| Назва: | Цивільна оборона |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,95 KB |
| Скачувань: | 167 |
Цивільна оборона
«Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для ор¬ганізації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, при¬родного та воєнного характеру» (закон «Про цивільну оборону України», ст. 1).
Громадяни України мають право на захист свого жит¬тя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних по¬жеж, стихійного лиха. Уряд України, інші органи вико¬навчої влади, адміністрації підприємств, установ і органі¬зацій, незалежно від форм власності і господарювання, повинні забезпечувати реалізацію цього права. Держава, як гарант цього права, створює систему цивільної оборо¬ни. Мета її - захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф, від стихійного лиха, сильнодіючих от¬руйних речовин, зброї. Заходи цивільної оборони поши¬рюються на всю територію України, на всі верстви насе¬лення. Розподіл цих заходів за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробни¬чим принципом.
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
ТЕХНОГЕННОГО, ЕКОЛОГІЧНОГО,
ПРИРОДНОГО ТА ВОЄННОГО
ХАРАКТЕРУ
Аварії (катастрофи), стихійні лиха, зброя
АВАРІЇ (КАТАСТРОФИ)
Аварія - це порушення нормальної роботи певного механізму, що призводить до значних ушкоджень, зни¬щення матеріальних цінностей, ураження і загибелі людей. Катастрофа - це аварія значних масштабів з тра¬гічними наслідками.
Небезпечними наслідками великих аварій є пожежі та вибухи. Вибухають під великим тиском котли, балони, трубопроводи на промислових підприємствах, вугільний пил і газ у шахтах, пара лакофарбових речовин на мебле¬вих і деревообробних підприємствах. На об'єктах нафтової, хімічної і газової промисловості аварію спричинюють зага¬зованість атмосфери, розливання нафтопродуктів, агресив¬них рідин та сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). Найнебезпечніші аварії можуть виникнути на підприєм¬ствах, які виробляють, використовують або зберігають сильнодіючі отруйні, вибухо- і вогненебезпечні речовини і матеріали. Це підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтохімічної та інших споріднених галузей промисло¬вості; підприємства, що мають холодильні установки, в яких використовується аміак; це також залізничні стан¬ції, на яких є колії відстою рухомого складу зі СДОР; це склади і бази із запасами отрутохімікатів.
Здебільшого аварії виникають через: порушення тех¬нологи виробництва, правил експлуатації обладнання, машин і механізмів; низьку трудову і технологічну дис¬ципліну; недотримання заходів безпеки; незадовільне впровадження прогресивних систем пожежогасіння: відсутність належного нагляду за станом обладнання, а також через стихійні лиха.
Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР)
Нині у світі нараховується до 6 млн хімічних речо¬вин; 90% з них - це органічні сполуки, більшість яких токсичні. У промисловій технології щодо токсичних хі¬мікатів вживається поняття «шкідлива речовина»; при контакті з організмом людини вона може викликати травми, отруєння, захворювання, інші відхилення у ста¬ні здоров'я.
Цивільна оборона до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) відносить не всі шкідли¬ві речовини, а тільки ті, що заражають повітря в небез¬печних концентраціях, здатних викликати масові ура¬ження людей, тварин і рослин.
За фізичними властивостями до групи СДОР нале¬жать:
тверді леткі речовини: солі синильної кислоти, гра¬нозан, етилмеркурфосфат, етилмеркурхлорид, меркуран;
рідкі леткі речовини, що зберігаються в місткостях під тиском: у підгрупі А - аміак, окис вуглецю; у під¬групі Б - хлор, сірчистий газ, сірководень, фосген, бромметил;
рідкі леткі речовини, що зберігаються в місткостях без тиску: у підгрупі А - нітро- й аміносполуки арома¬тичного ряду, синильна кислота; у підгрупі Б - нітро-акрилова кислота, нікотин, октаметил, тіофос, метафос, сірковуглець, тетраетилсвинець, дифосген, дихлоретан, хлорпікрин;
димучі кислоти - сірчана, азотна, соляна, плавико¬ва, хлорангідриди сірчаної, сірчистої та піросірчаної кислот.
Розглянемо основні характеристики найпоширені¬ших сильнодіючих отруйних речовин, що знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробля¬ють або використовують.
Хлор - газ жовто-зеленого кольору з різким ха¬рактерним запахом. Малорозчинний у воді. Важчий за повітря, тому накопичується в низинах. У великих кіль¬костях використовується для відбілювання тканин і па¬перової маси, знезараження питної води та ін. Перево¬зиться в зрідженому стані під тиском у цистернах і ба¬лонах. Потрапивши в атмосферу, димить.
Аміак - безбарвний газ із характерним різким за¬пахом (нашатирний спирт). Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. Рідкий аміак використовується як робоча речовина у холодильних машинах. Аміачна вода застосовується як добриво. Перевозиться у зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах. Потрапивши в атмосферу, димить.
«Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для ор¬ганізації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, при¬родного та воєнного характеру» (закон «Про цивільну оборону України», ст. 1).
Громадяни України мають право на захист свого жит¬тя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних по¬жеж, стихійного лиха. Уряд України, інші органи вико¬навчої влади, адміністрації підприємств, установ і органі¬зацій, незалежно від форм власності і господарювання, повинні забезпечувати реалізацію цього права. Держава, як гарант цього права, створює систему цивільної оборо¬ни. Мета її - захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф, від стихійного лиха, сильнодіючих от¬руйних речовин, зброї. Заходи цивільної оборони поши¬рюються на всю територію України, на всі верстви насе¬лення. Розподіл цих заходів за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробни¬чим принципом.
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
ТЕХНОГЕННОГО, ЕКОЛОГІЧНОГО,
ПРИРОДНОГО ТА ВОЄННОГО
ХАРАКТЕРУ
Аварії (катастрофи), стихійні лиха, зброя
АВАРІЇ (КАТАСТРОФИ)
Аварія - це порушення нормальної роботи певного механізму, що призводить до значних ушкоджень, зни¬щення матеріальних цінностей, ураження і загибелі людей. Катастрофа - це аварія значних масштабів з тра¬гічними наслідками.
Небезпечними наслідками великих аварій є пожежі та вибухи. Вибухають під великим тиском котли, балони, трубопроводи на промислових підприємствах, вугільний пил і газ у шахтах, пара лакофарбових речовин на мебле¬вих і деревообробних підприємствах. На об'єктах нафтової, хімічної і газової промисловості аварію спричинюють зага¬зованість атмосфери, розливання нафтопродуктів, агресив¬них рідин та сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). Найнебезпечніші аварії можуть виникнути на підприєм¬ствах, які виробляють, використовують або зберігають сильнодіючі отруйні, вибухо- і вогненебезпечні речовини і матеріали. Це підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтохімічної та інших споріднених галузей промисло¬вості; підприємства, що мають холодильні установки, в яких використовується аміак; це також залізничні стан¬ції, на яких є колії відстою рухомого складу зі СДОР; це склади і бази із запасами отрутохімікатів.
Здебільшого аварії виникають через: порушення тех¬нологи виробництва, правил експлуатації обладнання, машин і механізмів; низьку трудову і технологічну дис¬ципліну; недотримання заходів безпеки; незадовільне впровадження прогресивних систем пожежогасіння: відсутність належного нагляду за станом обладнання, а також через стихійні лиха.
Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР)
Нині у світі нараховується до 6 млн хімічних речо¬вин; 90% з них - це органічні сполуки, більшість яких токсичні. У промисловій технології щодо токсичних хі¬мікатів вживається поняття «шкідлива речовина»; при контакті з організмом людини вона може викликати травми, отруєння, захворювання, інші відхилення у ста¬ні здоров'я.
Цивільна оборона до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) відносить не всі шкідли¬ві речовини, а тільки ті, що заражають повітря в небез¬печних концентраціях, здатних викликати масові ура¬ження людей, тварин і рослин.
За фізичними властивостями до групи СДОР нале¬жать:
тверді леткі речовини: солі синильної кислоти, гра¬нозан, етилмеркурфосфат, етилмеркурхлорид, меркуран;
рідкі леткі речовини, що зберігаються в місткостях під тиском: у підгрупі А - аміак, окис вуглецю; у під¬групі Б - хлор, сірчистий газ, сірководень, фосген, бромметил;
рідкі леткі речовини, що зберігаються в місткостях без тиску: у підгрупі А - нітро- й аміносполуки арома¬тичного ряду, синильна кислота; у підгрупі Б - нітро-акрилова кислота, нікотин, октаметил, тіофос, метафос, сірковуглець, тетраетилсвинець, дифосген, дихлоретан, хлорпікрин;
димучі кислоти - сірчана, азотна, соляна, плавико¬ва, хлорангідриди сірчаної, сірчистої та піросірчаної кислот.
Розглянемо основні характеристики найпоширені¬ших сильнодіючих отруйних речовин, що знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробля¬ють або використовують.
Хлор - газ жовто-зеленого кольору з різким ха¬рактерним запахом. Малорозчинний у воді. Важчий за повітря, тому накопичується в низинах. У великих кіль¬костях використовується для відбілювання тканин і па¬перової маси, знезараження питної води та ін. Перево¬зиться в зрідженому стані під тиском у цистернах і ба¬лонах. Потрапивши в атмосферу, димить.
Аміак - безбарвний газ із характерним різким за¬пахом (нашатирний спирт). Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. Рідкий аміак використовується як робоча речовина у холодильних машинах. Аміачна вода застосовується як добриво. Перевозиться у зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах. Потрапивши в атмосферу, димить.
