| Назва: | РПС Казахстану |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 352,37 KB |
| Скачувань: | 13 |
Сільське господарство є важливим сектором економіки країни. Сільське господарство спеціалізується на вівчарстві (у південній частині) і зерновому виробництві (пшениця, просо) у північній частині району.
На півночі Казахстану кліматичні умови сприяють вырощуванню ярової пшениці, вівса, ячменю та інших зернових, а також дозволяють розвивати вирощування овочів, бахчевих культур та ряд технічних культур – сонячника, льна-кудряша, тютюна та ін. На півночі республіки, в передгірській смузі та в долині рік, де богато тепла, при штучному зволожені дають високі врожаї хлопчатник, цукровий буряк, жовтий тютюн, рис, плодородять сади та виноградники. За виробництвом зерна Казахстан займае третє місце в СНД після Росії та України. Природні умови Казахстана, обумовлюють значні потенційні можливості для развитку тваринництва. У республиці традицийно займаются вівцеводством, коневодством, верблюдоводством, разведенням крупної рогатої худоби. Пустельні та полупустельні території в центральній і південно-західній частинах Казахстана широко використовуются як сезонні пасовища для худоби. В якості літніх пасовищ використовиють гірські луки на сході та південному сході республіки [1].
Західний Казахстан має розвитий нафто- і газо-хімічний (у Гур’євскій обл.) і хіміко-металургійний (в Актюбинській обл.) промислові комплекси. Це єдиний у Казахстані район нафтовидобувної, нафтопереробної і газової промисловості, важливий район гірничодобувної, хімічної промисловості, чорної металургії, головний район рибної промисловості Розвинута гірничо-видобувна промисловість (видобуток залізної руди, вугілля, кольорових і рідкісних металів, бокситів, азбесту), чорна металургія, алюмінієва, хімічна промисловість, машинобудування.
Центральний Казахстан - найважливіший район важкої індустрії з переваженням вугільної промисловості, чорної і кольорової металургії, хімії і машинобудування. Сільське господарство подане відгонно-пасовищним тваринництвом, а в північній частині - зерновим виробництвом.
Південний Казахстан - головний район поливного землеробства і виробництва рису, технічних культур, садівництва, баштанництва, овочівництва, каракульського вівчарства і мясо-молочного скотарства. Розвинута хімічна індустрія (Джамбульська і Чимкентська обл.) на базі фосфоритів Каратау (виробництво добрив), кольорова металургія (видобуток руди і виплавка свинцю), машинобудування, промисловість будматеріалів. Головний у республіці район легкої (вовняний, хлопчато-бумажний, шкіряно-взуттєвий, трикотажной) і харчової (цукрової, макаронної, кондитерскі) промисловості.
Східний Казахстан - важливий район кольорової металургії й енергетики. Розвинуте приладобудування, виробництво гірничорудного і металургійного устаткування, лісова промисловість. Велике значення має харчова промисловість (м'ясна і маслоробна). Основна галузь сільського господарства - мясо-шерстне вівчарство.
Природні особливості, історія освоєння краю і сучасні соціально-економічні умови спричинили територіальні відмінності в розвитку продуктивних сил. За спеціалізацією і рівнем комплексності в межах республіки виділяють Північний, Південний, Центральний, Східний і Західний Казахстан. Це можна побачити і прослідкувати за таблицею 3.3. Можна відмітити, що є райони, які мають окремі галузі спеціалізації. Напрриклад. В Південному Казахстані зосереджені підприємства агропромислового комплексу. Вони виражаються власне сільським господарством, а також харчовою і легкою промисловістю. Райони Північного, Західного та Східного Казахстану є багатогалузевими. Це означає, що вони поєднують декілька галузей промисловості, наприклад харчову, хімічну, газову тощо.
Таблиця 4.
Територіальні відмінності Казахстану
Назва і склад територій Галузі спеціалізації
Північний Казахстан (Північно-Казахстанська, Кустанайська, Кокчетавська, Тургайська, Акмолинська області) Гірничодобувна, машинобудування (сільськогосподарське, тракторне, транспортне), харчова (м’ясна, молочна, маслоробна). Сільське господарство зернового напряму.
Центральний Казахстан Вугільна, мідна, хімічна, чорна металургія. Тваринництво
Східний Казахстан (Семипалатинська, Східноказахстанська області) Кольорова металургі, хімічна, харчова (м’ясна, борошномельно-круп’яна), легка (швейна, взуттєва)
Південний Казахстан (Алматинська, Джамбульська, Кзил-Ординська, Талди-Курганська, Чимкентська області) Сільське господарство рослинницько-тваринницього напрямку. Харчова (цукрова, плодоовочева, тютюново-ферментаційна), легка (бавовняна)
Західний Казахстан (Уральська, Актюбінська, Актауська, Мангишлацька області) Нафтова, газова, нафтохімічна, кольорова металургія (хроміти), хімічна, харчова (рибна, макаронна, кондитерська), легка (хутряна, трикотажна).
* Економічна і соціальна географія світу: Підр. Для 10 класу/ за редакцією Б.П. Яценка.-К.:АртЕк, 1997.
Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Казахстану: промисловості, АПК, транспорту, сфери послуг.
На півночі Казахстану кліматичні умови сприяють вырощуванню ярової пшениці, вівса, ячменю та інших зернових, а також дозволяють розвивати вирощування овочів, бахчевих культур та ряд технічних культур – сонячника, льна-кудряша, тютюна та ін. На півночі республіки, в передгірській смузі та в долині рік, де богато тепла, при штучному зволожені дають високі врожаї хлопчатник, цукровий буряк, жовтий тютюн, рис, плодородять сади та виноградники. За виробництвом зерна Казахстан займае третє місце в СНД після Росії та України. Природні умови Казахстана, обумовлюють значні потенційні можливості для развитку тваринництва. У республиці традицийно займаются вівцеводством, коневодством, верблюдоводством, разведенням крупної рогатої худоби. Пустельні та полупустельні території в центральній і південно-західній частинах Казахстана широко використовуются як сезонні пасовища для худоби. В якості літніх пасовищ використовиють гірські луки на сході та південному сході республіки [1].
Західний Казахстан має розвитий нафто- і газо-хімічний (у Гур’євскій обл.) і хіміко-металургійний (в Актюбинській обл.) промислові комплекси. Це єдиний у Казахстані район нафтовидобувної, нафтопереробної і газової промисловості, важливий район гірничодобувної, хімічної промисловості, чорної металургії, головний район рибної промисловості Розвинута гірничо-видобувна промисловість (видобуток залізної руди, вугілля, кольорових і рідкісних металів, бокситів, азбесту), чорна металургія, алюмінієва, хімічна промисловість, машинобудування.
Центральний Казахстан - найважливіший район важкої індустрії з переваженням вугільної промисловості, чорної і кольорової металургії, хімії і машинобудування. Сільське господарство подане відгонно-пасовищним тваринництвом, а в північній частині - зерновим виробництвом.
Південний Казахстан - головний район поливного землеробства і виробництва рису, технічних культур, садівництва, баштанництва, овочівництва, каракульського вівчарства і мясо-молочного скотарства. Розвинута хімічна індустрія (Джамбульська і Чимкентська обл.) на базі фосфоритів Каратау (виробництво добрив), кольорова металургія (видобуток руди і виплавка свинцю), машинобудування, промисловість будматеріалів. Головний у республіці район легкої (вовняний, хлопчато-бумажний, шкіряно-взуттєвий, трикотажной) і харчової (цукрової, макаронної, кондитерскі) промисловості.
Східний Казахстан - важливий район кольорової металургії й енергетики. Розвинуте приладобудування, виробництво гірничорудного і металургійного устаткування, лісова промисловість. Велике значення має харчова промисловість (м'ясна і маслоробна). Основна галузь сільського господарства - мясо-шерстне вівчарство.
Природні особливості, історія освоєння краю і сучасні соціально-економічні умови спричинили територіальні відмінності в розвитку продуктивних сил. За спеціалізацією і рівнем комплексності в межах республіки виділяють Північний, Південний, Центральний, Східний і Західний Казахстан. Це можна побачити і прослідкувати за таблицею 3.3. Можна відмітити, що є райони, які мають окремі галузі спеціалізації. Напрриклад. В Південному Казахстані зосереджені підприємства агропромислового комплексу. Вони виражаються власне сільським господарством, а також харчовою і легкою промисловістю. Райони Північного, Західного та Східного Казахстану є багатогалузевими. Це означає, що вони поєднують декілька галузей промисловості, наприклад харчову, хімічну, газову тощо.
Таблиця 4.
Територіальні відмінності Казахстану
Назва і склад територій Галузі спеціалізації
Північний Казахстан (Північно-Казахстанська, Кустанайська, Кокчетавська, Тургайська, Акмолинська області) Гірничодобувна, машинобудування (сільськогосподарське, тракторне, транспортне), харчова (м’ясна, молочна, маслоробна). Сільське господарство зернового напряму.
Центральний Казахстан Вугільна, мідна, хімічна, чорна металургія. Тваринництво
Східний Казахстан (Семипалатинська, Східноказахстанська області) Кольорова металургі, хімічна, харчова (м’ясна, борошномельно-круп’яна), легка (швейна, взуттєва)
Південний Казахстан (Алматинська, Джамбульська, Кзил-Ординська, Талди-Курганська, Чимкентська області) Сільське господарство рослинницько-тваринницього напрямку. Харчова (цукрова, плодоовочева, тютюново-ферментаційна), легка (бавовняна)
Західний Казахстан (Уральська, Актюбінська, Актауська, Мангишлацька області) Нафтова, газова, нафтохімічна, кольорова металургія (хроміти), хімічна, харчова (рибна, макаронна, кондитерська), легка (хутряна, трикотажна).
* Економічна і соціальна географія світу: Підр. Для 10 класу/ за редакцією Б.П. Яценка.-К.:АртЕк, 1997.
Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Казахстану: промисловості, АПК, транспорту, сфери послуг.