| Назва: | Промисловість м.Гнівані |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 18,08 KB |
| Скачувань: | 3 |
Але головна цінність підприємства –його люди, які завжди підтримують керівника, знають і люблять свою справу. Це начальник дільниці В.Б.Кушнір, машиніст бурової установки Г.В.Вікул, токар М.О.Счастлівцев , заступник директора В.М.Фурман, буровибухівник І.С.Кушнір, головний механік В.М.Футоряк, головний енергетик А.П.Бабієць. Добру славу про себе залишили колишні директори Дятловський М.М., Гайдаєнко В.О. та інші. А Максименко доріс від директора до начальника Главку.(загинув трагічно).
Згідно плану, затвердженого в 1964 році, розпочалося виробництво найбільшого в Європі(площа 46 га). Гніванського заводу "Спецзалізобетон". Устаткування в шпальний цех доставляла Угорщина. Першу продукцію –шпали-завод два у 1970 році. За цей рік на заводі було вироблено 31530 шпал, 4476 напірних труб. Шпали відправлялися на Одеську, Молдавську, Південно-Західну, Придніпровську, Московську залізниці, труби -в Монголію, опори контактної мережі на 26 залізниць.
Найбільшої потужності завод досяг у 1989 році. Було вироблено 217,3 тис. кубометрів збірного залізобетону. Прибуток становив 5 млн.236 тис. карбованців. Але через нестачу матеріалу та устаткування темпи виробництва знизилися. Щоб задовольнити попит на продукцію заводу, потрібно було збільшити його потужність у 3-4 рази. Завод випускає також товари народного споживання :фундаментні блоки, тротуарні плити, бордюри, стовпчики, сітки, кільця для криниць. Передбачено випуск плит для перекриття будівель.
Заглянемо в "сторіночку" з історії об’єднаного заводу залізобетонних конструкцій. Побудований в 1969 році. 30 червня цього ж року підприємство випустило першу шпалу. 8 липня 1970 (Постанова №520 Ради Міністрів УРСР "Про передачу Го33БК з відома Міністерства промисловості будматеріалів УРСР в підпорядкування Міністерства промисловості будматеріалів СРСР) завод було підпорядковано Міністерству промисловості будматеріалів СРСР.
23 лютого 1978 року підприємство перейменовано в Гніванський завод спецзалізобетону. Засновником його є Міністерство транспорту України. Тому в 2003 році завод передано Укрзалізниці які ж напрямки діяльності ВАТ ". Гніванський завод спецзалізобетону”? Насамперед, виробництво спец залізобетонних шпал, напірних вібропресованих труб, залізобетонних безнапірних труб, стояків опор контактної мережі, плит перекриття. Проектна потужність підприємства-223,5тис м3 залізобетонних виробів на рік.
В 1989 році завод був найпотужнішим виробником залізобетонних виробів на Україні. Зараз цьому гіганту 37 років. Він не раз оновлював свою продукцію, розширював асортимент. Впродовж 20 років виборював перші та призові місця по Міністерству промисловості будівельних матеріалів колишнього СРСР. Понад 30 чоловік нагороджено орденами та медалями. Але у 2002 році виробництво знизилось.
Одна потужна лінія по виготовленню пустотних плит перекриття потужністю 17 тис. м3 в рік була за демонтована. На ній проводилась реконструкція на лінію по випуску шпал. Причиною невиконання планових завдань була нестача сировини. Було вжито серйозних заходів: переведено транспортний цех на 2-змінну роботу, реалізовано обороти зайвого транспорту, об’єднано електроремонтний цех і цех контрольно - вимірювальних приладів та автоматики і підпорядковано їх службі головного енергетика. Пройшла модернізація, заміна технологічно устарілого обладнання.
І колектив ступив на "тверде". Чим і як живе цей колектив сьогодні? Головою правління відкритого акціонерного товариства (ВАТ)"Гніванський завод спецзалізобетону" є Пиріг Богдан Ярославович. Очолює колектив з 2004 року. З січня по квітень цього року підприємство працювало неритмічно, через відсутність сировини і матеріалів взагалі 48 днів простояло, підвищилися ціни на матеріали й паливо. Результати були плачеві: валовий збиток за 5 місяців склала 374 тис. гривень, план виробництва був виконаний лише на 51,9%.
Однак в травні місяці колективу вдалося стабілізувати ситуацію. Було отримано валовий прибуток в розмірі 496 тис. гривень, прибуток від основної діяльності склав 141тис. гривень, а чистий 8 тис. гривень.
Заборгованості по зарплаті і до Пенсійного фонду немає. Є невеликий борг в бюджет.
З півтора мільйона боргу по податку залишилось 700 тис. гривень.
