| Назва: | Проблеми безробіття в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 30,62 KB |
| Скачувань: | 145 |
У країнах, де влада чесна зі своїми громадянами, безробітними вважаються всі, хто хоче працювати й не може знайти роботу. У Росії таких – 9,2%, у Польщі – 19,2%, у Чехії – 7,8%, в Італії – 8,2%, у Португалії – 8,7%. В Україні декларується рівень безробіття у 3,6%, і влада запевняє громадян, що відбувається небачене в Європі «економічне диво».
Уряд правління в Україні звітує, що 2006 року економіка зросла на 14 %. Але робочих місць побільшало тільки на 1%!
Рівень безробіття є досить диференційованим по окремих ре¬гіонах України. Нині найвищий рівень зареєстрованого безробіт¬тя характерний для західних областей республіки — Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Найнижчі показники рівня безробіття склалися в Одеській області, м. Києві та Севастополі.
Враховуючи демографічну ситуацію, яка склалася в різних ре¬гіонах України, можна передбачити, що при нинішньому рівні створення нових робочих місць у західних областях і природно¬му прирості населення рівень безробіття в майбутньому набуде в цьому регіоні ще більшої гостроти.
Впровадження ринкових механізмів господарювання вимагає від держави, регіональних органів управління завчасної розробки та реалізації соціальних гарантій у сфері зайнятості населення працездатного віку. Тим більше, що значна частина населення зараз перебуває в умовах вимушеної неповної зайнятості. Лише чисельність працюючих в режимі неповного робочого тижня (дня) перевищує 2 млн. чоловік.
Впровадження ринкових реформ повинно мати чітке узгод¬ження з розробкою загальнодержавними та місцевими органами влади запобіжних заходів щодо зайнятості населення.
Дані ,які наведенонижче, узгоджені з матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності та не включають інформацію щодо інституційного населення. Основні показники економічної активності населення за 1999–2003рр. перераховані у зв'язку з приведенням їх у відповідність до нової демографічної структури населення, отриманої за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001р.
рік Зайняті у віці 15-70 років-всього, тис.осіб1) в тому числі Безробітні (за методологією МОП) у віці 15-70 років-всього, тис.осіб 1) в тому числі
жінки чоловіки жінки чоловіки
1995 24125,1 12132,6 11992,5 1437,0 631,3 805,7
1996 24114,0 11981,3 12132,7 1997,5 940,3 1057,2
1997 23755,5 12124,0 11631,5 2330,1 1113,2 1216,9
1998 22998,4 11757,6 11240,8 2937,1 1422,0 1515,1
1999 19947,8 9904,1 10043,7 2614,3 1267,8 1346,5
2000 20175,0 9856,9 10318,1 2655,8 1298,4 1357,4
2001 19971,5 9794,8 10176,7 2455,0 1192,0 1263,0
2002 20091,2 9901,3 10189,9 2140,7 1034,2 1106,5
2003 20163,0 9963,6 10199,7 2008,0 952,3 1055,7
2004 20295,7 10006,9 10288,8 1906,7 905,1 1001,6
2005 20680,0 10075,5 10604,5 1600,8 738,3 862,5
Для вирішення хоча б частини проблеми уряд міг би розглянути хоча б таку перспективу: зарплати й пенсії збільшити до прожиткового мінімуму. Це дозволить людям заробляти й купувати товари та послуги, розширить внутрішній ринок. Та наш патріотичний уряд йде протилежним шляхом. Він зменшив мінімальну зарплату із 237 до 205 гривень і відтягнув її збільшення до виборів, коли зростання цін давно «з’їло» підвищення. Через незаконні маніпуляції з розрахунком пенсій кожен пенсіонер щомісяця втрачає 30-40 гривень. Із подачі Кабміну Президент наклав вето на законопроект, який передбачав виплати вчителям згідно зі статтею 57 Закону «Про освіту». Через безвідповідальність уряду заборгованість із зарплати два роки тримається на позначці 2 млрд. гривень.
Уряд правління в Україні звітує, що 2006 року економіка зросла на 14 %. Але робочих місць побільшало тільки на 1%!
Рівень безробіття є досить диференційованим по окремих ре¬гіонах України. Нині найвищий рівень зареєстрованого безробіт¬тя характерний для західних областей республіки — Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Найнижчі показники рівня безробіття склалися в Одеській області, м. Києві та Севастополі.
Враховуючи демографічну ситуацію, яка склалася в різних ре¬гіонах України, можна передбачити, що при нинішньому рівні створення нових робочих місць у західних областях і природно¬му прирості населення рівень безробіття в майбутньому набуде в цьому регіоні ще більшої гостроти.
Впровадження ринкових механізмів господарювання вимагає від держави, регіональних органів управління завчасної розробки та реалізації соціальних гарантій у сфері зайнятості населення працездатного віку. Тим більше, що значна частина населення зараз перебуває в умовах вимушеної неповної зайнятості. Лише чисельність працюючих в режимі неповного робочого тижня (дня) перевищує 2 млн. чоловік.
Впровадження ринкових реформ повинно мати чітке узгод¬ження з розробкою загальнодержавними та місцевими органами влади запобіжних заходів щодо зайнятості населення.
Дані ,які наведенонижче, узгоджені з матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності та не включають інформацію щодо інституційного населення. Основні показники економічної активності населення за 1999–2003рр. перераховані у зв'язку з приведенням їх у відповідність до нової демографічної структури населення, отриманої за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001р.
рік Зайняті у віці 15-70 років-всього, тис.осіб1) в тому числі Безробітні (за методологією МОП) у віці 15-70 років-всього, тис.осіб 1) в тому числі
жінки чоловіки жінки чоловіки
1995 24125,1 12132,6 11992,5 1437,0 631,3 805,7
1996 24114,0 11981,3 12132,7 1997,5 940,3 1057,2
1997 23755,5 12124,0 11631,5 2330,1 1113,2 1216,9
1998 22998,4 11757,6 11240,8 2937,1 1422,0 1515,1
1999 19947,8 9904,1 10043,7 2614,3 1267,8 1346,5
2000 20175,0 9856,9 10318,1 2655,8 1298,4 1357,4
2001 19971,5 9794,8 10176,7 2455,0 1192,0 1263,0
2002 20091,2 9901,3 10189,9 2140,7 1034,2 1106,5
2003 20163,0 9963,6 10199,7 2008,0 952,3 1055,7
2004 20295,7 10006,9 10288,8 1906,7 905,1 1001,6
2005 20680,0 10075,5 10604,5 1600,8 738,3 862,5
Для вирішення хоча б частини проблеми уряд міг би розглянути хоча б таку перспективу: зарплати й пенсії збільшити до прожиткового мінімуму. Це дозволить людям заробляти й купувати товари та послуги, розширить внутрішній ринок. Та наш патріотичний уряд йде протилежним шляхом. Він зменшив мінімальну зарплату із 237 до 205 гривень і відтягнув її збільшення до виборів, коли зростання цін давно «з’їло» підвищення. Через незаконні маніпуляції з розрахунком пенсій кожен пенсіонер щомісяця втрачає 30-40 гривень. Із подачі Кабміну Президент наклав вето на законопроект, який передбачав виплати вчителям згідно зі статтею 57 Закону «Про освіту». Через безвідповідальність уряду заборгованість із зарплати два роки тримається на позначці 2 млрд. гривень.