1 2 3 4 5 6

Однак, така тенденція не є загальногалузевою та перспективною, про що свідчать основні показники функціонування центральних готелів Києва, що спроможні надавати більш-менш професійні послуги своїм клієнтам. Таких готелів нараховується 21 із загальною кількістю 5962 номери (11460 ліжко-місць). Із цих, відповідно до старих норм-класифікаторів, 12 відповідають вищому класу категорії “Б”, 2 - першому класу та 6 – другому класу. Але слід зазначити, що рівень обслуговування та вартість номерів дуже відрізняються від практичного досвіду ціноутворення послуг готельних господарств великих міст Західної та Східної Європи. Насамперед це стосується невідповідності рівня внутрішньої інфраструктури існуючим світовим стандартам. Тому необхідно спрямовувати зусилля на розв’язання проблем щодо якісного поліпшення стану обслуговування.

У сучасних умовах проявляються тенденції погіршення стану послуг готельного господарства. Насамперед, проблема обумовлюється зниженням активності туризму, який до недавніх часів відігравав значну роль у розвитку галузі. Якщо порівнювати структурне відношення за кількісними та якісними показниками відвідувачів готелів, то статистика свідчить, що до 1992 року при середньому завантаженні готелів до 108 %, частка туристів становила понад 50 % від загальної чисельності клієнтів (крім готелів системи “Інтурист”). Результати діяльності за 1995-1996 рр. свідчать, що чисельність туристів, які звернулися за послугами до київських готелів, зменшилась майже в десять разів, що значно поглибило фінансову скруту готельних господарств. Відповідно і середній рівень завантаженості знизився до 50-60%. Як наслідок, вільні місця поступово перетворюються на офісні приміщення, функціонування яких дає можливість хоч якось підтримувати рівень рентабельності готельних господарств.

Одним із шляхів вирішення проблем розвитку туризму є створення відповідних умов для туристичних фірм, що працюють на внутрішньому ринку. Досвід зарубіжних країн вказує на те, що внутрішній ринок туризму повинен мати пільговий режим оподаткування і ця проблема повинна вирішуватись першочергово.

Водночас в світі спостерігається тенденція до зменшення частки іноземців у готелях за рахунок розташування їх у приватному секторі. Це не вимагає значних капіталовкладень, але може приносити чималі прибутки за рахунок податків. Оцінка використання іноземними громадянами приватних жилих приміщень не може бути об’єктивною через відсутність статистичних даних, але очевидно, що цей вид розселення буде користуватися стійким попитом туристів.

Використання цієї форми розташування вимагає розробки організаційних форм і, насамперед, створення комерційних бюро, через які приватні особи зможуть здавати помешкання туристам, що забезпечить контроль за якістю наданих послуг, так і за податковими відрахуваннями, в т. ч. валютними, в бюджет міста.

Для підвищення ефективності використання готельного господарства необхідно сприяти подальшому розвитку внутрішнього туризму. Паралельно з цим потрібно якнайшвидше вирішувати проблеми функціонування діючих готелів, як цілісних комплексів. На жаль, ще багато таких, що спроектовані та зведені в системи з відповідною інфраструктурою (ресторани, бари, магазини, автостоянки), а у теперішньому стані функціонують як окремі господарські об’єкти з розірваним циклом виробництва.

Подальший розвиток галузі тісно пов’язаний з приватизацією, яка відкриває можливості для поглиблення економічних зв’язків, та зовнішніми фінансовими установами в пошуках інвестиційних партнерів. На сьогодні змінили форму власності вже 11 готелів міста, серед яких 10 готелів стали акціонерними товариствами та один набув статусу приватної власності. Крім того в найближчий час необхідно завершити роботу щодо сертифікації готельних послуг, тобто впровадження “зіркової” системи класифікації, яка є найпоширенішою у світі, ідентифікації рівня та класу готелів. Це дозволить Україні увійти до міжнародної системи готельного бізнесу, що сприятиме поширенню ділових та туристичних зв’язків на регіональному та міжнародному рівнях.

На сьогодні м. Київ, як столиця європейської держави, має бути забезпечений 3-4 п’ятизірковими, 12-15 чотиризірковими та 40-50 тризірковими готелями. Цей показник набагато перевищує існуючі норми, так як перевищує забезпеченість місцями, що становить 6 місць на 1000 осіб. Але розбудовувати галузь необхідно і робити це слід у комплексі з розв’язанням нагальних питань, як на макро-, так і мікроекономічному рівнях.

Але не дивлячись на багато недоліків в Києві – столиці України є готельні комплекси, які відповідають європейським стандартам і користуються популярністю як іноземних туристів так і вітчизняних бізнесменів. На мою думку, досить вдалим прикладом будуть готельні комплекси “Братіслава” та “Дніпро”.

1 2 3 4 5 6