| Назва: | Сторінками давньогрецької теогонії |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 15,81 KB |
| Скачувань: | 16 |
Сузір'я Водолія у давніх греків називалося Гідрохос, у римлян - Акуаріус, в арабів - Сакіб-аль-ма. Як би не називалося сузір'я, воно завжди означало одне: чоловік, що ллє воду.
З Водолієм пов'язаний грецький міф про Девкаліона, прабатька людей, і його дружину Пірру. Колись, розгніваний на людство, Зевс наслав на землю потоп. Девкаліонові й Піррі, єдиним праведникам, Зевс дозволив врятуватися. За порадою Прометея, Девкаліон побудував великий ящик (ковчег), на якому чоловік та жінка і врятувалися під час дев'ятиденного потопу.
З усього вищесказаного видно, що перераховані сузір'я зобов'язані своїм походженням різним міфам. Але астрономія має тенденцію розвиватися, тому відкриваються нові зорі, утверджуються нові сузір'я. Тому в назвах сузір'їв, відкритих у XVII-XVIII ст., не зустрінеш «класичних» міфологічних назв, вони більше відбивають фантазії своїх творців і мають дивні й різноманітні назви: Телескоп, Циркуль, Компас, Насос, Жертовник, Ящірка, Єдиноріг, Муха, Жираф тощо.
Траплялося в астрономії, звичайно, і таке, що трохи видозмінювало обриси сузір'їв. Так трапилося із сузір'ям Андромеди. У XVII-XVIII ст. нерідко європейські астрономи з тих або інших міркувань намагалися затвердити нові сузір'я за рахунок перекручування давніх. Так, астроном Боде, щоб «очистити» на небі місце для «регалій» прусського короля, «зігнув» руку Андромеди, що тримала її витягнутою протягом декількох тисячоліть. Але це, напевно, найбільш блюзнірська видозміна сузір'я. Курйозним був, наприклад, виступ церкви (XVII ст.) з ідеєю «реконструкції» назв зір і сузір'їв. Так, Сонце церква запропонувала назвати Ісусом Христом, а Місяць - Дівою Марією, сузір'я Риби - сузір'ям апостола Матвія тощо. XIX ст. є завершальним у спробах астрономів змінити що-небудь у сформованій картині зоряного неба. Останніми «відзначилися» німецькі вчені (1808 p.), які запропонували сузір'я Оріона назвати, з раболіпних міркувань, сузір'ям Наполеона. Але, як не дивно, саме французькі вчені визнали таке перейменування абсурдним.
Сьогодні, вивчаючи карту зоряного неба, можна не боятися, що завтра фанати якого-небудь політичного діяча перейменують Велику Ведмедицю, скажімо, на ібн Хаттаба або Путчиста Іванова, а в атласі зоряного неба ми зможемо знайти все ті ж знайомі й улюблені обриси героїв легенд і міфів народів світу.
Список використаної літератури:
„Космос : наука и мифы” Лєсков Л.В.
„Мифы о вселенной” Евсюков В.В.
„Міфи Стародавньої Греції” Головацька К.І.
„Міфологія”
„Словник античної міфології”
http://www.ukrreferat.com
http://www. referaty.com.ua
http://www.br.com.ua
http://uk.wikipidia.org
З Водолієм пов'язаний грецький міф про Девкаліона, прабатька людей, і його дружину Пірру. Колись, розгніваний на людство, Зевс наслав на землю потоп. Девкаліонові й Піррі, єдиним праведникам, Зевс дозволив врятуватися. За порадою Прометея, Девкаліон побудував великий ящик (ковчег), на якому чоловік та жінка і врятувалися під час дев'ятиденного потопу.
З усього вищесказаного видно, що перераховані сузір'я зобов'язані своїм походженням різним міфам. Але астрономія має тенденцію розвиватися, тому відкриваються нові зорі, утверджуються нові сузір'я. Тому в назвах сузір'їв, відкритих у XVII-XVIII ст., не зустрінеш «класичних» міфологічних назв, вони більше відбивають фантазії своїх творців і мають дивні й різноманітні назви: Телескоп, Циркуль, Компас, Насос, Жертовник, Ящірка, Єдиноріг, Муха, Жираф тощо.
Траплялося в астрономії, звичайно, і таке, що трохи видозмінювало обриси сузір'їв. Так трапилося із сузір'ям Андромеди. У XVII-XVIII ст. нерідко європейські астрономи з тих або інших міркувань намагалися затвердити нові сузір'я за рахунок перекручування давніх. Так, астроном Боде, щоб «очистити» на небі місце для «регалій» прусського короля, «зігнув» руку Андромеди, що тримала її витягнутою протягом декількох тисячоліть. Але це, напевно, найбільш блюзнірська видозміна сузір'я. Курйозним був, наприклад, виступ церкви (XVII ст.) з ідеєю «реконструкції» назв зір і сузір'їв. Так, Сонце церква запропонувала назвати Ісусом Христом, а Місяць - Дівою Марією, сузір'я Риби - сузір'ям апостола Матвія тощо. XIX ст. є завершальним у спробах астрономів змінити що-небудь у сформованій картині зоряного неба. Останніми «відзначилися» німецькі вчені (1808 p.), які запропонували сузір'я Оріона назвати, з раболіпних міркувань, сузір'ям Наполеона. Але, як не дивно, саме французькі вчені визнали таке перейменування абсурдним.
Сьогодні, вивчаючи карту зоряного неба, можна не боятися, що завтра фанати якого-небудь політичного діяча перейменують Велику Ведмедицю, скажімо, на ібн Хаттаба або Путчиста Іванова, а в атласі зоряного неба ми зможемо знайти все ті ж знайомі й улюблені обриси героїв легенд і міфів народів світу.
Список використаної літератури:
„Космос : наука и мифы” Лєсков Л.В.
„Мифы о вселенной” Евсюков В.В.
„Міфи Стародавньої Греції” Головацька К.І.
„Міфологія”
„Словник античної міфології”
http://www.ukrreferat.com
http://www. referaty.com.ua
http://www.br.com.ua
http://uk.wikipidia.org