| Назва: | Розвиток чорної металургії в Донецькій області та Україні взагалі |
| Тип: | Контрольні роботи |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 35,21 KB |
| Надіслав(ла): | Самарская Юлия |
| Скачувань: | 86 |
ЗМІСТ
1. Вступ
2. Чорна металургія в Україні
3. Чорна металургія в Донецькій області
4. Висновок
5. Список літератури
ВСТУП
М
еталургійний комплекс включає: видобуток, збагачення й агломерування залізних, марган¬цевих і хромітових руд, виробництво чавуну, сталі й про¬кату, феросплавів, повторне використання металевої сиро¬вини, коксування вугілля, виробництво вогнетривів та до¬поміжних матеріалів для них (флюсових вапняків тощо). Провідна роль у цьому комплексі належить металургійній переробці (чавун—сталь—прокат). Решта виробництв за¬безпечують основний технологічний процес, проте деякі з них набувають тепер самостійного значення.
Територіальна організація чорної металургії залежить від багатьох економічних і природних факторів. У розта¬шуванні підприємств чорної металургії особливо велику роль відіграють сировина й паливо, на які припадає при¬близно 85—90% витрат. У середині XVII — на початку XIX ст. чорна металургія орієнтувалась на територіальне поєднання кам'яного вугілля й залізної руди, наприклад у Великобританії. Згодом, протягом тривалого часу біль¬шість центрів чорної металургії формувалась у межах вугільних басейнів, наприклад Рур, Донбас, Кузбас, Аппалацький басейн, Польща, Чехія, Словаччина, Бельгія. Орі¬єнтація на залізні руди складалась на Уралі, у Франції (Лотарингія), у Люксембурзі.
Протягом останніх десятиріч посилилась орієнтація на сировину, причому на великі родовища, бо завод потужні¬стю 5—6 млн т чавуну на рік, розрахований на 40 років роботи, повинен мати рудну базу не менше за 0,5 млрд т. Найбільшими у світі залізорудними басейнами є Бочкарівське та КМА в Росії (20 і 16,5 млрд т), Криворізьке в Україні (15,9 млрд т), Хаммерслі у Австралії (11,7 млрд т), Каражас і Залізорудний трикутник у Бразилії (6,0 і 5,0 млрд т), Месабі-Рейндж у СІЛА, Керол-Лейк у Канаді, головними імпортерами продовжують бути США, країни ЄС, Республіка Корея та Японія.
У розташуванні підприємств чорної металургії продов¬жують відбуватися значні географічні зміни.
За умовами забезпечення чорної металургії рудою та паливом усі країни можна поділити на такі групи:
1) країни зі значним розвитком чорної металургії, які
мають власну потужну базу залізорудної та вугільної про¬мисловості та імпортують деяку кількість багатих заліз¬них руд (США, Великобританія, Україна, Росія, Китай);
2) країни зі значним розвитком чорної металургії, які
забезпечені коксівним вугіллям, але мають відносно неве¬ликі поклади залізної руди (Німеччина, Польща);
3) країни зі значним розвитком чорної металургії, які
забезпечені великими покладами залізної руди, але яким
частково або повністю бракує коксівного вугілля (Франція,
Швеція, Канада);
4) країни з великим або значним розвитком чорної
металургії, але з недостатньою або малою рудною й палив¬ною базою (Японія, Італія, Люксембург, Бельґія);
5) країни, у яких чорна металургія доперва розвиваєть¬ся, але які мають значні ресурси залізної руди й кам'яно¬го вугілля (Індія, Австралія, ПАР);
6) країни, у яких лише починає розвиватись чорна ме¬талургія, але які мають значні поклади залізної руди, що
йде переважно на експорт (Бразилія, Чилі, Венесуела, Перу,
Колумбія), а власна паливна база тим часом обмежена;
7) країни, які не мають чорної металургії, але забезпе¬ченні сировинними ресурсами (Алжир, Гвінея, Сьєрра-Лео¬не тощо).
Світові запаси та обсяги видобутку чорних металів
Місце країни Запаси Обсяги видобутку
Залізна руда Млрд т Марганець млн т Залізна руда Млн т Марганець тис. т Хром тис. т
Всього 800 Всього 650 Всього 1000 Всього 7100 Всього 10743
1 Росія 80 ПАР 370 КНР 240 Україна 3100 ПАР 4880
2 Бразилія 70 Україна 135 Бразилія 200 КНР 1080 Казахстан 1100
3 Австралія ЗО Габон 45 Австралія 120 ПАР 1076 Індія 1100
4 Україна 27 Австралія 26 Індія 62 Австралія 865 Туреччина 1050
5 США 16 Бразилія 21 США 57 Бразилія 722 Фінляндія 600
6 Канада 12 Індія 17 Україна 48 Габон 674 Зімбабве 600
1. Чорна металургія в Україні
Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей народного господарства України як найголовніший споживач палива й елек¬троенергії, води. До складу чорної металургії належать видобуток, збагачення та агломерація залізних, марганцевих і хромітових руд; виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі й прокату, електроферосплавів, вогнетривів, металів промислового значення, вто¬ринна переробка чорних металів і коксування вугілля, видобуток допоміжних матеріалів.
