| Назва: | Логістичний менеджмент на підприємстві |
| Тип: | Дипломнi роботи |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 70,71 KB |
| Автор: | Дзюба Марія Ігорівна |
| Надіслав(ла): | Дзюба Марія Ігорівна |
| Опис: | Практична частина в excel-файлі. |
| Скачувань: | 1149 |
Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися від цілей і критерій синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовуються під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розвязання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних органів управління, які також можуть брати участь у створенні макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у поліпшенні загальної економічної ситуації в регіоні, країні або між державами. Таким чином, макрологістична система є високо інтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.
Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, обєднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належить технологічно повязані виробництва, обєднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у виглаяді основних підсистем:
- закупівлі
- виробництва
- збуту.
Закупівля – підсистема яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.
Планування та управління виробництвом – ця підсистема приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі виконанні різних технологічних оперцій, які перетворюють предмет праці на продукт праці.
Збут – підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи.
Іноді в економічній літературі можна зустріти думку, що мікрологічні системи є окремими ланками макрологічних систем. Однак це не завжди так. Виробничо-господарські структури, які входять у макрологічну систему і є юридично незалежними, можуть виконувати усі вимоги і функції даної системи, сприймаючи їх як фактор зовнішнього середовища. При цьому свою внутрішньо виробничу і господарську діяльність вони можуть здійснювати традиційно.
З іншого боку, підприємство, яке функціонує на основі логістичної концепції, може не входити в макрологістичну систему, там більше якщо її немає. Воно будує свою діяльність як локальна мікрологістична система, що адаптується до динамічного зовнішнього середовища.
Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на:
- логістичні системи з прямими звязками – це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських звязків.
- Ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи – це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного посередника.
- Гнучкі логістичні системи – це системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюються як за прямими звязками, так і за участю посередників.
Поруч з поняття «Логістична система» у вітчизняній та закордонній літературі широко використовуються поняття «Логістичний ланцюг» і «Логістичний канал». У багатьох випадках ці поняття не дуже чітко розмежовані, а іноді вважаються як синоніми.
Логістичний канал – це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів [1, с. 36]
Множина є частково впорядкованою, поки не обрано конкретних учасників процесу просування матеріального потоку від постачальника до споживача. Після цього логістичний канал перетворюється в логістичний ланцюг. Можливість вибору логістичного каналу є суттєвим резервом підвищенням ефективності логістичних процесів.
Логістичний ланцюг – це лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції і з доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої за умови виробничого споживання або до кінцевого споживача за умови особистого не виробничого споживання.
Існує й інша інтерпритація логістичного ланцюга, під яким розуміють сукупність логістичних операцій, виконуваних послідовно від моменту зародження до моменту згасання потоку товарів, робіт, послуг на відповідному споживчому ринку [8, с. 11] Однак, на нашу думку, доцільніше за окремі ланки логістичного ланцюга вважати підприємства, які беруть участь у процесах доведення товарів, послуг та інформації до кінцевих споживачів. Логістичні ланцюги протягують між логістичними ланками щоб проілюструвати організаційну структуру логістичних систем.
Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, обєднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належить технологічно повязані виробництва, обєднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у виглаяді основних підсистем:
- закупівлі
- виробництва
- збуту.
Закупівля – підсистема яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.
Планування та управління виробництвом – ця підсистема приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі виконанні різних технологічних оперцій, які перетворюють предмет праці на продукт праці.
Збут – підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи.
Іноді в економічній літературі можна зустріти думку, що мікрологічні системи є окремими ланками макрологічних систем. Однак це не завжди так. Виробничо-господарські структури, які входять у макрологічну систему і є юридично незалежними, можуть виконувати усі вимоги і функції даної системи, сприймаючи їх як фактор зовнішнього середовища. При цьому свою внутрішньо виробничу і господарську діяльність вони можуть здійснювати традиційно.
З іншого боку, підприємство, яке функціонує на основі логістичної концепції, може не входити в макрологістичну систему, там більше якщо її немає. Воно будує свою діяльність як локальна мікрологістична система, що адаптується до динамічного зовнішнього середовища.
Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на:
- логістичні системи з прямими звязками – це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських звязків.
- Ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи – це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного посередника.
- Гнучкі логістичні системи – це системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюються як за прямими звязками, так і за участю посередників.
Поруч з поняття «Логістична система» у вітчизняній та закордонній літературі широко використовуються поняття «Логістичний ланцюг» і «Логістичний канал». У багатьох випадках ці поняття не дуже чітко розмежовані, а іноді вважаються як синоніми.
Логістичний канал – це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів [1, с. 36]
Множина є частково впорядкованою, поки не обрано конкретних учасників процесу просування матеріального потоку від постачальника до споживача. Після цього логістичний канал перетворюється в логістичний ланцюг. Можливість вибору логістичного каналу є суттєвим резервом підвищенням ефективності логістичних процесів.
Логістичний ланцюг – це лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції і з доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої за умови виробничого споживання або до кінцевого споживача за умови особистого не виробничого споживання.
Існує й інша інтерпритація логістичного ланцюга, під яким розуміють сукупність логістичних операцій, виконуваних послідовно від моменту зародження до моменту згасання потоку товарів, робіт, послуг на відповідному споживчому ринку [8, с. 11] Однак, на нашу думку, доцільніше за окремі ланки логістичного ланцюга вважати підприємства, які беруть участь у процесах доведення товарів, послуг та інформації до кінцевих споживачів. Логістичні ланцюги протягують між логістичними ланками щоб проілюструвати організаційну структуру логістичних систем.