| Назва: | Наукові відкриття в 20-х - 30-х роках ХХ ст. |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,33 KB |
| Скачувань: | 26 |
16 березня 1926 біля міста Оберн, що в американському штаті Массачусеттс, була вперше запущена ракета на рідкому паливі. Запуск здійснив американський інженер, один з піонерів ракетобудування, Роберт Годдард. У своєму щоденнику Годдард записав: «Коли вона (ракета) злетіла без якого-небудь значного шуму й полум'я, це здалося чарівництвом, начебто б вона сказала: «Я простояла тут досить довго й, якщо ви не заперечуєте, я відправлюся куди-небудь в інше місце». Ракета висотою з метр важила - разом з паливом - усього близько 5 кг, піднялася вона на висоту близько 12,5 м, пролетіла відстань 56 м, політ тривав 2,5 секунди.
Фрідман. Теорія «Великого вибуху»
В 1922 році проаналізувавши систему з 10 світових рівнянь загальної теорії відносності Ейнштейна, Олександр Фрідман прийшов до фундаментального висновку, що Всесвіт постійно розширюється (так звана теорія «Великого вибуху»). Він першим відмовився від постулату про стаціонарність Всесвіту й замінив його на більш загальні твердження про однорідність і ізотропність, передбачивши, таким чином, результати досліджень Хаббла.
Эдвін Хаббл
У березні 1929 року в номері «Праць Національної академії наук США» була опублікована стаття Эдвіна Хаббла «Зв'язок між відстанню й променевою швидкістю позагалактичних туманностей». Зіставивши дані спостереження
46-и туманностей, учений дійшов висновку «Далекі галактики йдуть від нас зі швидкістю, пропорційної далекості від нас. Ніж далі галактика, тим вище її швидкість». Відкриття Хаббла лягло в основу концепції Всесвіту, що розширюеться, передвіщеної ще Олександром Фрідманом.
В. І. Вернадський
У центрі природничо-наукових і філософських інтересів Володимира Івановича Вернадського була розробка цілісного вчення про біосферу, живу речовину (утворюючу земну оболонку) і еволюції біосфери в ноосферу, у якій людський розум і діяльність, наукова думка стають визначальним фактором розвитку, потужною силою, порівнянної по своєму впливі на природу з геологічними процесами. Він розробив вчення про “неосферу” як закономірний процес природно-історичного розвитку людини. У роботі “Декілька слів про неосферу” (1944 р.) ним була дана така оцінка подіям: “… в історії нашої планети настав критичний момент величезного для людини значення, що підготовлювався мільйонами, вірніше мільярдами років, що глибоко проник в мільйони людських поколінь”. Вчення Вернадського про відносини природи й суспільства вплинуло на формування сучасної екологічної свідомості.
Терменвокс
В 1920 році Лев Термен, фізик і музикант, сконструював перший у світі електромузичний інструмент - терменвокс. Звичайно, цей апарат був далекий від досконалості й грати на ньому міг далеко не кожний. Так висота звуку в терменвоксі регулюється положенням долоні правої руки, а гучність - лівої. Терменвокс і понині використовується музикантами в трохи вдосконаленому виді, зокрема танцівниця, виконуючи танець, одночасно виконує й мелодію.
Диференціальний аналізатор
В 1931 році американський математик, електроінженер і великий науковий адміністратор Ванневар Буш ( 1890-1974) побудував перший із серії пристроїв, які він називав «диференціальними аналізаторами» і які з'явилися попередниками сучасних аналогових обчислювальних машин. Цей диференціальний аналізатор Буша ввійшов в історію обчислювальної техніки як перший аналоговий комп'ютер, що використовував як рахункові елементи електронні пристрої - електронні вакуумні лампи.
Плазма
Термін «плазма» уперше був уведений американськими вченими
І. Ленгмюром і Л. Тонксом в 1923 році. Істотних результатів в області гідродинаміки, фізичної кінетики й фізику плазми досяг Лев Давидович Ландау. В 1936 році він дав кінетичне рівняння для плазми й установив вид інтеграла зіткнень для заряджених часток. В 1950 році И. Е. Тамм і
А. Д. Сахаров запропонували ідею магнітної термоізоляції плазми для здійснення керованого термоядерного синтезу.
Пеніцилін
Протягом тисячоліть інфекційні захворювання були основною причиною високої смертності населення. У 1929 р. англійський мікробіолог А. Флемінг відкрив перший антибактеріальний препарат – пеніцилін. Під час дослідження властивостей грибка пліснявки, що вкривав культури стафілококів, шотландський мікробіолог Александер Флемінг виділив антибактеріальну речовину, котру назвав пеніциліном (Penicillium notatum). Серед особливостей нової речовини була здатність зупиняти ріст бактерій, а при великих дозах - убивати їх;. Ця подія поклала початок новій ері в медицині – ері антибіотиків. У широку медичну практику пеніцилін увійшов в 1943-1944, головним чином завдяки роботам Х. Флорі й Э. Чейна у Великобританії й США, а також і
З. В. Єрмольєвой у СРСР. Пеніцилін істотно змінив всю медичну практику - багато хто до цього невиліковні хвороби стали виліковні, а неможливі хірургічні операції - можливі.
