1 2 3 4 5 6 7

20.08.1908 - 10.01.1989. Народився в м. Одеса. Улітку 1925 року приїхав у Ленінград для вступу до університету, його рукопис «Необхідність міжпланетних повідомлень» викликала великий інтерес у Н.А. Морозова і Я.І. Перельмана. Закінчив Ленінградський університет (1929). Академік АН СРСР (1958). Дійсний член Міжнародної академії астронавтики (1976). Вчений в галузі фізико-технічних проблем енергетики, основоположник радянського ракетного двигунобудування. З 1921 р. Почав цікавитися питаннями космонавтики. Листувався з К.Е. Ціолковським (1923). У шістнадцять років опублікував перші науково-популярні і наукові праці з космонавтиці. Працював у Газодинамичній лабораторії (1929-1933). Сформував підрозділ із розробки електричних реактивних двигунів, рідинних реактивних двигунів і ракет на рідкому паливі, начальник відділення в ГДЛ ИСРД «Ленінград, з 1929 р.). Начальник відділення по розробці ЕРД РРД і ракет на рідкому паливі в РНДІ (1934-1938). З березня 1938 року був ув'язнений, працював на авіазаводі № 82, з 1940 року на казанському авіазаводі № 16 у КБ спецвідділу НКВД. Там же було створено ОКБ-СД і ОКБ-РД, де Глушко з 1941 року працював головним конструктором і створив допоміжні літакові РРД РД-1 (для літаків Пе-2, Ла-7, Як-3, Су-6), РД-1ХЗ (для літаків Пе-2р, Як-3, Ла-7р, Ла-200р, Су-6, Су-7), РД-2, РД-3. У липні 1944 року звільнений з ув'язнення, після чого працював у групі радянських фахівців з ракетної техніки в Німеччині. З липня 1946 року працював головним конструктором ОКБ-456 МАП (з 1966 р. - КБ «Енергомаш»). До 1974 р. - головний конструктор, потім генеральний конструктор. Під його керівництвом розроблені могутні РРД на низькокиплячих і висококиплячих паливах, використовувані на перших і більшості других ступіней усіх радянських РН і бойових ракет. У 1930 р. запропонував як компоненти палива РРД азотну кислоту, розчини чотириокису азоту в азотній кислоті, тетранітрометан, перекис водню, хлорну кислоту, берилій (з воднем і киснем), порох з берилієм, розробив профільоване сопло і теплоізоляцію камери згорання двоокисом цирконію. У 1931 р. запропонував хімічне запалювання і самозаймисте паливо, карданний підвіс РРД для керування польотом ракети. З 1931 по 1933 р. розробив поршневий, турбонасосний і відцентровий агрегати для подачі палива в РРД і багато чого іншого. Конструктор першого у світі електротермічного ракетного двигуна, перших вітчизняних РРД. Під його керівництвом створені РРД БРДД РД-100 (Р-1), РД-101 (Р-2), Р-3 (РД-110), РД-103 (Р-5), РД-103М (Р-5М), МБР Р-7 (РД-107, РД-108), Р-9 (РД (РД-111 - 8Д716), Р-16 (РД-218, РД-219), Р-36 (Р-251, РД-252), УР-500 (РД-253), БРСД Р-12 (РД-211, РД-214), Р-14 (РД-216), МКР «Буря» і «Буран» (РД-212, РД-213), МБР Р-8, РН «Восток», «Союз», «Космос» (РД-119, РД-216М), «Космос-3» (РД-219, 11Д49), «Молнія». Н-1 (8Д710), фторних РРД 8Д21, 11Д13, 11Д16 (з 1954 року), РД-253 для РН «Протон», РД-301. Двічі Герой Соціалістичної праці (1956, 1961). Ленінська премія (1957). Державні премії (1967, 1984). Нагороджений п'ятьма орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, орденом Трудового Червоного Прапора й інших нагород. Золота медаль ім. Ціолковського АН СРСР (1958). Диплом ім. Поля Тиссанд'є (ФАІ). Його ім'я носить НВО «Енергомаш».

Савченко Яків Федорович

Видатний вчений в області прикладної хімії, великий організатор науки і виробництва, патріарх ракетобудування. Двічі Герой Соціалістичної праці, нагороджений трьома орденами Леніна, багатьма медалями, лауреат Ленінської премії, "заслужений діяч науки і техніки РФ".

Парняков Серафім Платонович

Головний конструктор КБ-7, доктор технічних наук (1968), Герой Соціалістичної Праці (1969), лауреат Державної премії СРСР (1970) - Парняков Серафім Платонович, заслуги якого відзначені установкою меморіальної дошки на будинку ЦКБ (у 1998-м року воно перетворено в Казенне підприємство “ЦКБ “Арсенал”).

Лебєдєв Олег Миколайович

Лебєдєв Олег Миколайович - з 1977 по 1981 рр. - Головний конструктор , а з 1981 по 2001рр. Генеральний директор ВО «Київприлад». За роботу в галузі космічної техніки Лебєдєв О.М. у 1985 році отримав державну премію СРСР. Він - Заслужений машинобудівник УРСР, кавалер орденів Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора та орденів України «За заслуги» II та III ступенів, нагороджений багатьма медалями.

Патон Борис Євгенович

Президент Національної Академії наук України Генеральний директор НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона". Двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України. Заслужений діяч науки і техніки України. Доктор технічних наук, професор. Видатний вчений в області зварювання, металургії і технології металів, має світову відомість і визнання. Автор багатьох основних досліджень і створених на їхній основі високих технологій, талановитий організатор науки, видний державний і суспільний діяч.

Каденюк Леонід Костянтинович

1 2 3 4 5 6 7