| Назва: | Промисловість м.Гнівані |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 18,08 KB |
| Скачувань: | 3 |
Адже підприємство-колективне, і люди-його опора. Це заступник директора М.М.Соколюк, головний технолог П.Л.Серпутько, начальник енергомеханічного відділу А.І.Пращук. На заводі шанують бувших працівників, нині пенсіонерів, запрошують на урочистості, вручають премії. Їх 130 чоловік. Гордість заводу є робітничі династії: Комарчуків, Пращурів, Серпутьков, Муратових, Гордійчуків, Трохимцуків, Бондарчуків, Дубових, Андрійкових, Кудирків, Лавренчуків, Гусаків, Зінченків.
Незважаючи на всі негаразди, завод залишився на "плаву", освоїв нові види продукції. Західноєвропейські фірми "Е.К.Н.Плацен" та "ВІН а Ве" сприяють реалізації гумотехнічних виробів на 18 млн. гривень щорічно. Це гарантія збереженню робочих мість і високих заробітних плат 872 гривні.
Завойовано надійні позиції на світовому ринку. Вдосконалюється власне виробництво, проваджується комп’ютерна техніка, зазнає змін структура управління, здійснюється реконструкція виробничих площ, йдуть маркетингові дослідження.
В людей незмінне бажання –працювати творчо. Це допомогло вийти на світовій ринок.
Своєю невтомною працею вони творять не лише власне благополуччя, а й закладають фундамент майбутнього України.
Починаючи з 50-х років, Гнівань стає об’єктом інтенсивного будівництва нових підприємств та житлових кварталів.
Гніванський державний молокозавод введений в дію 31 травня 1969 року. Він входив до Вінницького виробничого об’єднання. Потужність заводу –більше 40 тонн продукції за добу, лінія розливу –3тис. пляшок за годину. Молоко на завод доставлялося колгоспами в радіусі 45 км.
Колгосп "Перше Травня" станом на 1985 рік мав 1536 га орної землі, 12 автомашин, 24 трактори, 7 зернових і 2 бурякозбиральних комбайни. В колгоспі працювало 245 колгоспників, рентабельність сільгосппідприємств становила 14 %. Не зважаючи на бідність родючих ґрунтів (позитивний гумус супіщаних грантів становить 8 % замість 36%), валовий збір зернових на цей рік становмв19680 центнерів. Урожайність складала 18,5 центнерів з гектара.
У 1991 році, після введення в дію Земельного кодексу України, колгоспні землі було розпайовано працівникам у власність.
Однак більшість працівників СВК "Гнівань", утвореного на базі колгоспу "Перше травня" передали земельні паї в оренду своєму підприємству, отримуючи за землю плату коштами чи сільгосппродукцією.
Крім названих підприємств у Гнівані працюють: хлібоприймальне підприємство, на території якого збудовані млин та круп’яний завод, два асфальтних заводи, автотранспортне підприємство АТП- 10565, геологорозвідувальна партія, ряд кооперативів, будівельна організація КП "Вінницяспецбудмонтаж".
Нині місту Гнівані 377 років. 11 грудня 1981 року рішенням Верховної Ради УРСР йому було присвоєно статус міста.
Територія міста становить майже 4 тис. га, на якій постійно та тимчасово проживає близько 15 тис. жителів. Органом місцевого самоврядування є Гніванська міська рада, до складу якої входить 32 округи міста Гнівані та підпорядкованого села Гриженці.
Волевиявленням населення обрано 32 депутати. Міським головою переважною більшістю голосів обраний Шевчук І.І., який працює вже 4е скликання.
Виконавчу владу представляє виконавчий комітет в складі 13 чоловік виконкому.
Промислові підприємства виробляють збірний залізобетон, підшипники, гумотехнічні вироби, відновлюються автомобільні шини, випускають щебеневу продукцію різних фракцій.
В місті розвинута мережа приватних підприємств торгівлі, транспортного обслуговування та сфери побуту.
Міська рада одним з приорітетних напрямів своєї роботи вбачає соціальний захист населення, особливо малозабезпечених його категорій. Тільки в 2003 році матеріальна допомога надана 400- м сім’ям на суму 32,6 тис. гривні. Протягом останніх трьох років одноразова грошова допомога виділена 1117 сім’ям.
Міська рада фінансово підтримує Раду ветеранів війни. Спілку інвалідів війни, територіальний центр управління праці та соціального захисту населення Тиврівської райдержадміністрації.
В м. Гнівані створено всі передумови для успішної співпраці на благо покращення життєвого рівня територіальної громади. Саме завдяки старанням міського голови І.І. Шевчука протягом останніх трьох років перевиконувався міський бюджет.
Завдяки цьому додатково направлялися кошти на поліпшення соціально – економічного розвитку міста. Здійснену грошову оцінку земель міста.
Багато питань вирішується також за рахунок дольової участі промислових підприємств міста.
З такими трудолюбивими гніванчанами і під мудрим керівником жити Гнівані і процвітати ще довгі роки.
Список використаних джерел
1. П.А. Андрєєв, Илюстрированый путеводитель по Юго – Западным железным дорогам, К – 1899г.
2. Вінницький облдерж архів.
3. Вінниця, Історичний нарис.
