| Назва: | РПС Казахстану |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 352,37 KB |
| Скачувань: | 13 |
Протягом 20 сторіччя населення Казахстану збільшилося майже в 3 рази Ріст населення відбувався за рахунок природного приросту і великої притоки з інших республік у зв'язку з бурхливим розвитком промисловості й освоєнням цілинних і перелогових земель. У межах республіки населення розміщене вкрай нерівномірно, що пояснюється великими природними відмінностями, історичними та соціально-економічними умовами. Середня густота населення менше 6 чоловік на км2.
Адміністративний поділ поданий 16 областями, що мають різноманітну щільність населення, ступінь економічного розвитку, галузеву спеціалізацію (табл. 3; мал 1).[ 7 ]
Малюнок 1
Адміністративний поділ
██ Центральний Казахстан
██ Північний Казахстан
██ Південний Казахстан
██ Східний Казахстан
██ Західний Казахстан
Таблиця 3.
Адміністративно-територіальний поділ
Регион Административный центр площадь население, чел.
1 Карагандинская область Караганда 428 000 км² 1 411 700
2 Восточно-Казахстанская область Усть-Каменогорск 283 300 км² 1 530 800
3 Алматинская область Талдыкорган 224 000 км² 1 589 200
4 Жамбылская область Тараз 144 000 км² 983 900
5 Южно-Казахстанская область Шымкент 118 600 км² 1 976 700
6 Кызылординская область Кызылорда 226 000 км² 596 300
7 Актобенская область Актобе 300 600 км²
8 Костанайская область Костанай 196 000 км² 1 019 600
9 Северо-Казахстанская область Петропавловск 123 200 км² 725 900
10 Акмолинская область Кокшетау 121 400 км² 835 700
11 Павлодарская область Павлодар 124 800 км² 743 800
12 Западно-Казахстанская область Уральск 151 300 км² 609 100
13 Атырауская область Атырау 118 600 км² 439 900
14 Мангистауская область Актау 118 600 км²
15 Город Алматы Алматы около 300 км²
16 Город Астана Астана км²
• місто Астана – столиця держави
• місто Алмати – місто республіканського значення
• місто Байконур – місто республіканського значення, знаходиться разом із космодромом Байконур в аренді Росії до 2050року.
Найбільше заселена південна передгірна смуга, де в оазисах поливного землеробства густота досягає місцями більш 100 чоловік на кв. км. Порівняно висока густота і на півночі, у чорноземній лісостеповій і степовій землеробській смузі - до 20 і більше чоловік. Підвищена густота населення спостерігається в ряді промислових вузлів і районів. Поряд із цим величезні простори пустелі і напівпустелі ще дуже слабко заселені. У західній, центральній і південній частинах середня щільність складає 1,4 - 1,8 чоловік на кв. км.
Міста сучасного Казахстану є насамперед значними промисловими, транспортними і культурними центрами з порівняно високою питомою вагою серед їхнього населення казахів.
Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Казахстану.
Республіка Казахстан – аграрно-індустріальна країна. Валовий національний продукт на душу населення 1997 долларів на рік. Грошова одиниця Республіки Казахстан – Тенге.
Найбільш складною проблемою цієї країни є суттєва перебудова структури економіки з метою наращювання в ній кінцевих фаз виробничого процесу. Справа в тім, що при СРСР Казахстан спеціалізувався на сировинних товарах та напівфабрикатах, які потім використовувались підприємствами Росії та інших республік. Необхідність створення кінцевого виробничого циклу обумовленя, перш за все, великою прибутковістю експорта готової продукції в порівнянні з сировиною. Тому структурна перебудова економіки Казахстану - явище неізбежне, цей процес потребує великих додаткових капіталовкладень. Але іноземні інвестори віддають перевагу вкладати гроші у галузі видобувної промисловості ( нафта. газ, кольорові метали тощо). Тому фінансування прискоренного розвитку обробної промисловості проходить повільно, а процес оптимізації структури економіки може розтягтись на декілька десятиліть. І як результат. Казахстан іще триваий час буде притримуватись сировинного профілю своєї спеціалізації. [5, с. 193].
Розглянемо детальніше галузеву структуру економіки Казахстана.
Кольорова металургія.