Античастинки
Фрідман. Теорія «Великого вибуху»
В 1922 році проаналізувавши систему з 10 світових рівнянь загальної теорії відносності Ейнштейна, Олександр Фрідман прийшов до фундаментального висновку, що Всесвіт постійно розширюється (так звана теорія «Великого вибуху»). Він першим відмовився від постулату про стаціонарність Всесвіту й замінив його на більш загальні твердження про однорідність і ізотропність, передбачивши, таким чином, результати досліджень Хаббла.
Эдвін Хаббл
У березні 1929 року в номері «Праць Національної академії наук США» була опублікована стаття Эдвіна Хаббла «Зв'язок між відстанню й променевою швидкістю позагалактичних туманностей». Зіставивши дані спостереження
46-и туманностей, учений дійшов висновку «Далекі галактики йдуть від нас зі швидкістю, пропорційної далекості від нас. Ніж далі галактика, тим вище її швидкість». Відкриття Хаббла лягло в основу концепції Всесвіту, що розширюеться, передвіщеної ще Олександром Фрідманом.
В. І. Вернадський
У центрі природничо-наукових і філософських інтересів Володимира Івановича Вернадського була розробка цілісного вчення про біосферу, живу речовину (утворюючу земну оболонку) і еволюції біосфери в ноосферу, у якій людський розум і діяльність, наукова думка стають визначальним фактором розвитку, потужною силою, порівнянної по своєму впливі на природу з геологічними процесами. Він розробив вчення про “неосферу” як закономірний процес природно-історичного розвитку людини. У роботі “Декілька слів про неосферу” (1944 р.) ним була дана така оцінка подіям: “… в історії нашої планети настав критичний момент величезного для людини значення, що підготовлювався мільйонами, вірніше мільярдами років, що глибоко проник в мільйони людських поколінь”. Вчення Вернадського про відносини природи й суспільства вплинуло на формування сучасної екологічної свідомості.
Терменвокс
В 1920 році Лев Термен, фізик і музикант, сконструював перший у світі електромузичний інструмент - терменвокс. Звичайно, цей апарат був далекий від досконалості й грати на ньому міг далеко не кожний. Так висота звуку в терменвоксі регулюється положенням долоні правої руки, а гучність - лівої. Терменвокс і понині використовується музикантами в трохи вдосконаленому виді, зокрема танцівниця, виконуючи танець, одночасно виконує й мелодію.
Диференціальний аналізатор
В 1931 році американський математик, електроінженер і великий науковий адміністратор Ванневар Буш ( 1890-1974) побудував перший із серії пристроїв, які він називав «диференціальними аналізаторами» і які з'явилися попередниками сучасних аналогових обчислювальних машин. Цей диференціальний аналізатор Буша ввійшов в історію обчислювальної техніки як перший аналоговий комп'ютер, що використовував як рахункові елементи електронні пристрої - електронні вакуумні лампи.
Плазма
Термін «плазма» уперше був уведений американськими вченими
І. Ленгмюром і Л. Тонксом в 1923 році. Істотних результатів в області гідродинаміки, фізичної кінетики й фізику плазми досяг Лев Давидович Ландау. В 1936 році він дав кінетичне рівняння для плазми й установив вид інтеграла зіткнень для заряджених часток. В 1950 році И. Е. Тамм і
А. Д. Сахаров запропонували ідею магнітної термоізоляції плазми для здійснення керованого термоядерного синтезу.
Пеніцилін
Протягом тисячоліть інфекційні захворювання були основною причиною високої смертності населення. У 1929 р. англійський мікробіолог А. Флемінг відкрив перший антибактеріальний препарат – пеніцилін. Під час дослідження властивостей грибка пліснявки, що вкривав культури стафілококів, шотландський мікробіолог Александер Флемінг виділив антибактеріальну речовину, котру назвав пеніциліном (Penicillium notatum). Серед особливостей нової речовини була здатність зупиняти ріст бактерій, а при великих дозах - убивати їх;. Ця подія поклала початок новій ері в медицині – ері антибіотиків. У широку медичну практику пеніцилін увійшов в 1943-1944, головним чином завдяки роботам Х. Флорі й Э. Чейна у Великобританії й США, а також і
З. В. Єрмольєвой у СРСР. Пеніцилін істотно змінив всю медичну практику - багато хто до цього невиліковні хвороби стали виліковні, а неможливі хірургічні операції - можливі.
Античастинки