| Назва: | Греко-перські війни ( 500 – 449 рр. до н.е. ) |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 30,06 KB |
| Скачувань: | 45 |
Афіни в особі Арістіда, що тоді змінив Фемістокла, надали сою¬зові нової організації. Спочатку ця організація формально була федеративною. Військове командування було в руках афінських стратегів. Але загальні справи союзу розв'язувалися радою (сино¬дом), що складалася з представників усіх держав, які входили в союз. Вона збиралася на острові Делосі, старому центрі культу Аполлона.
Там же на Делосі була союзна казна, що складалася з внесків, які робили союзники пропорціонально величині своїх держав. Кожна з союзних держав повинна була виставляти певне число кораблів. Але з самого початку маленькі держави вважали за краще вносити гроші замість того, щоб постачати кораблі, хоч би вже тому, що для маленької держави виставити цілий корабель було неможливо. Тому часто кілька дрібних членів союзу мусили об'єдну¬ватися для того, щоб виставити цілий корабель. Усе це створювало ряд незручностей. Афіни ж дуже охоче пішли на заміну натуральних поставок грошовими, тому що їм зручніше було мати справу з гро¬шовими сумами, на які можна було будувати однотипні судна.
У дальшому вплив Афін на справи союзу все більше поси¬люється. Афінські фінансові чиновники (елленотамії) ведуть грошові справи союзу; все більша кількість общин відмовляється від поставки кораблів і переходить до сплати грошових внесків (тільки найбільші держави, як от Лесбос і Хіос, продовжували поставляти кораблі до самого кінця існування союзу.) Посилення Афін за раху¬нок коштів союзу викликало незадоволення серед інших общин. Незадоволення було настільки гострим, що на островах Наксосі і Фасосі справа дійшла до відкритого повстання, після того як Афіни не дозволили їм вийти з союзу. Повстання були швидко придушені Афінами. Повсталі острови були позбавлені всякої само¬стійності і перетворилися в данників афінської республіки. Афінський морський союз поступово перетворювався в афінську морську державу, і перенесення союзної казни з острова Делоса до Афін у 50 - х рр. V ст. було тільки зовнішнім виразом зміни, що відбулася.
Афіни стали розпоряджатися всіма справами союзу. У союзні міста призначаються уповноважені афінської республіки, що втручаються в їх внутрішні відносини, підтримуючи там демократич¬ний рух. У дальшому весь союз було розбито на п'ять податкових округ (Іонійську, Геллеспонтську та ін.), і цей факт досить яскраво свідчить про перетворення «союзу» в афінську державу. Втрата самостійності окремими общинами виявляється також в їх судовій незалежності від Афін: справи, зв'язані з взаємовідносинами Афін Б із союзниками, і інші найважливіші справи передаються поступово у відання афінського суду присяжних. Межі компетенції місцевих судів були зведені до розгляду другорядних справ.
Афіни починають також розпоряджатися територією союзників, ; засновуючи на ній свої колонії.
Завершення цього процесу створення афінської морської держави припадає на 40-і рр. V ст: на цей час майже всі колишні «союзники» перетворилися в афінських підданців. Афінська морська держава включала в себе частину середньої Греції, північні береги Егейського моря, малоазіатське узбережжя і майже весь острівний світ.
«Союз » включав у себе не менше двох сот общин. Це була могутня організація, яка з військового союзу перетворилася в державний. Він мав велике політичне і економічне значення. Політично союз закріплявся економічними зв'язками, що встановилися в районі Егейського моря, і в свою чергу існування такого політичного союзу посилювало економічні зв'язки між областями Егейського району і забезпечувало економічні вигоди Афін [ 3, 165-167 ] .
Розділ 3 Греція і Персія в 490-480 рр. до н.е.
Після Марафонської битви греки отримали 10-річну перерву. Цей проміжок часу був заповнений гострою політичною боротьбою двох афінських угруповань аристократів і демократів. Вождь аристократів Мільтіад, виразник настроїв аграрних кіл афінського суспільства, досить швидко сходить з політичної арени. Його невдала експедиція проти о. Парос - союзника персів - призвела до судового процесу, де він був оштрафований на 50 талантів і пораненим посаджений у в'язницю. Там він і помер, а штраф був виплачений його сином Кімоном. Лише в 60-і роки V ст. до н.е. його славне ім'я було реабілітоване. Філій виготовив його статую для святилища в Дельфах, на якій було написано: "Той, хто переміг персів на полі Марафону, пішов у небуття, не отримавши вдячності громадян і батьківщини".
