| Назва: | Запобіжні заходи в кримінальному процесі |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 66,35 KB |
| Скачувань: | 79 |
• цей запобіжний захід може бути застосовано тільки за клопо¬танням чи за згодою поручителів.
6. Процесуальний порядок застосування. Поручитель повідомляється про суть справи, по якій обирається запобіжний захід, а також попереджається про те, що коли обвинувачений, щодо якого обрано даний запобіжний захід, ухилиться від слідства і суду, то на по¬ручителя може бути накладене грошове стягнення до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.[19; 570]
Особиста порука застосовується тільки за наявності заяв осіб, які виявили бажання або погодилися взяти на себе такі зобов’язання. Якщо поручитель відмовляється від поручительства, особисте поручительство заміняється іншим запобіжним заходом.
Якщо обвинувачений ухиляється від з’явлення до органів дізнан¬ня або попереднього слідства, особа, яка провадить дізнання, або слідчий складає про це протокол і приєднує його до справи. Питан¬ня про грошове стягнення з поручителя вирішується судом, якому підсудна ця справа, у судо¬вому засіданні або в іншому судовому засіданні. В судове засідання викликаються поручителі (поручитель).
При визначенні розміру грошового стягнення суд враховує особу поручителя, майновий стан, ступінь його вини, вплив наслідків неявки обвинуваченого на перебіг розслідування чи судового розгляду справи.[21; 377]
Громадяни, які виявили бажання взяти на себе обов’язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого і його явки до відповідних органів, подають до органів дізнання, слідчого, проку¬рора чи суду заяву. Ці органи перевіряють дані про особу поручителів і їх відносини з обвинуваченим (за необхідності може бути витребувано характе¬ристики на поручителів, довідки, шо додаються до справи). Після цього вони складають постанову про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Кожний поручитель дає письмове зобов’язання про те, що він забезпечить належну поведінку обвинуваченого і його явку до ор¬ганів дізнання, слідчого, прокурора, суду. Одночасно поручителям повідомляють про суть справи, а також попереджають про те, що коли обвинувачений порушить цей запобіжний захід, то на них може бути накладено грошове стягнення до 200 неоподатковуваних міні¬мумів доходів громадян.
Якщо поручителі переконаються в тому, що не зможуть ви¬конати свій обов’язок, вони повинні негайно заявити про відмову від поручительства. В цьому разі з поручителів знімається відпові¬дальність за невиконання обов’язку.
У разі відмови поручителя від взятого на себе; зобов’язання його заміняють іншим або обирають щодо обвинуваченого інший запобіжний захід. У разі ухилення обвинуваченого від явки дізнавач або слідчий складає про це протокол і приєднує його до справи.
Питання про грошове стягнення з поручителя вирішує суд у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому за¬сіданні, до якого викликають поручителя.
7. Строк дії: від моменту дачі письмового зобов’язання про поручительство до заміни або скасування цього запобіжного заходу чи закінчення провадження у справі. Обмеження строку дії поруки закон не передбачає.[20; 148]
8. Юридична відповідальність. Кримінально-процесуальна:
- грошове стягнення з поручителя в розмірі до 200 неоподат¬ковуваних мінімумів доходів громадян;
- заміна особистої поруки більш суворим запобіжним заходом.
Якщо обвинувачений ухилиться від явки до слідчих органів чи суду, особа, яка проводить дізнання, слідчий складає про це протокол і приєднує його до кримінальної справи. Факт неявки обвинуваченого до суду фіксується в протоколі судового засідання. При цьому з’ясовується чи мають місце поважні причини неявки, беруться пояснення у поручителів, вони допитуються про причини невиконання взятого ними на себе зобов’язання.
Процесуальна характеристика ПОРУКИ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ АБО ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ (ГРОМАДСЬКОЇ ПОРУКИ).
1. Громадська порука - це взяття громадською організацією або трудовим колективом на себе обов’язку забезпечити належну пове¬дінку та своєчасну явку обвинуваченого до органу дізнання, слід¬чого і в суд.
Визначено в ст. 154 КПК: порука громадської організації або трудового колекти¬ву полягає у винесенні зборами громадської організації або трудового колективу підприємства, установи, організації, колгоспу, цеху, бригади постанови про те, що дана організація або трудовий колектив ручається за на¬лежну поведінку та своєчасну явку обвинуваченого до органу дізнання, слідчого і в суд.
Поруку громадської організації або трудового колективу, як запобіжний захід, необхідно відрізняти від передачі особи, яка вчи¬нила злочин, що не становить великої небезпеки, на поруки для перевиховання, що являє собою форму звільнення особи від кримінальної відповідальності при закритті кримінальної справи.