Питома вага кольорової металургії у загальному об”ємі промислового виробництва перевищує 12%. Із викопних руд видобувають мідь, свинець, цинк, титан, магній, рідкісні та рідкісноземельні метали, прокат на основі міді, свинцю, і т.п. За рівнем виробництва Казахстан належить до найбільших виробників та експортерів рафінованої міді. Частка республіки у світовому виробництві міді складає 2,3%. При цьому практично вся мідь., що виробляється в країні експортується за кордон. Основними імпортерами казахстанської міді є Італія, Німеччина та інші країни. Казахстан займає третє місце серед нових незалежних держав виробників золота, видобуток і виробництво якого збільшується з кожним роком. У країні зареєстровано більш ніж 170 золотоносних місцезнаходжень.[ 7 ]
Адміністративний поділ поданий 16 областями, що мають різноманітну щільність населення, ступінь економічного розвитку, галузеву спеціалізацію (табл. 3; мал 1).[ 7 ]
Малюнок 1
Адміністративний поділ
██ Центральний Казахстан
██ Північний Казахстан
██ Південний Казахстан
██ Східний Казахстан
██ Західний Казахстан
Таблиця 3.
Адміністративно-територіальний поділ
Регион Административный центр площадь население, чел.
1 Карагандинская область Караганда 428 000 км² 1 411 700
2 Восточно-Казахстанская область Усть-Каменогорск 283 300 км² 1 530 800
3 Алматинская область Талдыкорган 224 000 км² 1 589 200
4 Жамбылская область Тараз 144 000 км² 983 900
5 Южно-Казахстанская область Шымкент 118 600 км² 1 976 700
6 Кызылординская область Кызылорда 226 000 км² 596 300
7 Актобенская область Актобе 300 600 км²
8 Костанайская область Костанай 196 000 км² 1 019 600
9 Северо-Казахстанская область Петропавловск 123 200 км² 725 900
10 Акмолинская область Кокшетау 121 400 км² 835 700
11 Павлодарская область Павлодар 124 800 км² 743 800
12 Западно-Казахстанская область Уральск 151 300 км² 609 100
13 Атырауская область Атырау 118 600 км² 439 900
14 Мангистауская область Актау 118 600 км²
15 Город Алматы Алматы около 300 км²
16 Город Астана Астана км²
• місто Астана – столиця держави
• місто Алмати – місто республіканського значення
• місто Байконур – місто республіканського значення, знаходиться разом із космодромом Байконур в аренді Росії до 2050року.
Найбільше заселена південна передгірна смуга, де в оазисах поливного землеробства густота досягає місцями більш 100 чоловік на кв. км. Порівняно висока густота і на півночі, у чорноземній лісостеповій і степовій землеробській смузі - до 20 і більше чоловік. Підвищена густота населення спостерігається в ряді промислових вузлів і районів. Поряд із цим величезні простори пустелі і напівпустелі ще дуже слабко заселені. У західній, центральній і південній частинах середня щільність складає 1,4 - 1,8 чоловік на кв. км.
Міста сучасного Казахстану є насамперед значними промисловими, транспортними і культурними центрами з порівняно високою питомою вагою серед їхнього населення казахів.
Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Казахстану.
Республіка Казахстан – аграрно-індустріальна країна. Валовий національний продукт на душу населення 1997 долларів на рік. Грошова одиниця Республіки Казахстан – Тенге.
Найбільш складною проблемою цієї країни є суттєва перебудова структури економіки з метою наращювання в ній кінцевих фаз виробничого процесу. Справа в тім, що при СРСР Казахстан спеціалізувався на сировинних товарах та напівфабрикатах, які потім використовувались підприємствами Росії та інших республік. Необхідність створення кінцевого виробничого циклу обумовленя, перш за все, великою прибутковістю експорта готової продукції в порівнянні з сировиною. Тому структурна перебудова економіки Казахстану - явище неізбежне, цей процес потребує великих додаткових капіталовкладень. Але іноземні інвестори віддають перевагу вкладати гроші у галузі видобувної промисловості ( нафта. газ, кольорові метали тощо). Тому фінансування прискоренного розвитку обробної промисловості проходить повільно, а процес оптимізації структури економіки може розтягтись на декілька десятиліть. І як результат. Казахстан іще триваий час буде притримуватись сировинного профілю своєї спеціалізації. [5, с. 193].
Розглянемо детальніше галузеву структуру економіки Казахстана.
Кольорова металургія.
Питома вага кольорової металургії у загальному об”ємі промислового виробництва перевищує 12%. Із викопних руд видобувають мідь, свинець, цинк, титан, магній, рідкісні та рідкісноземельні метали, прокат на основі міді, свинцю, і т.п. За рівнем виробництва Казахстан належить до найбільших виробників та експортерів рафінованої міді. Частка республіки у світовому виробництві міді складає 2,3%. При цьому практично вся мідь., що виробляється в країні експортується за кордон. Основними імпортерами казахстанської міді є Італія, Німеччина та інші країни. Казахстан займає третє місце серед нових незалежних держав виробників золота, видобуток і виробництво якого збільшується з кожним роком. У країні зареєстровано більш ніж 170 золотоносних місцезнаходжень.[ 7 ]