| Назва: | Сторінками давньогрецької теогонії |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 15,81 KB |
| Скачувань: | 16 |
Існує безліч легенд про найвідоміші сузір'я Великої й Малої Ведмедиці. За одним з грецьких міфів, Каллісто, дочка царя й правителя Аркадії Лікаона, була надзвичайною красунею. Верховний бог Зевс спокусився красою Каллісто і з'явився до неї в образі Аполлона. Розгнівана дружина Зевса, Гера, перетворила Каллісто на потворну ведмедицю. (За деякими міфами, Зевс власноручно перетворив Каллісто на сузір'я Великої Ведмедиці, щоб врятувати її від помсти Гери). Одного разу юний Аркад, син Каллісто і Зевса, повертаючись з полювання, побачив біля дверей свого будинку дику ведмедицю. Зевс стримав руку Аркада від убивства власної матері, а Каллісто він узяв до себе на небо, увічнивши в сузір'ї Великої Ведмедиці. На сузір'я Малої Ведмедиці він перетворив улюбленого собаку Каллісто. Зевс забрав на небо й Аркада, якого перетворив на сузір'я Волопаса, щоб той століттями стеріг на небесах свою матір. Головна зоря сузір'я Волопаса - Арктур, що означає «страж ведмедиці». А Велику й Малу Ведмедицю ми можемо спостерігати протягом цілого року, тому що вони є сузір'ями, що не заходять за обрій. Вони найяскравіші й найпомітніші на північному небі. За зорями цих сузір'їв перевіряють зір: кожна зоря повинна бути добре помітна.
На небі також є сузір'я Кассіопеї. Грецька міфологія розповідає, що колись Ефіопією правив цар Цефей, у якого були красуня-дружина Кассіопея і не менш чарівна дочка Андромеда. Якось Кассіопея мала необережність похвалитися перед нереїдами, божествами моря, своєю красою й красою дочки. Красуні-нереїди обурилися й нарадили своєму батькові Посейдонові, богові моря, покарати самовпевнену Кассіопею. Посейдон наслав на Ефіопію величезне чудовисько - Кита. Кит лютував, спустошував і нищив країну. Як спокутну жертву Посейдонові Цефей і Кассіопея вирішили віддати на поживу чудовиську Андромеду, її ланцюгами прикували до прибережної скелі, і вона почала чекати своєї нещасливої долі. У цей час над Ефіопією на Пегасі мчав Персей, який нещодавно вийшов переможцем із бою з Горгонами. Він побачив прикуту до скелі неймовірної краси дівчину і жахливе чудовисько, що лаштувалося її з'їсти. Він безстрашно кинувся в бій з Китом. Під час битви Персей використовував голову Медузи Горгони. Зустрівшись із нею поглядом, Кит скам'янів і потонув. Андромеда була врятована. Цефей на знак вдячності віддав дочку за Персея. З того часу на небі з'явилися у вигляді сузір'їв герої цього міфу: Кассіопея, Цефей, Андромеда, Персей, Пегас і Кит. Хоча деякі міфи кажуть, що Кассіопею саме розгніваний Посейдон перетворив на сузір'я.
У середині вересня особливо добре помітні на небі сузір'я Андромеди й сузір'я Пегаса. Три зорі сузір'я Пегаса і зорі а Андромеди утворюють фігуру, що одержала в астрономів назву «Великий квадрат». У сузір'ї Пегаса спостерігається яскраве кулясте скупчення; якщо його розглядати крізь телескопічне устаткування, то виявиться, що скупчення складається майже з шести мільйонів світил. Крилатий Пегас, за грецькою міфологією, виник з обезголовленого Персеєм тіла Медузи Горгони.
Надзвичайно цікавою є також легенда, завдяки якій виникли сузір'я Оріон і Скорпіон. Велетень Оріон, син Посейдона, прославився як чудовий мисливець. Юнак почав вихвалятися своїми мисливськими перемогами над тваринами, за що могутня Гера наслала на нього скорпіона. Оріон очистив острів Хіос від диких звірів, за що попросив у царя острова Ойнопіона руки його дочки. Цар відмовив Оріонові. Велетень вирішив викрасти дівчину, і цар помстився йому: напоївши його доп'яна, засліпив. Оріон за допомогою одного з учнів Гефеста попрямував до сходу сонця. Прийшовши туди, він підставив очі під промені вранішнього сонця і прозрів, але від укусу посланого Герою скорпіона Оріон все-таки загинув. Зевс помістив Оріона в себе на небі таким чином, що він завжди може втекти від свого переслідувача - Скорпіона. Справді, якщо спостерігати за зоряним небом, ці сузір'я ніколи не можна побачити одночасно.
Одним із найнепомітніших сузір'їв на небі вважається сузір'я Рака. Біля двох тисяч років тому за цим сузір'ям люди навчилися визначати період літнього сонцестояння, тобто найтриваліший світловий день. Сонце, досягнувши в цей час граничного віддалення на північ, починало «задкувати». Після цього тривалість дня поступово починала зменшуватися.