Громадська організація або колектив працівників повинні бути ознайомлені з характером обвинувачення, пред’явленого особі, яка передається на поруки.
6. Процесуальний порядок застосування. Поручитель повідомляється про суть справи, по якій обирається запобіжний захід, а також попереджається про те, що коли обвинувачений, щодо якого обрано даний запобіжний захід, ухилиться від слідства і суду, то на по¬ручителя може бути накладене грошове стягнення до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.[19; 570]
Особиста порука застосовується тільки за наявності заяв осіб, які виявили бажання або погодилися взяти на себе такі зобов’язання. Якщо поручитель відмовляється від поручительства, особисте поручительство заміняється іншим запобіжним заходом.
Якщо обвинувачений ухиляється від з’явлення до органів дізнан¬ня або попереднього слідства, особа, яка провадить дізнання, або слідчий складає про це протокол і приєднує його до справи. Питан¬ня про грошове стягнення з поручителя вирішується судом, якому підсудна ця справа, у судо¬вому засіданні або в іншому судовому засіданні. В судове засідання викликаються поручителі (поручитель).
При визначенні розміру грошового стягнення суд враховує особу поручителя, майновий стан, ступінь його вини, вплив наслідків неявки обвинуваченого на перебіг розслідування чи судового розгляду справи.[21; 377]
Громадяни, які виявили бажання взяти на себе обов’язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого і його явки до відповідних органів, подають до органів дізнання, слідчого, проку¬рора чи суду заяву. Ці органи перевіряють дані про особу поручителів і їх відносини з обвинуваченим (за необхідності може бути витребувано характе¬ристики на поручителів, довідки, шо додаються до справи). Після цього вони складають постанову про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Кожний поручитель дає письмове зобов’язання про те, що він забезпечить належну поведінку обвинуваченого і його явку до ор¬ганів дізнання, слідчого, прокурора, суду. Одночасно поручителям повідомляють про суть справи, а також попереджають про те, що коли обвинувачений порушить цей запобіжний захід, то на них може бути накладено грошове стягнення до 200 неоподатковуваних міні¬мумів доходів громадян.
Якщо поручителі переконаються в тому, що не зможуть ви¬конати свій обов’язок, вони повинні негайно заявити про відмову від поручительства. В цьому разі з поручителів знімається відпові¬дальність за невиконання обов’язку.
У разі відмови поручителя від взятого на себе; зобов’язання його заміняють іншим або обирають щодо обвинуваченого інший запобіжний захід. У разі ухилення обвинуваченого від явки дізнавач або слідчий складає про це протокол і приєднує його до справи.
Питання про грошове стягнення з поручителя вирішує суд у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому за¬сіданні, до якого викликають поручителя.
7. Строк дії: від моменту дачі письмового зобов’язання про поручительство до заміни або скасування цього запобіжного заходу чи закінчення провадження у справі. Обмеження строку дії поруки закон не передбачає.[20; 148]
8. Юридична відповідальність. Кримінально-процесуальна:
- грошове стягнення з поручителя в розмірі до 200 неоподат¬ковуваних мінімумів доходів громадян;
- заміна особистої поруки більш суворим запобіжним заходом.
Якщо обвинувачений ухилиться від явки до слідчих органів чи суду, особа, яка проводить дізнання, слідчий складає про це протокол і приєднує його до кримінальної справи. Факт неявки обвинуваченого до суду фіксується в протоколі судового засідання. При цьому з’ясовується чи мають місце поважні причини неявки, беруться пояснення у поручителів, вони допитуються про причини невиконання взятого ними на себе зобов’язання.
Процесуальна характеристика ПОРУКИ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ АБО ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ (ГРОМАДСЬКОЇ ПОРУКИ).
1. Громадська порука - це взяття громадською організацією або трудовим колективом на себе обов’язку забезпечити належну пове¬дінку та своєчасну явку обвинуваченого до органу дізнання, слід¬чого і в суд.
Визначено в ст. 154 КПК: порука громадської організації або трудового колекти¬ву полягає у винесенні зборами громадської організації або трудового колективу підприємства, установи, організації, колгоспу, цеху, бригади постанови про те, що дана організація або трудовий колектив ручається за на¬лежну поведінку та своєчасну явку обвинуваченого до органу дізнання, слідчого і в суд.
Поруку громадської організації або трудового колективу, як запобіжний захід, необхідно відрізняти від передачі особи, яка вчи¬нила злочин, що не становить великої небезпеки, на поруки для перевиховання, що являє собою форму звільнення особи від кримінальної відповідальності при закритті кримінальної справи.
Громадська організація або колектив працівників повинні бути ознайомлені з характером обвинувачення, пред’явленого особі, яка передається на поруки.