| Назва: | Інтуїція |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 87,67 KB |
| Скачувань: | 63 |
2. Навчитись «не думати» у важливі моменти. Інтуїція починає працювати тоді, коли притупляється логічне мислення.
3. відмовлятись від стереотипних підходів. Кожного разу переосмислювати по-новому, що вже знаєш. У любу дію привносити творчість (креативність – ментальний феномен, сутність якого полягає у здатності людини створювати нове, до того невідоме (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-ехнологічні, управлінські чи інші інновації тощо)). Необхідними компонентами творчрсті є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчрсті).
4. Проявляти зусилля та ініціативу. Не перебувати в бездії. Коли виникає любе питання, робити все, щоби знайти на нього відповідь самому.
Наукові відкриття та інтуїція
Зоставатись дитиною. Одного разу грузова машина застряла під путепроводом, тому що кузов був надто високим. Міліція та дорожна служба намагалась проштовхнути його, але нічого не вийшло. Усі вимовляли свої пропозиції, як визволити машину. Спочатку вирішили зняти частину груза, але від цього машина стала легшою, припіднялась на рессорах і ще більше застряла під мостом. Пробували використовувати лом. Коротше кажучи, робили все, що зазвичай роблять в таких випадках, але було лиш гірше.
Раптово підійшов шесирічний хлопчик а запропонував випустити небагато повітря з шин. Проблема зразу ж була вирішена.
Міліція та дорожна служба не змогли звільнити машину тому, що дуже багато знали, і все, що вони знали про звільнення застрявших машин, зводилось, так чи інакше, до використання сили. Тоді, коли нам вдається відволіктись від відомих рішень, ми починаємо дійсно вловлювати суть проблеми.
Відкриття бензольного кільця. Після повного робочого дня над підручником хімії Фрідріх Август Кекуле відчув себе розчарованим. «Все погано, - вирішив хімік, - моя душа зайнята не тим». Кекуле придвинув кресло поблище до камину і почав дивитись на язики вогню. Доволі довго він роздумував про молекулу бензолу, будова якої продовжувала вислизувати від нього. В кінці кінців, як він признався потім, він був у стані дрімоти. Те, що відбулось потім, увійшло в науковий фольклор як найвеличніша хвилина.
Починаючи дрімати, Кекуле раптом побачив серед вогню якісь фантастичні форми. «Я бачив, як атоми проносяться перед моїми очима, - згадує вчений. – Вони рухались довгими рядами, зміями…»
Раптово він побачив якийсь різкий рух. «Що це? Одна зі змій схопила себе за хвіст…і закружилась… Я прокинувся як від спалаху блискавки»
Кекуле зрозумів, що підсвідомість підсказала йому ключ до форми молекули бензолу. Залишок ночі він провів, працюючи над задачою. Згодом після цієї події, в 1865 році, він об`явив, що молекула бензину складається шести атомів вуглецю. Поєднання атомів … нагадувало змію зі сну.
Колумбове яйце. При вирішенні якоїсь проблеми необхідно в першу чергу встановити кордрни, в які має вкластись рішення. Після того як ці кордрни приблизно встановлені, шаблонне мислення приступає до вирішення проблеми в цих кордонах. Нерідко, однак, кордони бувають невірно зазначені, а рішення знаходиться за цими кордонами. Візьмемо, до прикладу, апокрифічну історію про колумбове яйце. У відповідь на жарти друзів, які заявляли, що відкриття Америки було, по суті справи, не такою аже і складною задачою, оскільки від Колумба потрібно було лиш дне – тримати курс весь час на захід, він запропонував поставити яйце на попа. Друзі взялись за діло, але, але не дивлячись на усі їх старання, яйце завжди валилось на бік. Тоді Колумб взяв яйце, злегка розплющив з одного кінця і поставив. Друзі, авжеж, запротестували, думаючи, що яйце розбивати не можна, установивши тим самим кордони рішення проблеми, яких фактично не існувало.
історія розвитку концепції інтуїції
Проблема інтуїції має багате філософське минуле. Питання інтуїції часто було предметом гострої боротьби між представниками матеріалізму та ідееалізму.
Існувала безумовна довіра до чуттєвого і перш всього зорового сприймання. Такого роду знання отримало потім найменування «чуттєвої інтуїції». Простота та наочий характер цієї форми знання не тільки не викликали необхідності її включення в систему яких-небудь філософських теорій, але й взагалі позбавляли всякої проблемонсті.
Вперше риси філософської проблематики у питаннях про інтуїцію намітились у вченні Платона та Арістотеля. Але саме тут була відкинута чуттєва природа інтуїтивного пізнання. інтуїція була наче перенесена у фазу абстрактного мислення і як форма теоретичного знання набула статус гносеологічної проблеми.
Але більшу значимість в якості вищої здатності до пізнавальної діяльності інтуїція набуває у філософії нового часу.
Френсіс Бекон (1561-1626) – родоначальник англійського матеріалізму 17 ст. Його теоретична система була перехідним етапом від епохи Відродження до філософії нового часу. З його роботами в науку прийшли невирішені проблеми пізнання та методу (сприймання чи розум, інтуїція чи логіка).
