| Назва: | Сонячні та місячні затемнення |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,04 KB |
| Скачувань: | 59 |
Місяць - найближче до Землі велике космічне тіло. Місячні затемнення трапляються тоді, коли Земля закриває Місяць від Сонця.
Взаємне розташування Сонця, Місяця та Землі під час місячного затемнення.
На відміну від сонячних, місячні затемнення можуть траплятися таким чином тільки при повному місяці - коли Сонце, Земля та Місяць знову вишикуються в одну лінію. коли Сонце, Земля та Місяць знову ж таки вишикуються в одну лінію. Так, наш природний супутник опиняється в тіні нашої планети, і ми майже не маємо змоги його спостерігати. «Майже» ми кажемо тому, що насправді, на відміну від Сонця, Місяць не зникає з неба зовсім. Через те, що Земля має атмосферу, на Місяць усе ж таки попадають сонячні промені, що були розсіяні земним повітрям.
Найкраще повіт¬ря пропускає червоні промені, які й мають змогу потім «дістатися» поверхні Місяця. З цієї самої причини під час повного затемнен¬ня Місяць набуває забарвлення різноманітних відтінків червоного.
Як і у випадку сонячних, розрізняють часткові та повні місячні затемнення. Проте повні місячні затемнення на певному місці можна спостерігати значно частіше. Справа в тому, що у випадку сонячних затемнень Місяць, відкидаючи тінь на Землю, майже в чотири рази менший за нашу пла¬нету. Таким чином, смуги тіні (де спостерігаємо повну фазу) та півтіні (у якій маємо змогу побачити тільки часткове затемнення) на поверхні Землі є досить вузькими. У випадку місячного затем¬нення все навпаки: Земля відкидає тінь на Місяць. Тобто півтінь та тінь Землі є досить великими, щоб зробити можливим спосте¬реження повних фаз місячного затемнення на всій нічній півкулі Землі.
Через те, що Місяць активно підсвітлюється променями, роз¬сіяними в атмосфері Землі, ми не маємо змоги неозброєним оком побачити зміни, що відбуваються під час «занурення» Місяця у земну півтінь. Таке затемнення астрономи називають півтіньовим, і спостерігати його можна лише за допомогою чутливих приладів (або фотографічно).
Коли ж Місяць потрапляє в земну тінь, починаються часткові фази тіньового місячного затемнення.
Як і у випадку з Сонцем, початком затемнення є перший контакт - тінь Землі вперше «то¬ркається» поверхні Місяця. Другим контактом є «торкання» тін¬ню протилежного краю місячного диска - ним розпочинається повна фаза затемнення. Закінчується повна фаза третім контактом, а четвертий контакт знаменує повний вихід Місяця з земної тіні. Земна тінь значно бі¬льша за місячну, а Місяць у діаметрі вдвічі менший за Землю, то¬му повна фаза місячно¬го затемнення може тривати майже дві го¬дини!
Отже, основною ознакою місячного за¬темнення є зміна кольору Місяця. Коли розпочинається часткова фаза, Місяць поступово стає трохи рожевим, спочатку від краю, потім це забарвлення розповсюджується на весь диск, стає густішим і змінює відтінок. Узагалі, важко буде згадати два однакові затемнення: кожне з них буде характеризуватися своїм унікальним відтінком, своєю неповторною кольоровою гамою - від світло-цегляного до на¬сиченого криваво-червоного, що іноді межує з сірим або навіть майже чорним.
Окрім естетичного задоволення, для астро¬номів важливі результати, які матимуть науковий інтерес. Так, за кольорами та динамікою їхньої зміни можна судити про сонячну активність, а найголовніше - про стан нашої атмосфери. Тобто, спостерігаючи місячні затемнення, ми можемо вивчати атмосферу Землі та стежити як за її фізичними характеристиками, так і за екологічною ситуацією - забрудненням тощо.
Окрім спостережень самого Місяця, цікавим може видатися спостереження тих об'єктів, що знаходяться в момент затемнення у безпосередній близькості від нього. Справа в тому, що за зви¬чайних умов місячне світло є дуже яскравим, й це заважає спосте¬реженню навіть досить помітних астрономічних об'єктів. Під час повного затемнення астрономи мають змогу спостерігати, наприклад, покриття Місяцем досить слабких зірок.
Для оцінки відтінків забарвлення поверхні Місяця, а також окремих його ділянок розроблено шкалу Данжона.
Опис затемнення за кольоровою шкалою Данжона
Бал Опис
0 Затемнення дуже темне. У середині повної фази Місяць ледве помітний на тлі зоряного неба.
1 Затемнення темне. Місяць має сіро-коричневий колір, деталі поверхні важко розрізняються.
2 Темно-червоні відтінки іржі. Присутня темна зона у центрі місячного диска, краї його більш світлі.
3 Цегляно-червоний колір, краї тіні жовтуваті, більш яскраві.
4 Яскраві жовтогарячі, мідні кольори. Яскрава, з блакитним відтінком, межа тіні.
Хоч ця шкала і не цілком об'єктивна, вона стала важливим кроком до стандартизації великих обсягів спостережних даних з усього світу.
