| Назва: | РПС Казахстану |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 352,37 KB |
| Скачувань: | 13 |
Дослідження проведені в Алма-Аті показали, що йде активне формування сегмента випадкових робіт на ринку праці. Наймання там на роботу не легалізоване, і роботодавці уникають реєструвати свій попит на робочу силу в Службі зайнятості. Попит же на місця робітників в сегменті ринку праці пред'являють як безробітні громадяни, так і працюючі, що лише значаться в штаті підприємства, але протягом тривалого часу не одержують заробітної плати. Серед опитуваних були люди з вищим і з середньою фаховою освітою. Всі вони виявилися незатребуваними національною економікою в перехідний період. Значна їхня частина продовжує зберігати зайнятість на підприємстві, знаходячись таким чином, у стані схованого безробіття. Особливо це характерно для робітників державних промислових підприємств. З статистики можна побачити, що в промисловості втрати робочого часу за перше півріччя 2004 року склали 15,6% від табельного фонду робочого часу. Загальний надлишок праці на виробництві залишився ще значним. Щоб довести це можна зіставити показники падіння виробництва і скорочення чисельності робітників. Так, за січень - липень 2004 року виробництво валового внутрішнього продукту скоротилося на 26,9% у порівнянні з тим же періодом минулого року, об’єм промислового виробництва знизився на 29,4%. Чисельність робітників за січень-липень 2004 року склала до відповідного періоду 2003 року в цілому по народному господарству 94,5%, у тому числі в промисловості - 94,4%. У такий спосіб у Казахстані з'явився новий феномен - бідні працюючі. Їхня чисельність збільшується, тому що стимулів до звільнення немає як у роботодавців із-за дешевої робочої сили і небажання платити вихідну допомогу в розмірі 3-місячної заробітної плати робітника, так і в робітників тому що вони по старому розглядають підприємство як соціальну організацію, де можна одержати різноманітні негрошові блага.
Природні умови. Казахстан є найбільш розвинутою країною в Середній Азії. Він володіє різноманітними корисними копалинами. Зі 105 елементів таблиці Менделеева в надрах Казахстана виявлено 99, розвідані запаси по 70, залучено у виробництво більше 60 елементів.На сьогоднішній день відомо 493 місценародження, в яких знаходиться 1225 видів мінеральної сировини. Казахстан займає перше місце в світі за розвіданими запасами цинка, вольфрама та барита, друге - срібла, свинця та хромітов, третє - міді та флюорита, четверте - молібдена, шосте - золота.
В Казахстані розвинута гірничо-видобувна промисловість. Активно видобувається вугілля, нафта, природний газ, залізні руди, мідні руди,свинково-свинкові руди, нікєлєві руди, боксити та інші корисні копалини.[ 7 ]
Природні умови та ресурси країни дуже різноманітні, що сприяє розвитку багатогалузевї держави. Казахстан має значний природно-ресурсний потенціал.Серед країн СНД Казахстан займає перше місце по виробництву свинцю і жовтого фосфору, друге - по випуску міді і цинку, третє - по видобутку вугілля, залізної руди, виробітку електроенергії, виробництву сірчаної кислоти.
Казахстан є крупним паливно-енергетичним регіоном. За запасами нафти Казахстан випереджае багато нафтовидобувних країн. У республиці зараз є 172 нафтових, 42 конденсатних и 94 газових місценароджень з развіданими добуваємими запасами нафти та конденсата 2,8 млрд.тон, газа – 1,9 трлн.кубічних метрів [3].
У Центральному Казахстані зосереджені значні родовища міді, свинцю, цинку, рідкісних металів, вугілля, заліза і марганцевих руд. Відомі також родовища міді - Коунрадське, Саякське, Бозшакульське. Карагандинський кам'яновугільний басейн - третій (після Донбасу і Кузбасу). Його коксівні роги використовуються в металургії Казахстану й Уралу. Інший найбільший басейн, Экибастузський, представлений енергетичними рогами, що доступні для відкритої розробки і є дешевими. На їхній базі створений Павлодар-Екибастузський паливно-енергетичний комплекс. Казахстанський Алтай відомий мідно-свинцево-цинковими рудами, родовищами золота, олова, рідкісних металів. Головні поліметалічні родовища - Леніногорське, Зиряновське і Білоусовське.
