| Назва: | Греко-перські війни ( 500 – 449 рр. до н.е. ) |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 30,06 KB |
| Скачувань: | 45 |
У найближчі роки увесь район Егейського моря, всі острови були очищені від персів. Малоазіатські міста повстали проти пер¬сів і приєдналися до європейських греків.
У 470 р., через дев'ять років після битв при Платеї і Мікале, грецькому флотові вдалося завдати ще одної великої поразки пер¬сам — при ріці Еврімедонті, на південному узбережжі Малої Азії. Грецьким флотом у цій битві командував син Мільтіада Кімон.
Він належав до крайньої правої, і займана ним посада коман¬дувача флоту показує, що в цей період праві угруповання в Афінах тримали владу в своїх руках.
Після битви при Еврімедонті війна на деякий час затихає.
У 459 р. афіняни розпочали сміливу воєнну авантюру і послали великий флот на допомогу повсталому проти Персії Єгиптові. Але цей похід був невдалим. Персам удалося придушити єгипетське по¬встання, і грецький флот в Єгипті майже весь загинув разом із значною частиною армії (454 р.).
Через п'ять років після єгипетського походу грецькому флотові вдалося добитися реваншу. У 449 р. відбулася морська битва біля міста Саламіна на острові Кіпрі, де греки знову розбили персів. Друга Саламінська битва була останньою відомою нам великою битвою між греками і персами.
У дальшому воєнні дії зовсім затихають, і фактично на кінець 40-х рр. V ст. між греками і персами встановлюється мир.
Афіни прийняли пропозицію Артаксеркса (Ксеркс був вбитий на початку 464 р. до н.е. начальником своєї охорони) про мирні переговори. У Сузи було направлено афінське посольство на чолі з Каллієм, яке уклало у 449 р. до н.е. вічний мир, названий Каллієвим. Укладений договір розпочинався такими словами: "Кораблі царя персів не будуть входити в Егейське море, для них будуть визначені прикордонні пункти біля північного і південного узбережжя Малої Азії. Сухопутне військо царя не буде наближатися до берегів моря ближче тієї відстані, яку кінь пробіжить за один день. Афіняни зобов'язуються не посилати своїх воїнів на землі і не допомагати тим, хто посміє повстати проти царя".
За умовами миру Афіни обіцяли залишити Кіпр, не допомагати Єгипту і вивести гарнізони з міст Малої Азії, які залишалися в складі першого Афінського морського союзу, але формально визнавали себе підданими перського царя. Хоча Афіни стали наймогутнішою державою в грецькому світі, цей мир не приніс їм великої шани. Ходили чутки, що Каллій перевищив свої повноваження і за це був оштрафований на 50 талантів.
Закінчення війни мало значення перш за все для Афін та їхніх союзників, оскільки Спарта давно не брала участі у військових діях. Греко-перські війни закінчилися перемогою греків, які відстоювали свободу і незалежність батьківщини від агресії перської деспотії. Полісна організація суспільства показала себе життєздатнішою від стародавньосхідної політичної системи. Визвольний характер з боку греків війна носила лише під час вторгнення персів на Балкани, а в другому періоді війни грабували перське узбережжя і обертали полонених на рабів. [ 1, 131-133 ]
Висновок
Греко-перські війни закінчилися перемогою греків, які відстоювали свободу і незалежність батьківщини від агресії перської деспотії. Полісна організація суспільства показала себе життєздатнішою від стародавньосхідної політичної системи. Визвольний характер з боку греків війна носила лише під час вторгнення персів на Балкани, а в другому періоді війни, переконавшись, що сили Персії вичерпані, вони в міру своїх можливостей грабували перське узбережжя і обертали полонених на рабів.
Попри незгоди у вирішальні моменти вони вміли об'єднуватися і давати нищівну відсіч загарбникам. Хоча перемога показала, як багато може дати об'єднання грецьких полісів, вона не усунула протиріч, а навпаки - посилила суперництво двох найсильніших грецьких держав - Афін і Спарти.
Але греко-перські війни відчутно вплинули на розвиток сфер життєдіяльності стародавніх греків, сприяли високому розквіту грецької цивілізації У-УІ ст. до н. є. [ 1, 140 ] .
Список використаної літератури
1. Балух В. Історія Стародавньої Греції: Курс лекцій / В. Балух, Ю. Макар. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 420 с.
2. Войны между Грецией и Персией // Всемирная история в 24-х т. Т.4. Эллинистический период. – Минск., 1996. – С. 28 – 38.
