1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Конкретні особливості побудови системи виробничої логістики підприємства залежать від типу і характеру виробничого процесу. Виробничу логістику можна розуміти як логістику «всередині» підприємства будь-якого типу [8, с. 171]. Логістичні системи, які досліджує виробнича логістика, називаються внутрішньовиробничими логістичними системами. Дані системи можна розглянути на макро- та мікрорівні [7, с. 15].

На макрорівні роль внутрішньовиробничих логістичних систем (ВВЛС) визначається такими факторами [1, с. 65]:

- ВВЛС підприємств є джерелами матеріальних потоків і первинної інформації. Вважається, що гнучкі виробничі модулі промислових підприємств є стартовими елементами логістичного ланцюга;

- ВВЛС підприємств задають певний ритм всьому логістичному ланцюгу. Решта його елементів, у тому числі система постачання і збуту, транспортна система повинні функціонувати відповідно до ритму ВВЛС;

- Завдяки системному підходу під час дослідження господарської діяльності логістика виступає координатором, стимулятором і організатором зв’язку між усіма суб’єктами підприємства і його клієнтурою. Тому основна мета ВВЛС полягає в координації планування й управління виробництвом, реалізацієї оперативних і стратегічних планів;

- Можливість адаптації макрологістичних систем до змін навколишнього середовища істотною мірою визначається здатністю вхідних внутрішньовиробничих логістичних систем швидко змінювати якісний і кількісний склад вихідного матеріального потоку, тобто асортимент і кількість продукції, що випускається;

- ВВЛС у мініатюрі є системою, у рамках якої функціонують системи постачання і збуту, промислового транспорту, виробничі ділянки підприємства. Моделювання процесів ВВЛС дозволяє отримати цінну інформацію для дослідження закономірностей всієї логістичної системи – про гнучкість, стійкість, надійність.

Отже, можна визначити, що ВВЛС на макрорівні виступають елементами макрологістичних систем, задають ритм роботи цих систем і є джерелом матеріальних потоків. Можливості адаптації до змінних умов зовнішнього середовища значною мірою визначається здатністю ВВЛС, що в них входять, змінювати якісний і кількісний склад матеріальних потоків, тобто асортимент і кількість продукції, що випускається. Якісна гнучкість ВВЛС може забезпечуватись за рахунок наявності персоналу та гнучкого виробництва [4, с. 26].

На мікрорівні внутрішньовиробнича логістика виступає центром управління, планування, координації та контролю всіх основних потоків, наявних на промисловому підприємстві: матеріальних, інформаційних. Тут ВВЛС є рядом підсистем, що перебувають у відносинах і зв’язках одна з одною, утворюють певну цілісність, єдність. Ці підсистеми: закупівля, склади, запаси, обслуговування виробництва, транспорт, інформація, збут і кадри – забезпечують входження матеріальног опотоку в систему, проходження всередині неї та вихід із системи. Відповідно до концепції логістики побудова ВЛС повинна забезпечувати можливість постійного узгодження і взаємного коректування планів і дій постачальницьких, виробничих ланок і ланок збуту в середині підприємства.

До завдань ВВЛС у рамказ заданої виробничої програми належать [9, с. 149-159]:

- Оперативно-календарне планування з детальним розкладом випуску готової продукції;

- Оперативне управління технологічними процесами виробництва;

- Загальний контроль якості, підтримка стандартів якості продукції та відповідного сервісу;

- Стратегічне і оперативне планування постачань матеріальних ресурсів;

- Організація внутрішньовиробничого складського господарства;

- Прогнозування, планування і нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві;

- Організація роботи внутрішньовиробничого технологічного транспорту;

- Контроль і управління запасами матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції на всіх рівнях внутрішньовиробничої складської системи і у технологічному процесі виробництві;

- Внутрішньовиробничий фізичний розподіл матеріальних ресурсів і готової продукції;

- Інформаційне і технічне забезпечення процесів управління внутрішньовиробничими матеріальними потоками;

- Автоматизація і комп’ютеризація управління матеріальними та інформаційними потоками у виробництві.

Отже, на мікрорівні ці системи являють собою низку підсистем, що знаходяться у відносинах і зв’язках одна з одною, утворюючи певну цілісність, єдність: закупівля, склади, запаси, транспорт, інформація, збут, кадри, обслуговування виробництва. Ці підсистеми забезпечують входження матеріальних потоків в систему просування і вихід з неї [4, с. 26].

Транспортна логістика (ТЛ) – це логістика, яка вирішує комплекс задач, пов’язаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального користування.

Транспорт належить до сфери матеріальних послуг. Витрати на виконання транспортних операцій становлять до 50% від суми загальних витрат на логістику. Завданням ТЛ є [4, с. 30]:

- Вибір виду транспортних засобів;

- Вибір типу транспортних засобів;

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14