| Назва: | Демографічний потенціал України |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 184,91 KB |
| Скачувань: | 76 |
Територіальні переміщення населення зі зміною місць проживання – постійні міграції – важливий фактор економічного розвитку окремих країн та регіонів. Виключно важливою є роль постійних міграцій у розселенні населення, розвитку тих регіонів, які мали чи мають для цього найбільш сприятливі передумови, в урбанізації, рості міських і сільських поселень тощо. Помітною була роль України і в міждержавному поділі праці, а отже, і у постійних міждержавних міграціях. Територіальний обмін населенням – закономірний процес, який сприяє раціональному використанню трудових ресурсів, об’єднанню людей за національною, релігійною і родинною ознаками. Це виключно важливо тепер, коли на історичну батьківщину повертається багато українців, особливо зі східної діаспори.
Загострення в останні роки міжнаціональна відносин в окремих регіонах призвело до подай нової категорії мігрантів – біженців і, в свою чергу, до необхідності вирішувати «позапланові» економічні та соціальні питання – поселяти новоприбулих, працевлаштувати, соціальне захищати.
Міграційні потоки в Україні, як уже зазначалося, досить значні. З 867 408 тис. тих, хто прибув в міські поселення України по міграціях (вище наводилися дані як по міських, так і по сільських міграціях), 59.7% припадає на переселенців з її меж, в тому числі 35.9% – на переселенців із цієї ж області, і 40.3% на переселенців з інших республік. Найвища частка емігрантів, які прибувають з-поза меж республіки (серед усіх емігрантів), припадає на області колишніх Південного і Донецько-Придніпровського економічного районів. Наприклад, їх частка в 1989 р. становила по окремих областях: Кримській 52.1%, Одеській – 46.1%, Миколаївській – 42.0%, Харківській – 48.5%, Донецькій – 46.5%, Луганській – 44,8%, Запорізькій – 44.0%, Дніпропетровській – 43.9%. Дуже високий цей показник по м. Києву – 49.8%. Серед областей колишнього Південно-Західного економічного району наведений показник найвищий в Закарпатській області – 37.9. В інших областях даного економічного району частка мігрантів, які прибувають з-за меж республіки, відносно незначна і коливається в межах 23 – 36% (найнижча вона в Тернопільській (23.5%), Рівненській (26.8%), Івано-Франківській (28.0%), Волинській (28.2%), Вінницькій (29.2%) областях.
Таким чином, потоки мігрантів, які прибувають з-за меж України, переважно направляються, по-перше, в райони, найбільш сприятливі для життя і трудової діяльності (Крим, Одещина, Миколаївщина, Закарпаття), і, по-друге, – в індустріальне розвинуті регіони (Донбас, Придніпров’я), прилеглі до промислових центрів райони південних областей, що безпосередньо прилягають до Чорного та Азовського морів і характеризуються сприятливими кліматичними умовами.
За останні десятиліття в Україні різко зросла так звана маятникова міграція населення (доїзд на роботу, навчання). Вона стала масовою, в багатьох великих, більших і найбільших містах, У деяких з них 10 – 25% і більше зайнятого в їх народному господарстві населення становлять жителі приміських районів.
Проведені оцінки дають змогу вважати, що тоді, коли маятникові поїздки здійснюються на невеликі відстані та не викликають помітних негативних економічних та соціальних наслідків, їх слід оцінювати позитивно й розглядати як дійовий фактор економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на розвиток соціальної сфери. Це призводить до посилення територіальної концентрації промисловості та інших галузей економіки, а отже, до появи нових робочих місць у міських поселеннях (при відсутності там потрібних резервів робочої сили).
Такий підхід до оцінки маятникових міграцій сприяє позитивному розв’язанню ряду важливих завдань розвитку регіонів. Йдеться про можливість скорочення витрат на соціальну інфраструктуру в містах за рахунок використання частиною зайнятих в них працівників того житлового фонду та інших об’єктів сфери обслуговування населення, які вже створені в приміських районах. В умовах небезмежних суспільних можливостей названі мотиви відіграють важливу роль при оцінці економічної і соціальної ефективності трудових маятникових міграцій населення. До речі, такі маятникові міграції широко практикуються в розвинутих країнах світу.
Одночасно трудові маятникові міграції поряд з позитивними мають у наших умовах певні негативні риси. Так, вони часто призводять до значних втрат часу при переїздах, викликають транспортну втому, обмежують можливості всебічного розвитку особистості, підвищення кваліфікації, виховання дітей і догляду за ними, а крім того, негативно позначаються на працезабезпеченості приміських районів, сприяють прискореному зростанню концентрації господарської діяльності у великих містах.