3. Ковальов О.І. Історія античного суспільства. – К., 1937. – 326 с.
4. Сергеев В. История Древней Греции . − М.: Соцэкгиз, 1939. – 394 с.;
У 470 р., через дев'ять років після битв при Платеї і Мікале, грецькому флотові вдалося завдати ще одної великої поразки пер¬сам — при ріці Еврімедонті, на південному узбережжі Малої Азії. Грецьким флотом у цій битві командував син Мільтіада Кімон.
Він належав до крайньої правої, і займана ним посада коман¬дувача флоту показує, що в цей період праві угруповання в Афінах тримали владу в своїх руках.
Після битви при Еврімедонті війна на деякий час затихає.
У 459 р. афіняни розпочали сміливу воєнну авантюру і послали великий флот на допомогу повсталому проти Персії Єгиптові. Але цей похід був невдалим. Персам удалося придушити єгипетське по¬встання, і грецький флот в Єгипті майже весь загинув разом із значною частиною армії (454 р.).
Через п'ять років після єгипетського походу грецькому флотові вдалося добитися реваншу. У 449 р. відбулася морська битва біля міста Саламіна на острові Кіпрі, де греки знову розбили персів. Друга Саламінська битва була останньою відомою нам великою битвою між греками і персами.
У дальшому воєнні дії зовсім затихають, і фактично на кінець 40-х рр. V ст. між греками і персами встановлюється мир.
Афіни прийняли пропозицію Артаксеркса (Ксеркс був вбитий на початку 464 р. до н.е. начальником своєї охорони) про мирні переговори. У Сузи було направлено афінське посольство на чолі з Каллієм, яке уклало у 449 р. до н.е. вічний мир, названий Каллієвим. Укладений договір розпочинався такими словами: "Кораблі царя персів не будуть входити в Егейське море, для них будуть визначені прикордонні пункти біля північного і південного узбережжя Малої Азії. Сухопутне військо царя не буде наближатися до берегів моря ближче тієї відстані, яку кінь пробіжить за один день. Афіняни зобов'язуються не посилати своїх воїнів на землі і не допомагати тим, хто посміє повстати проти царя".
За умовами миру Афіни обіцяли залишити Кіпр, не допомагати Єгипту і вивести гарнізони з міст Малої Азії, які залишалися в складі першого Афінського морського союзу, але формально визнавали себе підданими перського царя. Хоча Афіни стали наймогутнішою державою в грецькому світі, цей мир не приніс їм великої шани. Ходили чутки, що Каллій перевищив свої повноваження і за це був оштрафований на 50 талантів.
Закінчення війни мало значення перш за все для Афін та їхніх союзників, оскільки Спарта давно не брала участі у військових діях. Греко-перські війни закінчилися перемогою греків, які відстоювали свободу і незалежність батьківщини від агресії перської деспотії. Полісна організація суспільства показала себе життєздатнішою від стародавньосхідної політичної системи. Визвольний характер з боку греків війна носила лише під час вторгнення персів на Балкани, а в другому періоді війни грабували перське узбережжя і обертали полонених на рабів. [ 1, 131-133 ]
Висновок
Греко-перські війни закінчилися перемогою греків, які відстоювали свободу і незалежність батьківщини від агресії перської деспотії. Полісна організація суспільства показала себе життєздатнішою від стародавньосхідної політичної системи. Визвольний характер з боку греків війна носила лише під час вторгнення персів на Балкани, а в другому періоді війни, переконавшись, що сили Персії вичерпані, вони в міру своїх можливостей грабували перське узбережжя і обертали полонених на рабів.
Попри незгоди у вирішальні моменти вони вміли об'єднуватися і давати нищівну відсіч загарбникам. Хоча перемога показала, як багато може дати об'єднання грецьких полісів, вона не усунула протиріч, а навпаки - посилила суперництво двох найсильніших грецьких держав - Афін і Спарти.
Але греко-перські війни відчутно вплинули на розвиток сфер життєдіяльності стародавніх греків, сприяли високому розквіту грецької цивілізації У-УІ ст. до н. є. [ 1, 140 ] .
Список використаної літератури
1. Балух В. Історія Стародавньої Греції: Курс лекцій / В. Балух, Ю. Макар. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 420 с.
2. Войны между Грецией и Персией // Всемирная история в 24-х т. Т.4. Эллинистический период. – Минск., 1996. – С. 28 – 38.
3. Ковальов О.І. Історія античного суспільства. – К., 1937. – 326 с.
4. Сергеев В. История Древней Греции . − М.: Соцэкгиз, 1939. – 394 с.;