3. відмовлятись від стереотипних підходів. Кожного разу переосмислювати по-новому, що вже знаєш. У любу дію привносити творчість (креативність – ментальний феномен, сутність якого полягає у здатності людини створювати нове, до того невідоме (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-ехнологічні, управлінські чи інші інновації тощо)). Необхідними компонентами творчрсті є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчрсті).
4. Проявляти зусилля та ініціативу. Не перебувати в бездії. Коли виникає любе питання, робити все, щоби знайти на нього відповідь самому.
Наукові відкриття та інтуїція
Зоставатись дитиною. Одного разу грузова машина застряла під путепроводом, тому що кузов був надто високим. Міліція та дорожна служба намагалась проштовхнути його, але нічого не вийшло. Усі вимовляли свої пропозиції, як визволити машину. Спочатку вирішили зняти частину груза, але від цього машина стала легшою, припіднялась на рессорах і ще більше застряла під мостом. Пробували використовувати лом. Коротше кажучи, робили все, що зазвичай роблять в таких випадках, але було лиш гірше.
Раптово підійшов шесирічний хлопчик а запропонував випустити небагато повітря з шин. Проблема зразу ж була вирішена.
Міліція та дорожна служба не змогли звільнити машину тому, що дуже багато знали, і все, що вони знали про звільнення застрявших машин, зводилось, так чи інакше, до використання сили. Тоді, коли нам вдається відволіктись від відомих рішень, ми починаємо дійсно вловлювати суть проблеми.
Відкриття бензольного кільця. Після повного робочого дня над підручником хімії Фрідріх Август Кекуле відчув себе розчарованим. «Все погано, - вирішив хімік, - моя душа зайнята не тим». Кекуле придвинув кресло поблище до камину і почав дивитись на язики вогню. Доволі довго він роздумував про молекулу бензолу, будова якої продовжувала вислизувати від нього. В кінці кінців, як він признався потім, він був у стані дрімоти. Те, що відбулось потім, увійшло в науковий фольклор як найвеличніша хвилина.
Починаючи дрімати, Кекуле раптом побачив серед вогню якісь фантастичні форми. «Я бачив, як атоми проносяться перед моїми очима, - згадує вчений. – Вони рухались довгими рядами, зміями…»
Раптово він побачив якийсь різкий рух. «Що це? Одна зі змій схопила себе за хвіст…і закружилась… Я прокинувся як від спалаху блискавки»
Кекуле зрозумів, що підсвідомість підсказала йому ключ до форми молекули бензолу. Залишок ночі він провів, працюючи над задачою. Згодом після цієї події, в 1865 році, він об`явив, що молекула бензину складається шести атомів вуглецю. Поєднання атомів … нагадувало змію зі сну.
Колумбове яйце. При вирішенні якоїсь проблеми необхідно в першу чергу встановити кордрни, в які має вкластись рішення. Після того як ці кордрни приблизно встановлені, шаблонне мислення приступає до вирішення проблеми в цих кордонах. Нерідко, однак, кордони бувають невірно зазначені, а рішення знаходиться за цими кордонами. Візьмемо, до прикладу, апокрифічну історію про колумбове яйце. У відповідь на жарти друзів, які заявляли, що відкриття Америки було, по суті справи, не такою аже і складною задачою, оскільки від Колумба потрібно було лиш дне – тримати курс весь час на захід, він запропонував поставити яйце на попа. Друзі взялись за діло, але, але не дивлячись на усі їх старання, яйце завжди валилось на бік. Тоді Колумб взяв яйце, злегка розплющив з одного кінця і поставив. Друзі, авжеж, запротестували, думаючи, що яйце розбивати не можна, установивши тим самим кордони рішення проблеми, яких фактично не існувало.
історія розвитку концепції інтуїції
Проблема інтуїції має багате філософське минуле. Питання інтуїції часто було предметом гострої боротьби між представниками матеріалізму та ідееалізму.
Існувала безумовна довіра до чуттєвого і перш всього зорового сприймання. Такого роду знання отримало потім найменування «чуттєвої інтуїції». Простота та наочий характер цієї форми знання не тільки не викликали необхідності її включення в систему яких-небудь філософських теорій, але й взагалі позбавляли всякої проблемонсті.
Вперше риси філософської проблематики у питаннях про інтуїцію намітились у вченні Платона та Арістотеля. Але саме тут була відкинута чуттєва природа інтуїтивного пізнання. інтуїція була наче перенесена у фазу абстрактного мислення і як форма теоретичного знання набула статус гносеологічної проблеми.
Але більшу значимість в якості вищої здатності до пізнавальної діяльності інтуїція набуває у філософії нового часу.
Френсіс Бекон (1561-1626) – родоначальник англійського матеріалізму 17 ст. Його теоретична система була перехідним етапом від епохи Відродження до філософії нового часу. З його роботами в науку прийшли невирішені проблеми пізнання та методу (сприймання чи розум, інтуїція чи логіка).