| Назва: | РПС Казахстану |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 352,37 KB |
| Скачувань: | 13 |
Участь Казахстану у міжнародному поділі праці визначають такі галузі спеціалізації, як кольорова і чорна металургія, паливна, хімічна, харчова промисловість.
У хімічні промисловості провідне місце займає видобуток і переробка
Казахстан залишається державою економічно сильно пов'язаною з іншими державами СНД і насамперед Росією. Основними статтями його експорту залишаються вугілля, нафта, прокат чорних металів, зерно, шерсть, крупа. Казахстан займає 16% всіх експортно-імпортних операцій Росії (Україна - 50%). 70% імпорту країни - продукти харчування, машини, устаткування, транспортні засоби, прилади. 52% експорту - кам'яне вугілля, нафта, продукти переробки нафти, феросплави, мідь рафіновані і мідні сплави, нікель, алюміній.
Експортні ресурси Казахстану дозволяють йому підтримувати позитивне зовнішньоторговельне сальдо (у 1994 році воно склало 581 млн. доларів). Імпортовані Казахстаном продукція і товари складають 11% загального обсягу імпорту країн Співдружності. Головними партнерами по імпорту залишаються Росія (70%), Туркменистан (10%) і Узбекистан (9%). Імпорт багатьох видів продукції і товарів склав від 30 до 70% обсягу 2003 року.
З Росії в Казахстан експортовано газу, вугілля, нафти і нафтопродуктів 40 - 50 % від обсягу 2003 року. Обсяг експортованого з Туркменистану газу залишився на рівні 2003 року, а з Узбекистану - скоротився на 40%.
Ввіз у країну побутових холодильників і телевізорів зменшився на 75%, шкіряного взуття і бавовняних тканин - на 80% (в основному з Росії й Узбекистану). У той же час збільшився ввіз рослинної олії в 2,8 разу і цукру - у 1,2 разу, а постачання молока і молочних продуктів залишилася на рівні 1993 року. Казахстан пов'язаний не тільки з країнами СНД: 67% експорту Казахстану здійснюється у Великобританію, Німеччину, Нідерланд, Китай, США, Швейцарію, більш 50% імпорту - на Німеччину, Італію, Китай. Казахстан має експортні ресурси, що дозволяють йому взаємовигідні відносини з іншими державами: СНД, середньоазіатського регіону і навіть розвинутих країн Європи й Америки.
Свій стійкий розвиток Казахстан забезпечує в першу чергу цілеспрямованою й активною зовнішньополітичною діяльністю. Добре розуміючи, що успішне проведення політичних і соціально-економічних реформ можливо лише в атмосфері стабільності, Республіка активно включилася в процеси роззброювання і створення системи міжнародної безпеки У торгово-економічних відносинах Казахстану з Центральноазіатським регіоном налагоджується зовнішня торгівля, одержують розвиток їх більш прогресивні форми - прямі господарські зв'язки, нові типи інвестиційного співробітництва, спільні підприємства.
В цілому про ступінь входу Казахстану в загальнорегіональні процеси економічного співробітництва говорити ще рано. Безумовно, виходу Казахстану всередину азіатського континенту і до його морів , що омивають буде сприяти участь його в Організації економічного співробітництва, до якого входять - Іран, Пакистан і Туреччина - приєдналися Афганістан, Азербайджан і центрально-азіатські держави. Республіка Казахстан вступила в Азіатський банк розвитку - це також важлива подія в процесі її інтеграції в народногосподарські зв'язки в Азії. В даний час у зовнішньоекономічній діяльності республіки все більше значення надаеться розширенню торгово-економічного співробітництва з країнами АТР.
Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил Казахстану.
Для швидкого розвитку Казахстану, а втім, і будь-якої іншої країни в першу чергу необхідна розумна економічна політика. Немає нерозв'язних проблем, є неправильні рішення. Можна зберігаючи стабільність і міжнаціональний спокій, без істотних фінансових впливів, за короткі строки (8-10 місяців) оживити економіку і надихнути опору всіх реформ - народ - на побудову цивілізованої держави за 3-4 роки. Для виходу Казахстану з економічної кризи необхідно прийняти такі радикальні міри:
• Створити для підприємств усіх форм власності прогресивні єдині умови господарювання. Необхідність цього заходу обумовлена тим, що саме умови господарювання є ключовим чинником виробництва на сучасному етапі розвитку. Ціль - скласти між державою і підприємствами взаємовигідні економічні відносини. Для досягнення цієї цілі необхідно законодавчо вивести заробітну плату зі складу витрат, що включаються в собівартість і вивести до складу частин, що входять у прибуток. Фонд заробітної плати повинний самостійно визначатися з тієї частини фактичного прибутку , що залишився після податкових платежів у бюджет. Економічна доцільність нововведення обумовлена тим, що дозволяє встановити паритет інтересів держави і підприємств, і грузнути їх у єдиному, якісному показнику діяльності - прибуток, зробити їх сумірними між собою і залежними від прибутку. Крім того тільки в даному економічному зв’язку губиться зміст штучно збільшувати або зменшувати прибуток, що дозволяє взаємоефектно ( в інтересах підприємств, але не на шкоду державі) визначити прибуток єдиним об'єктом оподатковування;
У хімічні промисловості провідне місце займає видобуток і переробка
Казахстан залишається державою економічно сильно пов'язаною з іншими державами СНД і насамперед Росією. Основними статтями його експорту залишаються вугілля, нафта, прокат чорних металів, зерно, шерсть, крупа. Казахстан займає 16% всіх експортно-імпортних операцій Росії (Україна - 50%). 70% імпорту країни - продукти харчування, машини, устаткування, транспортні засоби, прилади. 52% експорту - кам'яне вугілля, нафта, продукти переробки нафти, феросплави, мідь рафіновані і мідні сплави, нікель, алюміній.
