1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт:

3.1. Дефіцит виробничих потужностей.

3.2. Субоптимальність календарних планів.

3.3. Більша тривалість виробничих циклів.

3.4. Неефективне управління запасами.

3.5. Низький ККД обладнання.

3.6. Відхилення від технології виробництва.

4. Забезпечення достатньої гнучкості та маневрування в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану.

5. Забезпечення неперервності планового керівництва.

6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом типу та характеру конкретного виробництва.

Для ситуації, коли відсутні відхилення від запланованих показників і запаси споживаються рівномірно, в теорії управління запасами розроблено дві основні системи управління, які вирішують завдання, відповідаючи меті безперебійного забезпечення споживача матеріальними ресурсами.

Такими класичними системами є [2, с. 107- 110]:

1. Система управління запасами з фіксованою величиною замовлення;

2. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

Отже, розглянемо дані дві системи більш детально.

Система упарвління запасами з фіксованою величиною замовлення.

Величину замовлення чітко зафіксовано і не змінюється ні за яких умов роботи системи. Критерієм оптимізації повинен бути мінімум сукупних витрат на збереження запасів і повторення замовлення. Даний критерій враховує три фактори, які впливають на величину названих сукупних витрат:

- Використовувана площа складських приміщень;

- Витрати на збереження запасів;

- Вартість оформлення замовлення;

За допомогою основної формули Уілсона прагнуть мінімізувати повні змінні затрати на управління запасами, тобто суму затрат на реалізацію замовлення та затрат утримання товарно-матеріальних запасів.

Загальними витратами на управління запасами називається сума повних змінних витрат і затрат на придбання товару.

Основні позначення будуть такими:

- D – попит на товар з боку замовника за одиницю часу;

- L – витрати на реалізацію замовлення;

- H – витрати на збереження товару за одиницю часу в процентах від С.

- C – витрати на придбання одиниці товару;

- Q – обсяг замовлення.

Витрати на виконання замовлення – це витрати на реалізацію одного замовлення, помножені на кількість здійснених замовлень протягом періоду часу, який розглядається.

Витрати збереження товару на складі. Запаси безперервно змінюються від замовленої величини Q до 0, а потім знову неперервно зростають до Q (при надходженні нового замовлення). Відповідно середній рівень запасів дорівнює Q/2 протягом всього часу, який розглядається. Так, як витрати на збереження одиниці товару виражаються в процентах від ціни закупівлі цього товару, витрати на збереження будуть рівні Q/2 і СН. Тоді повні змінні витрати на утримання запасів будуть виражатись, як:

CVT = Q/2*CH*D/Q*L (1.3.1)

Ця функція Q проходить через екстремум в точці, де її перша дорівнює нулю:

0 = ½*CH*D/Q*L. (1.3.2)

Звідки:

Q* = √2DL / CH. (1.3.3)

Запровадження деякого часу на отримання партії товару Q (затримка постачальником або для внутрішнього виробництва) не змінює цього результату. Змінюючи Q формулою економічної кількості, отримуємо мінімальну величину повних змінних витрат на управління товаро-матеріальними запасами:

CTV* = √2 DLCH. (1.3.4)

Часто у випадку виготовлення поповнення запасів не відбувається раптово, а охоплює деякий проміжок часу, який тут передбачається лінійним із продуктивністю Р. Наприклад, якщо замовлено Q=1000 шт., при D=20 шт./день та Р=100 шт./день, то замовлення Q буде виконано лише через 10 днів, тобто період часу, за який буде спожито 200 одиниць товару, максимальні товаро-матеріальні запаси будуть дорівнювати Q*(1- D/Р), тобто 1000*(1-20/100)=80.

Отже, тоді формула економічної кількості для виготовленя буде:

Q*=√2DL / CH(1-D/P). (1.3.5)

Величина загальних змінних витрат управління запасами виглядає таким чином:

CVT*= √2 DLCH (1-D/P). (1.3.6)

Вихідні дані для розрахунку параметрів системи:

- потреба в продукті, що замовляється, шт.;

- оптимальний розмір замовлення, шт.;

- час поставки, дні;

- можлива затримка поставки, дні.

Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

Дану систему ще називають як «система періодичного поповнення». Замовлення робляться в чітко визначений час, які відстають один від одного на рівні інтервали, наприклад, 1 раз у місяць, 1 раз у тиждень, 1 раз у 14 днів. Період, що розділяє два замовлення на виготовленя або придбання, чітко встановлено, а обсяг замовлення є змінним. Визначити інтервал між замовленнями можна з врахуванням оптимального розміру замовлення. Розрахунок інтервалу часу між замовленнями можна зробити:

I = N*S/Qопт, (1.3.7)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14