Тургайский прогин - район значних запасів залізних руд. Особливо багаті Качарське, Соколовське, Сарбайське, Коржункульське родовища магнетитових руд. Відомі також родовища осадових бурих залізняків - Аятське, Лисаковське й інші. Більшість рудних тіл залягає на порівняно невеликій глибині, що дозволяє видобуток відкритим засобом. Руди Тургаю є сировинною базою чорної металургії Уралу. У Тургайському прогині розвідано декілька родовищ алюмінієвої сировини - бокситів, найбільш значне з них - Аркаликське - має запаси першокласних руд.
Приуральським районам Казахстану властива хромітова, мідна й азбестова мінералізація. Передурал’є в районі Актюбінська відоме своїми фосфоритами і високоякісними нікелевими рудами. На півдні Казахстану є досить значні запаси фосфоритів. Тут же, у Миргалимсайському, Байжансайському і Ачисайськом уродовищах, добуваються свинцево-цинковими руди.
Природні умови. Казахстан є найбільш розвинутою країною в Середній Азії. Він володіє різноманітними корисними копалинами. Зі 105 елементів таблиці Менделеева в надрах Казахстана виявлено 99, розвідані запаси по 70, залучено у виробництво більше 60 елементів.На сьогоднішній день відомо 493 місценародження, в яких знаходиться 1225 видів мінеральної сировини. Казахстан займає перше місце в світі за розвіданими запасами цинка, вольфрама та барита, друге - срібла, свинця та хромітов, третє - міді та флюорита, четверте - молібдена, шосте - золота.
В Казахстані розвинута гірничо-видобувна промисловість. Активно видобувається вугілля, нафта, природний газ, залізні руди, мідні руди,свинково-свинкові руди, нікєлєві руди, боксити та інші корисні копалини.[ 7 ]
Природні умови та ресурси країни дуже різноманітні, що сприяє розвитку багатогалузевї держави. Казахстан має значний природно-ресурсний потенціал.Серед країн СНД Казахстан займає перше місце по виробництву свинцю і жовтого фосфору, друге - по випуску міді і цинку, третє - по видобутку вугілля, залізної руди, виробітку електроенергії, виробництву сірчаної кислоти.
Казахстан є крупним паливно-енергетичним регіоном. За запасами нафти Казахстан випереджае багато нафтовидобувних країн. У республиці зараз є 172 нафтових, 42 конденсатних и 94 газових місценароджень з развіданими добуваємими запасами нафти та конденсата 2,8 млрд.тон, газа – 1,9 трлн.кубічних метрів [3].
У Центральному Казахстані зосереджені значні родовища міді, свинцю, цинку, рідкісних металів, вугілля, заліза і марганцевих руд. Відомі також родовища міді - Коунрадське, Саякське, Бозшакульське. Карагандинський кам'яновугільний басейн - третій (після Донбасу і Кузбасу). Його коксівні роги використовуються в металургії Казахстану й Уралу. Інший найбільший басейн, Экибастузський, представлений енергетичними рогами, що доступні для відкритої розробки і є дешевими. На їхній базі створений Павлодар-Екибастузський паливно-енергетичний комплекс. Казахстанський Алтай відомий мідно-свинцево-цинковими рудами, родовищами золота, олова, рідкісних металів. Головні поліметалічні родовища - Леніногорське, Зиряновське і Білоусовське.
Тургайский прогин - район значних запасів залізних руд. Особливо багаті Качарське, Соколовське, Сарбайське, Коржункульське родовища магнетитових руд. Відомі також родовища осадових бурих залізняків - Аятське, Лисаковське й інші. Більшість рудних тіл залягає на порівняно невеликій глибині, що дозволяє видобуток відкритим засобом. Руди Тургаю є сировинною базою чорної металургії Уралу. У Тургайському прогині розвідано декілька родовищ алюмінієвої сировини - бокситів, найбільш значне з них - Аркаликське - має запаси першокласних руд.
Приуральським районам Казахстану властива хромітова, мідна й азбестова мінералізація. Передурал’є в районі Актюбінська відоме своїми фосфоритами і високоякісними нікелевими рудами. На півдні Казахстану є досить значні запаси фосфоритів. Тут же, у Миргалимсайському, Байжансайському і Ачисайськом уродовищах, добуваються свинцево-цинковими руди.