Там же на Делосі була союзна казна, що складалася з внесків, які робили союзники пропорціонально величині своїх держав. Кожна з союзних держав повинна була виставляти певне число кораблів. Але з самого початку маленькі держави вважали за краще вносити гроші замість того, щоб постачати кораблі, хоч би вже тому, що для маленької держави виставити цілий корабель було неможливо. Тому часто кілька дрібних членів союзу мусили об'єдну¬ватися для того, щоб виставити цілий корабель. Усе це створювало ряд незручностей. Афіни ж дуже охоче пішли на заміну натуральних поставок грошовими, тому що їм зручніше було мати справу з гро¬шовими сумами, на які можна було будувати однотипні судна.
У дальшому вплив Афін на справи союзу все більше поси¬люється. Афінські фінансові чиновники (елленотамії) ведуть грошові справи союзу; все більша кількість общин відмовляється від поставки кораблів і переходить до сплати грошових внесків (тільки найбільші держави, як от Лесбос і Хіос, продовжували поставляти кораблі до самого кінця існування союзу.) Посилення Афін за раху¬нок коштів союзу викликало незадоволення серед інших общин. Незадоволення було настільки гострим, що на островах Наксосі і Фасосі справа дійшла до відкритого повстання, після того як Афіни не дозволили їм вийти з союзу. Повстання були швидко придушені Афінами. Повсталі острови були позбавлені всякої само¬стійності і перетворилися в данників афінської республіки. Афінський морський союз поступово перетворювався в афінську морську державу, і перенесення союзної казни з острова Делоса до Афін у 50 - х рр. V ст. було тільки зовнішнім виразом зміни, що відбулася.
Афіни стали розпоряджатися всіма справами союзу. У союзні міста призначаються уповноважені афінської республіки, що втручаються в їх внутрішні відносини, підтримуючи там демократич¬ний рух. У дальшому весь союз було розбито на п'ять податкових округ (Іонійську, Геллеспонтську та ін.), і цей факт досить яскраво свідчить про перетворення «союзу» в афінську державу. Втрата самостійності окремими общинами виявляється також в їх судовій незалежності від Афін: справи, зв'язані з взаємовідносинами Афін Б із союзниками, і інші найважливіші справи передаються поступово у відання афінського суду присяжних. Межі компетенції місцевих судів були зведені до розгляду другорядних справ.
Афіни починають також розпоряджатися територією союзників, ; засновуючи на ній свої колонії.
Завершення цього процесу створення афінської морської держави припадає на 40-і рр. V ст: на цей час майже всі колишні «союзники» перетворилися в афінських підданців. Афінська морська держава включала в себе частину середньої Греції, північні береги Егейського моря, малоазіатське узбережжя і майже весь острівний світ.
«Союз » включав у себе не менше двох сот общин. Це була могутня організація, яка з військового союзу перетворилася в державний. Він мав велике політичне і економічне значення. Політично союз закріплявся економічними зв'язками, що встановилися в районі Егейського моря, і в свою чергу існування такого політичного союзу посилювало економічні зв'язки між областями Егейського району і забезпечувало економічні вигоди Афін [ 3, 165-167 ] .
Розділ 3 Греція і Персія в 490-480 рр. до н.е.
Після Марафонської битви греки отримали 10-річну перерву. Цей проміжок часу був заповнений гострою політичною боротьбою двох афінських угруповань аристократів і демократів. Вождь аристократів Мільтіад, виразник настроїв аграрних кіл афінського суспільства, досить швидко сходить з політичної арени. Його невдала експедиція проти о. Парос - союзника персів - призвела до судового процесу, де він був оштрафований на 50 талантів і пораненим посаджений у в'язницю. Там він і помер, а штраф був виплачений його сином Кімоном. Лише в 60-і роки V ст. до н.е. його славне ім'я було реабілітоване. Філій виготовив його статую для святилища в Дельфах, на якій було написано: "Той, хто переміг персів на полі Марафону, пішов у небуття, не отримавши вдячності громадян і батьківщини".