1. Вступ
2. Чорна металургія в Україні
3. Чорна металургія в Донецькій області
4. Висновок
5. Список літератури
ВСТУП
М
еталургійний комплекс включає: видобуток, збагачення й агломерування залізних, марган¬цевих і хромітових руд, виробництво чавуну, сталі й про¬кату, феросплавів, повторне використання металевої сиро¬вини, коксування вугілля, виробництво вогнетривів та до¬поміжних матеріалів для них (флюсових вапняків тощо). Провідна роль у цьому комплексі належить металургійній переробці (чавун—сталь—прокат). Решта виробництв за¬безпечують основний технологічний процес, проте деякі з них набувають тепер самостійного значення.
Територіальна організація чорної металургії залежить від багатьох економічних і природних факторів. У розта¬шуванні підприємств чорної металургії особливо велику роль відіграють сировина й паливо, на які припадає при¬близно 85—90% витрат. У середині XVII — на початку XIX ст. чорна металургія орієнтувалась на територіальне поєднання кам'яного вугілля й залізної руди, наприклад у Великобританії. Згодом, протягом тривалого часу біль¬шість центрів чорної металургії формувалась у межах вугільних басейнів, наприклад Рур, Донбас, Кузбас, Аппалацький басейн, Польща, Чехія, Словаччина, Бельгія. Орі¬єнтація на залізні руди складалась на Уралі, у Франції (Лотарингія), у Люксембурзі.
Протягом останніх десятиріч посилилась орієнтація на сировину, причому на великі родовища, бо завод потужні¬стю 5—6 млн т чавуну на рік, розрахований на 40 років роботи, повинен мати рудну базу не менше за 0,5 млрд т. Найбільшими у світі залізорудними басейнами є Бочкарівське та КМА в Росії (20 і 16,5 млрд т), Криворізьке в Україні (15,9 млрд т), Хаммерслі у Австралії (11,7 млрд т), Каражас і Залізорудний трикутник у Бразилії (6,0 і 5,0 млрд т), Месабі-Рейндж у СІЛА, Керол-Лейк у Канаді, головними імпортерами продовжують бути США, країни ЄС, Республіка Корея та Японія.
У розташуванні підприємств чорної металургії продов¬жують відбуватися значні географічні зміни.
За умовами забезпечення чорної металургії рудою та паливом усі країни можна поділити на такі групи:
1) країни зі значним розвитком чорної металургії, які
мають власну потужну базу залізорудної та вугільної про¬мисловості та імпортують деяку кількість багатих заліз¬них руд (США, Великобританія, Україна, Росія, Китай);
2) країни зі значним розвитком чорної металургії, які
забезпечені коксівним вугіллям, але мають відносно неве¬ликі поклади залізної руди (Німеччина, Польща);
3) країни зі значним розвитком чорної металургії, які
забезпечені великими покладами залізної руди, але яким
частково або повністю бракує коксівного вугілля (Франція,
Швеція, Канада);
4) країни з великим або значним розвитком чорної
металургії, але з недостатньою або малою рудною й палив¬ною базою (Японія, Італія, Люксембург, Бельґія);
5) країни, у яких чорна металургія доперва розвиваєть¬ся, але які мають значні ресурси залізної руди й кам'яно¬го вугілля (Індія, Австралія, ПАР);
6) країни, у яких лише починає розвиватись чорна ме¬талургія, але які мають значні поклади залізної руди, що
йде переважно на експорт (Бразилія, Чилі, Венесуела, Перу,
Колумбія), а власна паливна база тим часом обмежена;
7) країни, які не мають чорної металургії, але забезпе¬ченні сировинними ресурсами (Алжир, Гвінея, Сьєрра-Лео¬не тощо).
Світові запаси та обсяги видобутку чорних металів
Місце країни Запаси Обсяги видобутку
Залізна руда Млрд т Марганець млн т Залізна руда Млн т Марганець тис. т Хром тис. т
Всього 800 Всього 650 Всього 1000 Всього 7100 Всього 10743
1 Росія 80 ПАР 370 КНР 240 Україна 3100 ПАР 4880
2 Бразилія 70 Україна 135 Бразилія 200 КНР 1080 Казахстан 1100
3 Австралія ЗО Габон 45 Австралія 120 ПАР 1076 Індія 1100
4 Україна 27 Австралія 26 Індія 62 Австралія 865 Туреччина 1050
5 США 16 Бразилія 21 США 57 Бразилія 722 Фінляндія 600
6 Канада 12 Індія 17 Україна 48 Габон 674 Зімбабве 600
1. Чорна металургія в Україні
Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей народного господарства України як найголовніший споживач палива й елек¬троенергії, води. До складу чорної металургії належать видобуток, збагачення та агломерація залізних, марганцевих і хромітових руд; виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі й прокату, електроферосплавів, вогнетривів, металів промислового значення, вто¬ринна переробка чорних металів і коксування вугілля, видобуток допоміжних матеріалів.