорова і чорна металургія, машинобудування, нафтопереробна та нафтохімія. У металургійному комплексі важлива роль належить кольоровій металлургії – виробництву свинця, цинка, срібла, титана, магнія. Мідь плавлять на Балхайскому та Джезказганскому металлургійних комбінатах, а також Карсакпайскому мідеплавильному заводі. На бокситах Кустанайской області у Павлодарє працює алюмінієвий завод.
Чорна металлургія представлена комбінатами в Темир-Тау та Ермаке, Карагандийским металлургійним комбінатом, який працюєт на месцевих сировині та паливі. У Казахстані развинуті всі галузі топливно-енергетичного комплексу. Вугілля видобувається у Карагандинском и Экибастузском вугільних басейнах. Развивается нафтова і газова промисловість на півостровах Мангишлак і Бузачи. Газова промисловість розробляеться на базі великого Карачаганского газового місце народження. Нафтова промисловість зосереджена на заході Казахстану. Продовжується видобуток нафти на Эмбенском місце народження. Родовища нафти в Ембинському районі розкидані на великому просторі в напівпустельній, малозаселеній місцевості. Разом із нафтою добувається побіжний газ. Ембинська нафта має високі технологічні властивості, особливо цінні мастила з цієї нафти. Значним нафтопереробним районом країни став півострів Мангишлак. Тут освоюються родовища Жетибай, Узень, Карамандибас і Теньга. В 2003р. в Казахстані було добуто 51,4 млн.тон нафти, в 2004 – 59,17 млн.т, в 2005 – 61,4 млн.т.До 2010 планується збільшити видобуток нафти до 100 млн.т за рік, а до 2015 – до 150млн.т за рік, в результаті чого Казахстан увійде в десятку найкрупніших нафтовидобувних країн світу.[ 7 ]
На основі Тенгизского місценародження нафти створюється комплекс хімічних виробництв. На базе дешевого вугілля Экибастузского бассейну формується вузол великих теплових електростанцій. Гідроунергетика найбільш розвинута у Східному Казахстані, в бассейні Іртиша.
На підприємствах хімічної промисловості виробляють фосфатні добрива, полиетилен, пластмасси та синтетичний каучук. Машинобудівні підприємства виготовлюють різні машини та обладнання. У Караганде Усть-Каменогорске побудовані заводи гірськошахтарського обладнання, в Алма-Атах – електротехнічного машинобудування. Сільськогосподарське машинобудування развивається в Акмоле, Павлодаре.
У табл. 4 подані обсяги виробництва основних видів промислової продукції, що свідчать про широкий спектр виробництв, що склались у радянський час на території Казахстану. Таблиця 5
Виробництво основних видів промислової продукції.
1913 1950 1970 2000
Залізна руда, млн. т - - 18,8
Чавун, млн. т - - 2,5
Сталь, млн. т - 0,13 3,3
Прокат чорних металів, млн. т - 0,11 2,7 4,7
Вугілля, млн. т 0,1 17,4 67,3 130
Нафта (включаючи газовий конденсат), млн. т 0,12 1,1 16,0 26,6
Газ природний, млн. куб. м. - 7,4 2747 7900
Електроенергія, млн. кВт. 1,3 2617,2 37789 79100
Мінеральні добрива, тис. т - 22,3 2822
Сірчана кислота , тис. т - 58,2 1254
Металоріжучі верстати, шт. - 5 2436
Цемент, тис. т - 15,7 5991
Тканини , млн. м.кв. - 4,9 65,8
Тканини вовняні, млн. м.кв. 0,14 2,2 5,4
Взуття шкіряна, млн. пар 0,013 3,3 28,5
М'ясо, тис. т 109,6 568 723
Олія тварина, тис. т 2,3 22,3 43,7 76
Консерви, млн. шт - 92,6 329
Цукор-пісок, тис. т - 71,8 149
Риба тис. т 31,8 102,2 100,8
. Агропромисловий комплекс. Агропромисловий комплекс базується на розвиток сільського господарства, яке спеціалізується на виробництві зерна та продукції тваринництва. Агропромисловий комплекс Казахстану об”єднає 36,3 тис. різноманітних сільськогосподарських підприємств і 30,8 тис. фермерських господарств
Північний Казахстан - головна зернова база, важливий тваринницький район із спеціалізацією на молочно-м'ясному скотарстві в північній частині і вівчарстві - у південній. Рослинництво представлене в основному зерновими культурами. Провідною є яра пшениця, посіви якої поширені на півночі країни в лісостеповій і степовій зонах. На заході степової зони культивують таокж просо, а з технічних культур – сонячник і гірчицю. В південних районах вирощують озиму пшеницю, на зрошуваних землях рис. Тут також поширені кукурудза на зерно, бавовник ( у долинах річок) і цукрові буряки. Великі площі зайняті під баштанними культурами, садами і виноградниками.
Посівні площі, тис. га
1913 1955 1975 2005
Вся посівна площа 4145,7 7854,3 31558,4 32010
Зернові культури
У тому числі:
пшениця .