Завод тримав, образно кажучи, на своїх плечах, піврайону, бо відрахування в бюджет досить солідні. Так, в 2003 році колектив заводу виробив 60 % всіє промислової продукції району, частка відрахувань у зведеному бюджеті України-47%, в тому числі до Державного бюджету-74% коштів, що надійшли від Тиврівського району.
Згідно плану, затвердженого в 1964 році, розпочалося виробництво найбільшого в Європі(площа 46 га). Гніванського заводу "Спецзалізобетон". Устаткування в шпальний цех доставляла Угорщина. Першу продукцію –шпали-завод два у 1970 році. За цей рік на заводі було вироблено 31530 шпал, 4476 напірних труб. Шпали відправлялися на Одеську, Молдавську, Південно-Західну, Придніпровську, Московську залізниці, труби -в Монголію, опори контактної мережі на 26 залізниць.
Найбільшої потужності завод досяг у 1989 році. Було вироблено 217,3 тис. кубометрів збірного залізобетону. Прибуток становив 5 млн.236 тис. карбованців. Але через нестачу матеріалу та устаткування темпи виробництва знизилися. Щоб задовольнити попит на продукцію заводу, потрібно було збільшити його потужність у 3-4 рази. Завод випускає також товари народного споживання :фундаментні блоки, тротуарні плити, бордюри, стовпчики, сітки, кільця для криниць. Передбачено випуск плит для перекриття будівель.
Заглянемо в "сторіночку" з історії об’єднаного заводу залізобетонних конструкцій. Побудований в 1969 році. 30 червня цього ж року підприємство випустило першу шпалу. 8 липня 1970 (Постанова №520 Ради Міністрів УРСР "Про передачу Го33БК з відома Міністерства промисловості будматеріалів УРСР в підпорядкування Міністерства промисловості будматеріалів СРСР) завод було підпорядковано Міністерству промисловості будматеріалів СРСР.
23 лютого 1978 року підприємство перейменовано в Гніванський завод спецзалізобетону. Засновником його є Міністерство транспорту України. Тому в 2003 році завод передано Укрзалізниці які ж напрямки діяльності ВАТ ". Гніванський завод спецзалізобетону”? Насамперед, виробництво спец залізобетонних шпал, напірних вібропресованих труб, залізобетонних безнапірних труб, стояків опор контактної мережі, плит перекриття. Проектна потужність підприємства-223,5тис м3 залізобетонних виробів на рік.
В 1989 році завод був найпотужнішим виробником залізобетонних виробів на Україні. Зараз цьому гіганту 37 років. Він не раз оновлював свою продукцію, розширював асортимент. Впродовж 20 років виборював перші та призові місця по Міністерству промисловості будівельних матеріалів колишнього СРСР. Понад 30 чоловік нагороджено орденами та медалями. Але у 2002 році виробництво знизилось.
Одна потужна лінія по виготовленню пустотних плит перекриття потужністю 17 тис. м3 в рік була за демонтована. На ній проводилась реконструкція на лінію по випуску шпал. Причиною невиконання планових завдань була нестача сировини. Було вжито серйозних заходів: переведено транспортний цех на 2-змінну роботу, реалізовано обороти зайвого транспорту, об’єднано електроремонтний цех і цех контрольно - вимірювальних приладів та автоматики і підпорядковано їх службі головного енергетика. Пройшла модернізація, заміна технологічно устарілого обладнання.
І колектив ступив на "тверде". Чим і як живе цей колектив сьогодні? Головою правління відкритого акціонерного товариства (ВАТ)"Гніванський завод спецзалізобетону" є Пиріг Богдан Ярославович. Очолює колектив з 2004 року. З січня по квітень цього року підприємство працювало неритмічно, через відсутність сировини і матеріалів взагалі 48 днів простояло, підвищилися ціни на матеріали й паливо. Результати були плачеві: валовий збиток за 5 місяців склала 374 тис. гривень, план виробництва був виконаний лише на 51,9%.
Однак в травні місяці колективу вдалося стабілізувати ситуацію. Було отримано валовий прибуток в розмірі 496 тис. гривень, прибуток від основної діяльності склав 141тис. гривень, а чистий 8 тис. гривень.
Заборгованості по зарплаті і до Пенсійного фонду немає. Є невеликий борг в бюджет.
З півтора мільйона боргу по податку залишилось 700 тис. гривень.
Завод тримав, образно кажучи, на своїх плечах, піврайону, бо відрахування в бюджет досить солідні. Так, в 2003 році колектив заводу виробив 60 % всіє промислової продукції району, частка відрахувань у зведеному бюджеті України-47%, в тому числі до Державного бюджету-74% коштів, що надійшли від Тиврівського району.