За давньогрецькими міфами Геракл, щоб стати безсмертним, здійснив 12 подвигів. Другий його подвиг пов'язаний з перемогою над лернейською гідрою, яка викрадала худобу і спустошувала землі в околицях Лерни. Під час боротьби Геракла з гідрою на допомогу їй виповз Каркін - величезний рак, який вчепився в ногу Гераклові. Герой розчавив рака, але Гера, яка не любила Геракла, помістила Рака на небо.
Із сузір'ям Лева також пов'язаний період літнього сонцестояння. За ним почали орієнтуватися близько 4,5 тис. років тому, визначивши, що саме в цьому сузір'ї знаходиться точка літнього сонцестояння і настає найспекотніша пора року. Напевно, тому Лев став у багатьох народів символом вогню.
На небі також є сузір'я Кассіопеї. Грецька міфологія розповідає, що колись Ефіопією правив цар Цефей, у якого були красуня-дружина Кассіопея і не менш чарівна дочка Андромеда. Якось Кассіопея мала необережність похвалитися перед нереїдами, божествами моря, своєю красою й красою дочки. Красуні-нереїди обурилися й нарадили своєму батькові Посейдонові, богові моря, покарати самовпевнену Кассіопею. Посейдон наслав на Ефіопію величезне чудовисько - Кита. Кит лютував, спустошував і нищив країну. Як спокутну жертву Посейдонові Цефей і Кассіопея вирішили віддати на поживу чудовиську Андромеду, її ланцюгами прикували до прибережної скелі, і вона почала чекати своєї нещасливої долі. У цей час над Ефіопією на Пегасі мчав Персей, який нещодавно вийшов переможцем із бою з Горгонами. Він побачив прикуту до скелі неймовірної краси дівчину і жахливе чудовисько, що лаштувалося її з'їсти. Він безстрашно кинувся в бій з Китом. Під час битви Персей використовував голову Медузи Горгони. Зустрівшись із нею поглядом, Кит скам'янів і потонув. Андромеда була врятована. Цефей на знак вдячності віддав дочку за Персея. З того часу на небі з'явилися у вигляді сузір'їв герої цього міфу: Кассіопея, Цефей, Андромеда, Персей, Пегас і Кит. Хоча деякі міфи кажуть, що Кассіопею саме розгніваний Посейдон перетворив на сузір'я.
У середині вересня особливо добре помітні на небі сузір'я Андромеди й сузір'я Пегаса. Три зорі сузір'я Пегаса і зорі а Андромеди утворюють фігуру, що одержала в астрономів назву «Великий квадрат». У сузір'ї Пегаса спостерігається яскраве кулясте скупчення; якщо його розглядати крізь телескопічне устаткування, то виявиться, що скупчення складається майже з шести мільйонів світил. Крилатий Пегас, за грецькою міфологією, виник з обезголовленого Персеєм тіла Медузи Горгони.
Надзвичайно цікавою є також легенда, завдяки якій виникли сузір'я Оріон і Скорпіон. Велетень Оріон, син Посейдона, прославився як чудовий мисливець. Юнак почав вихвалятися своїми мисливськими перемогами над тваринами, за що могутня Гера наслала на нього скорпіона. Оріон очистив острів Хіос від диких звірів, за що попросив у царя острова Ойнопіона руки його дочки. Цар відмовив Оріонові. Велетень вирішив викрасти дівчину, і цар помстився йому: напоївши його доп'яна, засліпив. Оріон за допомогою одного з учнів Гефеста попрямував до сходу сонця. Прийшовши туди, він підставив очі під промені вранішнього сонця і прозрів, але від укусу посланого Герою скорпіона Оріон все-таки загинув. Зевс помістив Оріона в себе на небі таким чином, що він завжди може втекти від свого переслідувача - Скорпіона. Справді, якщо спостерігати за зоряним небом, ці сузір'я ніколи не можна побачити одночасно.
Одним із найнепомітніших сузір'їв на небі вважається сузір'я Рака. Біля двох тисяч років тому за цим сузір'ям люди навчилися визначати період літнього сонцестояння, тобто найтриваліший світловий день. Сонце, досягнувши в цей час граничного віддалення на північ, починало «задкувати». Після цього тривалість дня поступово починала зменшуватися.
За давньогрецькими міфами Геракл, щоб стати безсмертним, здійснив 12 подвигів. Другий його подвиг пов'язаний з перемогою над лернейською гідрою, яка викрадала худобу і спустошувала землі в околицях Лерни. Під час боротьби Геракла з гідрою на допомогу їй виповз Каркін - величезний рак, який вчепився в ногу Гераклові. Герой розчавив рака, але Гера, яка не любила Геракла, помістила Рака на небо.
Із сузір'ям Лева також пов'язаний період літнього сонцестояння. За ним почали орієнтуватися близько 4,5 тис. років тому, визначивши, що саме в цьому сузір'ї знаходиться точка літнього сонцестояння і настає найспекотніша пора року. Напевно, тому Лев став у багатьох народів символом вогню.