Відомо, що трудові маятникові поїздки виникають під дією різних соціальних, економічних та демографічних факторів. Винятково важлива роль тут належить соціальним факторам, оскільки йдеться про оцінку явищ і процесів, які безпосередньо стосуються інтересів широких верств населення.
Загострення в останні роки міжнаціональна відносин в окремих регіонах призвело до подай нової категорії мігрантів – біженців і, в свою чергу, до необхідності вирішувати «позапланові» економічні та соціальні питання – поселяти новоприбулих, працевлаштувати, соціальне захищати.
Міграційні потоки в Україні, як уже зазначалося, досить значні. З 867 408 тис. тих, хто прибув в міські поселення України по міграціях (вище наводилися дані як по міських, так і по сільських міграціях), 59.7% припадає на переселенців з її меж, в тому числі 35.9% – на переселенців із цієї ж області, і 40.3% на переселенців з інших республік. Найвища частка емігрантів, які прибувають з-поза меж республіки (серед усіх емігрантів), припадає на області колишніх Південного і Донецько-Придніпровського економічного районів. Наприклад, їх частка в 1989 р. становила по окремих областях: Кримській 52.1%, Одеській – 46.1%, Миколаївській – 42.0%, Харківській – 48.5%, Донецькій – 46.5%, Луганській – 44,8%, Запорізькій – 44.0%, Дніпропетровській – 43.9%. Дуже високий цей показник по м. Києву – 49.8%. Серед областей колишнього Південно-Західного економічного району наведений показник найвищий в Закарпатській області – 37.9. В інших областях даного економічного району частка мігрантів, які прибувають з-за меж республіки, відносно незначна і коливається в межах 23 – 36% (найнижча вона в Тернопільській (23.5%), Рівненській (26.8%), Івано-Франківській (28.0%), Волинській (28.2%), Вінницькій (29.2%) областях.
Таким чином, потоки мігрантів, які прибувають з-за меж України, переважно направляються, по-перше, в райони, найбільш сприятливі для життя і трудової діяльності (Крим, Одещина, Миколаївщина, Закарпаття), і, по-друге, – в індустріальне розвинуті регіони (Донбас, Придніпров’я), прилеглі до промислових центрів райони південних областей, що безпосередньо прилягають до Чорного та Азовського морів і характеризуються сприятливими кліматичними умовами.
За останні десятиліття в Україні різко зросла так звана маятникова міграція населення (доїзд на роботу, навчання). Вона стала масовою, в багатьох великих, більших і найбільших містах, У деяких з них 10 – 25% і більше зайнятого в їх народному господарстві населення становлять жителі приміських районів.
Проведені оцінки дають змогу вважати, що тоді, коли маятникові поїздки здійснюються на невеликі відстані та не викликають помітних негативних економічних та соціальних наслідків, їх слід оцінювати позитивно й розглядати як дійовий фактор економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на розвиток соціальної сфери. Це призводить до посилення територіальної концентрації промисловості та інших галузей економіки, а отже, до появи нових робочих місць у міських поселеннях (при відсутності там потрібних резервів робочої сили).
Такий підхід до оцінки маятникових міграцій сприяє позитивному розв’язанню ряду важливих завдань розвитку регіонів. Йдеться про можливість скорочення витрат на соціальну інфраструктуру в містах за рахунок використання частиною зайнятих в них працівників того житлового фонду та інших об’єктів сфери обслуговування населення, які вже створені в приміських районах. В умовах небезмежних суспільних можливостей названі мотиви відіграють важливу роль при оцінці економічної і соціальної ефективності трудових маятникових міграцій населення. До речі, такі маятникові міграції широко практикуються в розвинутих країнах світу.
Одночасно трудові маятникові міграції поряд з позитивними мають у наших умовах певні негативні риси. Так, вони часто призводять до значних втрат часу при переїздах, викликають транспортну втому, обмежують можливості всебічного розвитку особистості, підвищення кваліфікації, виховання дітей і догляду за ними, а крім того, негативно позначаються на працезабезпеченості приміських районів, сприяють прискореному зростанню концентрації господарської діяльності у великих містах.
Відомо, що трудові маятникові поїздки виникають під дією різних соціальних, економічних та демографічних факторів. Винятково важлива роль тут належить соціальним факторам, оскільки йдеться про оцінку явищ і процесів, які безпосередньо стосуються інтересів широких верств населення.