4. ВРЕ, 1930р, Том 17.
5. Газета «Маяк», 24 грудня 1987р.
6. Григор’єв, Наше Поділля, Історичний нарис, К – 1918.
7. М.Л. Гуревич, До історії фінансової групи Ярошинського.
8. Історія міст і сіл Вінницької області, К – 1972.
Незважаючи на всі негаразди, завод залишився на "плаву", освоїв нові види продукції. Західноєвропейські фірми "Е.К.Н.Плацен" та "ВІН а Ве" сприяють реалізації гумотехнічних виробів на 18 млн. гривень щорічно. Це гарантія збереженню робочих мість і високих заробітних плат 872 гривні.
Завойовано надійні позиції на світовому ринку. Вдосконалюється власне виробництво, проваджується комп’ютерна техніка, зазнає змін структура управління, здійснюється реконструкція виробничих площ, йдуть маркетингові дослідження.
В людей незмінне бажання –працювати творчо. Це допомогло вийти на світовій ринок.
Своєю невтомною працею вони творять не лише власне благополуччя, а й закладають фундамент майбутнього України.
Починаючи з 50-х років, Гнівань стає об’єктом інтенсивного будівництва нових підприємств та житлових кварталів.
Гніванський державний молокозавод введений в дію 31 травня 1969 року. Він входив до Вінницького виробничого об’єднання. Потужність заводу –більше 40 тонн продукції за добу, лінія розливу –3тис. пляшок за годину. Молоко на завод доставлялося колгоспами в радіусі 45 км.
Колгосп "Перше Травня" станом на 1985 рік мав 1536 га орної землі, 12 автомашин, 24 трактори, 7 зернових і 2 бурякозбиральних комбайни. В колгоспі працювало 245 колгоспників, рентабельність сільгосппідприємств становила 14 %. Не зважаючи на бідність родючих ґрунтів (позитивний гумус супіщаних грантів становить 8 % замість 36%), валовий збір зернових на цей рік становмв19680 центнерів. Урожайність складала 18,5 центнерів з гектара.
У 1991 році, після введення в дію Земельного кодексу України, колгоспні землі було розпайовано працівникам у власність.
Однак більшість працівників СВК "Гнівань", утвореного на базі колгоспу "Перше травня" передали земельні паї в оренду своєму підприємству, отримуючи за землю плату коштами чи сільгосппродукцією.
Крім названих підприємств у Гнівані працюють: хлібоприймальне підприємство, на території якого збудовані млин та круп’яний завод, два асфальтних заводи, автотранспортне підприємство АТП- 10565, геологорозвідувальна партія, ряд кооперативів, будівельна організація КП "Вінницяспецбудмонтаж".
Нині місту Гнівані 377 років. 11 грудня 1981 року рішенням Верховної Ради УРСР йому було присвоєно статус міста.
Територія міста становить майже 4 тис. га, на якій постійно та тимчасово проживає близько 15 тис. жителів. Органом місцевого самоврядування є Гніванська міська рада, до складу якої входить 32 округи міста Гнівані та підпорядкованого села Гриженці.
Волевиявленням населення обрано 32 депутати. Міським головою переважною більшістю голосів обраний Шевчук І.І., який працює вже 4е скликання.
Виконавчу владу представляє виконавчий комітет в складі 13 чоловік виконкому.
Промислові підприємства виробляють збірний залізобетон, підшипники, гумотехнічні вироби, відновлюються автомобільні шини, випускають щебеневу продукцію різних фракцій.
В місті розвинута мережа приватних підприємств торгівлі, транспортного обслуговування та сфери побуту.
Міська рада одним з приорітетних напрямів своєї роботи вбачає соціальний захист населення, особливо малозабезпечених його категорій. Тільки в 2003 році матеріальна допомога надана 400- м сім’ям на суму 32,6 тис. гривні. Протягом останніх трьох років одноразова грошова допомога виділена 1117 сім’ям.
Міська рада фінансово підтримує Раду ветеранів війни. Спілку інвалідів війни, територіальний центр управління праці та соціального захисту населення Тиврівської райдержадміністрації.
В м. Гнівані створено всі передумови для успішної співпраці на благо покращення життєвого рівня територіальної громади. Саме завдяки старанням міського голови І.І. Шевчука протягом останніх трьох років перевиконувався міський бюджет.
Завдяки цьому додатково направлялися кошти на поліпшення соціально – економічного розвитку міста. Здійснену грошову оцінку земель міста.
Багато питань вирішується також за рахунок дольової участі промислових підприємств міста.
З такими трудолюбивими гніванчанами і під мудрим керівником жити Гнівані і процвітати ще довгі роки.
Список використаних джерел
1. П.А. Андрєєв, Илюстрированый путеводитель по Юго – Западным железным дорогам, К – 1899г.
2. Вінницький облдерж архів.
3. Вінниця, Історичний нарис.
4. ВРЕ, 1930р, Том 17.
5. Газета «Маяк», 24 грудня 1987р.
6. Григор’єв, Наше Поділля, Історичний нарис, К – 1918.
7. М.Л. Гуревич, До історії фінансової групи Ярошинського.
8. Історія міст і сіл Вінницької області, К – 1972.