Експортні ресурси Казахстану дозволяють йому підтримувати позитивне зовнішньоторговельне сальдо (у 1994 році воно склало 581 млн. доларів). Імпортовані Казахстаном продукція і товари складають 11% загального обсягу імпорту країн Співдружності. Головними партнерами по імпорту залишаються Росія (70%), Туркменистан (10%) і Узбекистан (9%). Імпорт багатьох видів продукції і товарів склав від 30 до 70% обсягу 2003 року.
З Росії в Казахстан експортовано газу, вугілля, нафти і нафтопродуктів 40 - 50 % від обсягу 2003 року. Обсяг експортованого з Туркменистану газу залишився на рівні 2003 року, а з Узбекистану - скоротився на 40%.
Ввіз у країну побутових холодильників і телевізорів зменшився на 75%, шкіряного взуття і бавовняних тканин - на 80% (в основному з Росії й Узбекистану). У той же час збільшився ввіз рослинної олії в 2,8 разу і цукру - у 1,2 разу, а постачання молока і молочних продуктів залишилася на рівні 1993 року. Казахстан пов'язаний не тільки з країнами СНД: 67% експорту Казахстану здійснюється у Великобританію, Німеччину, Нідерланд, Китай, США, Швейцарію, більш 50% імпорту - на Німеччину, Італію, Китай. Казахстан має експортні ресурси, що дозволяють йому взаємовигідні відносини з іншими державами: СНД, середньоазіатського регіону і навіть розвинутих країн Європи й Америки.
Свій стійкий розвиток Казахстан забезпечує в першу чергу цілеспрямованою й активною зовнішньополітичною діяльністю. Добре розуміючи, що успішне проведення політичних і соціально-економічних реформ можливо лише в атмосфері стабільності, Республіка активно включилася в процеси роззброювання і створення системи міжнародної безпеки У торгово-економічних відносинах Казахстану з Центральноазіатським регіоном налагоджується зовнішня торгівля, одержують розвиток їх більш прогресивні форми - прямі господарські зв'язки, нові типи інвестиційного співробітництва, спільні підприємства.
В цілому про ступінь входу Казахстану в загальнорегіональні процеси економічного співробітництва говорити ще рано. Безумовно, виходу Казахстану всередину азіатського континенту і до його морів , що омивають буде сприяти участь його в Організації економічного співробітництва, до якого входять - Іран, Пакистан і Туреччина - приєдналися Афганістан, Азербайджан і центрально-азіатські держави. Республіка Казахстан вступила в Азіатський банк розвитку - це також важлива подія в процесі її інтеграції в народногосподарські зв'язки в Азії. В даний час у зовнішньоекономічній діяльності республіки все більше значення надаеться розширенню торгово-економічного співробітництва з країнами АТР.
Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил Казахстану.
Для швидкого розвитку Казахстану, а втім, і будь-якої іншої країни в першу чергу необхідна розумна економічна політика. Немає нерозв'язних проблем, є неправильні рішення. Можна зберігаючи стабільність і міжнаціональний спокій, без істотних фінансових впливів, за короткі строки (8-10 місяців) оживити економіку і надихнути опору всіх реформ - народ - на побудову цивілізованої держави за 3-4 роки. Для виходу Казахстану з економічної кризи необхідно прийняти такі радикальні міри:
• Створити для підприємств усіх форм власності прогресивні єдині умови господарювання. Необхідність цього заходу обумовлена тим, що саме умови господарювання є ключовим чинником виробництва на сучасному етапі розвитку. Ціль - скласти між державою і підприємствами взаємовигідні економічні відносини. Для досягнення цієї цілі необхідно законодавчо вивести заробітну плату зі складу витрат, що включаються в собівартість і вивести до складу частин, що входять у прибуток. Фонд заробітної плати повинний самостійно визначатися з тієї частини фактичного прибутку , що залишився після податкових платежів у бюджет. Економічна доцільність нововведення обумовлена тим, що дозволяє встановити паритет інтересів держави і підприємств, і грузнути їх у єдиному, якісному показнику діяльності - прибуток, зробити їх сумірними між собою і залежними від прибутку. Крім того тільки в даному економічному зв’язку губиться зміст штучно збільшувати або зменшувати прибуток, що дозволяє взаємоефектно ( в інтересах підприємств, але не на шкоду державі) визначити прибуток єдиним об'єктом оподатковування;