Часткова фаза повного тіньового місячного затемнення 9 листопада 2003 року.
Взаємне розташування Сонця, Місяця та Землі під час місячного затемнення.
На відміну від сонячних, місячні затемнення можуть траплятися таким чином тільки при повному місяці - коли Сонце, Земля та Місяць знову вишикуються в одну лінію. коли Сонце, Земля та Місяць знову ж таки вишикуються в одну лінію. Так, наш природний супутник опиняється в тіні нашої планети, і ми майже не маємо змоги його спостерігати. «Майже» ми кажемо тому, що насправді, на відміну від Сонця, Місяць не зникає з неба зовсім. Через те, що Земля має атмосферу, на Місяць усе ж таки попадають сонячні промені, що були розсіяні земним повітрям.
Найкраще повіт¬ря пропускає червоні промені, які й мають змогу потім «дістатися» поверхні Місяця. З цієї самої причини під час повного затемнен¬ня Місяць набуває забарвлення різноманітних відтінків червоного.
Як і у випадку сонячних, розрізняють часткові та повні місячні затемнення. Проте повні місячні затемнення на певному місці можна спостерігати значно частіше. Справа в тому, що у випадку сонячних затемнень Місяць, відкидаючи тінь на Землю, майже в чотири рази менший за нашу пла¬нету. Таким чином, смуги тіні (де спостерігаємо повну фазу) та півтіні (у якій маємо змогу побачити тільки часткове затемнення) на поверхні Землі є досить вузькими. У випадку місячного затем¬нення все навпаки: Земля відкидає тінь на Місяць. Тобто півтінь та тінь Землі є досить великими, щоб зробити можливим спосте¬реження повних фаз місячного затемнення на всій нічній півкулі Землі.
Через те, що Місяць активно підсвітлюється променями, роз¬сіяними в атмосфері Землі, ми не маємо змоги неозброєним оком побачити зміни, що відбуваються під час «занурення» Місяця у земну півтінь. Таке затемнення астрономи називають півтіньовим, і спостерігати його можна лише за допомогою чутливих приладів (або фотографічно).
Коли ж Місяць потрапляє в земну тінь, починаються часткові фази тіньового місячного затемнення.
Як і у випадку з Сонцем, початком затемнення є перший контакт - тінь Землі вперше «то¬ркається» поверхні Місяця. Другим контактом є «торкання» тін¬ню протилежного краю місячного диска - ним розпочинається повна фаза затемнення. Закінчується повна фаза третім контактом, а четвертий контакт знаменує повний вихід Місяця з земної тіні. Земна тінь значно бі¬льша за місячну, а Місяць у діаметрі вдвічі менший за Землю, то¬му повна фаза місячно¬го затемнення може тривати майже дві го¬дини!
Отже, основною ознакою місячного за¬темнення є зміна кольору Місяця. Коли розпочинається часткова фаза, Місяць поступово стає трохи рожевим, спочатку від краю, потім це забарвлення розповсюджується на весь диск, стає густішим і змінює відтінок. Узагалі, важко буде згадати два однакові затемнення: кожне з них буде характеризуватися своїм унікальним відтінком, своєю неповторною кольоровою гамою - від світло-цегляного до на¬сиченого криваво-червоного, що іноді межує з сірим або навіть майже чорним.
Окрім естетичного задоволення, для астро¬номів важливі результати, які матимуть науковий інтерес. Так, за кольорами та динамікою їхньої зміни можна судити про сонячну активність, а найголовніше - про стан нашої атмосфери. Тобто, спостерігаючи місячні затемнення, ми можемо вивчати атмосферу Землі та стежити як за її фізичними характеристиками, так і за екологічною ситуацією - забрудненням тощо.
Окрім спостережень самого Місяця, цікавим може видатися спостереження тих об'єктів, що знаходяться в момент затемнення у безпосередній близькості від нього. Справа в тому, що за зви¬чайних умов місячне світло є дуже яскравим, й це заважає спосте¬реженню навіть досить помітних астрономічних об'єктів. Під час повного затемнення астрономи мають змогу спостерігати, наприклад, покриття Місяцем досить слабких зірок.
Для оцінки відтінків забарвлення поверхні Місяця, а також окремих його ділянок розроблено шкалу Данжона.
Опис затемнення за кольоровою шкалою Данжона
Бал Опис
0 Затемнення дуже темне. У середині повної фази Місяць ледве помітний на тлі зоряного неба.
1 Затемнення темне. Місяць має сіро-коричневий колір, деталі поверхні важко розрізняються.
2 Темно-червоні відтінки іржі. Присутня темна зона у центрі місячного диска, краї його більш світлі.
3 Цегляно-червоний колір, краї тіні жовтуваті, більш яскраві.
4 Яскраві жовтогарячі, мідні кольори. Яскрава, з блакитним відтінком, межа тіні.
Хоч ця шкала і не цілком об'єктивна, вона стала важливим кроком до стандартизації великих обсягів спостережних даних з усього світу.
Часткова фаза повного тіньового місячного затемнення 9 листопада 2003 року.