рис
просо . 3880,8
2507,1
25,3
455,2 6055,2
4024,0
29,8
464,7 22406,7
Промисловість. Провідними галізями промисловості Казахстана є горно видобувна, кольорова і чорна металургія, машинобудування, нафтопереробна та нафтохімія. У металургійному комплексі важлива роль належить кольоровій металлургії – виробництву свинця, цинка, срібла, титана, магнія. Мідь плавлять на Балхайскому та Джезказганскому металлургійних комбінатах, а також Карсакпайскому мідеплавильному заводі. На бокситах Кустанайской області у Павлодарє працює алюмінієвий завод.
Чорна металлургія представлена комбінатами в Темир-Тау та Ермаке, Карагандийским металлургійним комбінатом, який працюєт на месцевих сировині та паливі. У Казахстані развинуті всі галузі топливно-енергетичного комплексу. Вугілля видобувається у Карагандинском и Экибастузском вугільних басейнах. Развивается нафтова і газова промисловість на півостровах Мангишлак і Бузачи. Газова промисловість розробляеться на базі великого Карачаганского газового місце народження. Нафтова промисловість зосереджена на заході Казахстану. Продовжується видобуток нафти на Эмбенском місце народження. Родовища нафти в Ембинському районі розкидані на великому просторі в напівпустельній, малозаселеній місцевості. Разом із нафтою добувається побіжний газ. Ембинська нафта має високі технологічні властивості, особливо цінні мастила з цієї нафти. Значним нафтопереробним районом країни став півострів Мангишлак. Тут освоюються родовища Жетибай, Узень, Карамандибас і Теньга. В 2003р. в Казахстані було добуто 51,4 млн.тон нафти, в 2004 – 59,17 млн.т, в 2005 – 61,4 млн.т.До 2010 планується збільшити видобуток нафти до 100 млн.т за рік, а до 2015 – до 150млн.т за рік, в результаті чого Казахстан увійде в десятку найкрупніших нафтовидобувних країн світу.[ 7 ]
На основі Тенгизского місценародження нафти створюється комплекс хімічних виробництв. На базе дешевого вугілля Экибастузского бассейну формується вузол великих теплових електростанцій. Гідроунергетика найбільш розвинута у Східному Казахстані, в бассейні Іртиша.
На підприємствах хімічної промисловості виробляють фосфатні добрива, полиетилен, пластмасси та синтетичний каучук. Машинобудівні підприємства виготовлюють різні машини та обладнання. У Караганде Усть-Каменогорске побудовані заводи гірськошахтарського обладнання, в Алма-Атах – електротехнічного машинобудування. Сільськогосподарське машинобудування развивається в Акмоле, Павлодаре.
У табл. 4 подані обсяги виробництва основних видів промислової продукції, що свідчать про широкий спектр виробництв, що склались у радянський час на території Казахстану. Таблиця 5
Виробництво основних видів промислової продукції.
1913 1950 1970 2000
Залізна руда, млн. т - - 18,8
Чавун, млн. т - - 2,5
Сталь, млн. т - 0,13 3,3
Прокат чорних металів, млн. т - 0,11 2,7 4,7
Вугілля, млн. т 0,1 17,4 67,3 130
Нафта (включаючи газовий конденсат), млн. т 0,12 1,1 16,0 26,6
Газ природний, млн. куб. м. - 7,4 2747 7900
Електроенергія, млн. кВт. 1,3 2617,2 37789 79100
Мінеральні добрива, тис. т - 22,3 2822
Сірчана кислота , тис. т - 58,2 1254
Металоріжучі верстати, шт. - 5 2436
Цемент, тис. т - 15,7 5991
Тканини , млн. м.кв. - 4,9 65,8
Тканини вовняні, млн. м.кв. 0,14 2,2 5,4
Взуття шкіряна, млн. пар 0,013 3,3 28,5
М'ясо, тис. т 109,6 568 723
Олія тварина, тис. т 2,3 22,3 43,7 76
Консерви, млн. шт - 92,6 329
Цукор-пісок, тис. т - 71,8 149
Риба тис. т 31,8 102,2 100,8
. Агропромисловий комплекс. Агропромисловий комплекс базується на розвиток сільського господарства, яке спеціалізується на виробництві зерна та продукції тваринництва. Агропромисловий комплекс Казахстану об”єднає 36,3 тис. різноманітних сільськогосподарських підприємств і 30,8 тис. фермерських господарств
Північний Казахстан - головна зернова база, важливий тваринницький район із спеціалізацією на молочно-м'ясному скотарстві в північній частині і вівчарстві - у південній. Рослинництво представлене в основному зерновими культурами. Провідною є яра пшениця, посіви якої поширені на півночі країни в лісостеповій і степовій зонах. На заході степової зони культивують таокж просо, а з технічних культур – сонячник і гірчицю. В південних районах вирощують озиму пшеницю, на зрошуваних землях рис. Тут також поширені кукурудза на зерно, бавовник ( у долинах річок) і цукрові буряки. Великі площі зайняті під баштанними культурами, садами і виноградниками.
Посівні площі, тис. га
1913 1955 1975 2005
Вся посівна площа 4145,7 7854,3 31558,4 32010
Зернові культури
У тому числі:
пшениця .
рис
просо . 3880,8
2507,1
25,3
455,2 6055,2
4024,0
29,8
464,7 22406,7