1 2

І, нарешті, дамка академіка Валентина Глушка, творця рідинних ракетних двигунів: «На мою думку, ми у великому боргу перед Юрієм Васильовичем Кондратюком. Його вклад у космонавтику ще не знайшов гідного відображення. Незалежно від Ціолковського Кондратюк цілком новим, оригінальним методом вивів основні рівняння польоту ракети. Він розрахував енергетично найбільш вигідні траєкторії космічних польотів, займався теорією багатоступінчастих ракет, розробляв проблеми створення проміжних міжпланетних заправних ракетних баз – супутників планет, економічної посадки ракет із застосуванням гальмування атмосферою. Кондратюк запропонував політ до Місяця і планет з виходом на орбіту їхніх штучних супутників. Йому належить ідея використання гравітаційного поля зустрічних небесних для до розгону або гальмування космічного апарата у процесі польотів у Сонячній системі…»

Геній у свідомості нащадків – і майже повна невідомість життя. Перед війною Юрій Кондратюк працював у скромній проектно-експериментальній конторі вітрових електростанцій.

На Виставці досягнень народного господарства в Москві у павільйоні «Космос» портрет Ю.Кондратюка висить другим одразу після портрета К.Ціолковського. Найприкріше те, що за життя Кондратюкові так і не надали можливості на повну силу попрацювати у тій сфері, де ним у вільний час від основної роботи було зроблено відкриття, що набагато випередили свій час.

7 липня 1941 року він пішов на фронт у складі московського ополчення. Вважається, що того ж року він загинув як рядовий роти зв’язку десь на калузькій землі.

1 2