| Назва: | Запобіжні заходи в кримінальному процесі |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 66,35 KB |
| Скачувань: | 79 |
Вжиття запобіжного заходу є правом, а не обов’язком особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора та суду . Визнавши не¬потрібним його обрання, а також за відсутності підстав для його застосування, вони обмежуються відібранням у обвинуваченого письмового зобов'язання про з'явлення. Це зобов'язання не є запобіжним заходом, і виносити постанову про його відібрання закон не вимагає.
У разі порушення такого зобов'язання щодо обвинуваче¬ного можуть бути застосовані привід або суворіший запобіжний захід.
Про застосування запобіжного заходу особа, яка провадить дізнання, слідчий і прокурор виносять вмотивовану постанову, а суд — ухвалу, або це питання вирішується у вироку [19; 567].
Юридичною підставою обрання запобіжного заходу є постанова слідчого, органу дізнання та прокурора чи ухвала суду, винесені відповідно до закону. Законним таке рішення буде тоді, коли воно винесене за порушеною кримінальною справою, стосовно підозрю¬ваного, обвинуваченого, підсудного, а іноді і засудженого, осо¬бою, яка провадить процесуальну діяльність по кримінальній справі, прокурором чи в передбачених законом випадках судом, за наявності визначених фактичних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 148 КПК України про застосування запобіжного заходу складається постанова з додержанням правил ст. 130 КПК України. У постанові вказуються: прізвище, ім'я та по-батькові, вік, місце народження обвинуваченого, вчинений ним злочин, стаття кримінального закону, яка передбачає відповідальність за даний злочин, обраний запобіжний захід та підстави його обрання. Пос¬танова про обрання запобіжного заходу оголошується обвинуваче¬ному під розписку. У разі його відмови розписатися слідчий робить відмітку про це у постанові.
Стаття 150 КПК України визначає обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
«При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у статті 148 цього Ко¬дексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце про¬живання та інші обставини, що її характеризують».
Вирішуючи питання про застосовування запобіжного заходу, і слід враховувати також обтяжуючі та пом’якшуючі обставини, ступінь суспільної небезпечності злочину.
Особистість обвинуваченого (підозрюваного) характеризують, зокрема, його минула діяльність, тяжкість інкримінованого злочи ну, наявність або відсутність певних занять, постійного місця про¬живання, вік, здоров'я, сімейний стан обвинуваченого (підозрюваного) можуть суттєво вплинути на обрання конкретного запобіжного заходу.
До неповнолітніх, осіб похилого віку, тяжко хворих, вагітних чи тих, які мають грудних дітей жінок, одиноких матерів, багатодітних батьків взяття під варту, як правило, не застосовується.
Отже, загальні цілі застосування запобіжних заходів у кримінальному процесі регламентуються ч. 1 ст. 148 КПК України:
1. Запобігання (звідси — запобіжні заходи):
• спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду;
• перешкоджанню встановленню істини у кримінальній справі;
• продовженню злочинної діяльності;
2. Забезпечення виконання процесуальних рішень.
Загальними підставами застосування запобіжних заходів є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, за¬суджений (ч. 2 ст. 148 КПК):
1. Намагатиметься ухилитися від:
• слідства і суду (наприклад, висловлював наміри виїхати за межі населеного пункту; оголошувався його розшук у цій справі; одержав закордонний паспорт) або
• виконання процесуальних рішень (ухилявся без поважних при¬чин від явки за викликом: ігнорував письмове зобов'язання про явку);
2. Перешкоджатиме встановленню істини у справі (намагався вплинути на свідків і/або потерпілих, інших обвинувачених, схиляючи їх до відмови від дачі показань; погрожував експерту з такою самою метою).
У 1995 р. предметом розгляду у Верховній Раді України був проект закону про внесення змін до КПК, пов'язаних із новою регламентацією підстав до застосування запобіжних заходів (автор В. Онопенко). Законопроект передба¬чав, шо підставою до застосування запобіжних заходів мають бути не "підстави вважати", а "достатні дані". Проект не набрав достатньої кількості голосів депутатів.
3. Продовжуватиме злочинну діяльність (раніше був засуджений, після вчинення злочину, у зв'язку з яким порушено справу, знову вчинив злочин, злочини).
Така поведінка зазначених осіб:
- шкодить виконанню кримінальним процесом своїх завдань;
- порушує баланс змагальності, бо сторона захисту незаконно посідає вигіднішого становища (ухиляється від слідства, суду; пе¬решкоджає встановленню істини тощо).[19; 133]
Підставами до застосування запобіжних заходів є дані:
• про негативну поведінку обвинуваченого, що загрожує балансу можливостей сторін;
• що вказують на можливість продовження такої поведінки в майбутньому.
У разі порушення такого зобов'язання щодо обвинуваче¬ного можуть бути застосовані привід або суворіший запобіжний захід.
Про застосування запобіжного заходу особа, яка провадить дізнання, слідчий і прокурор виносять вмотивовану постанову, а суд — ухвалу, або це питання вирішується у вироку [19; 567].
Юридичною підставою обрання запобіжного заходу є постанова слідчого, органу дізнання та прокурора чи ухвала суду, винесені відповідно до закону. Законним таке рішення буде тоді, коли воно винесене за порушеною кримінальною справою, стосовно підозрю¬ваного, обвинуваченого, підсудного, а іноді і засудженого, осо¬бою, яка провадить процесуальну діяльність по кримінальній справі, прокурором чи в передбачених законом випадках судом, за наявності визначених фактичних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 148 КПК України про застосування запобіжного заходу складається постанова з додержанням правил ст. 130 КПК України. У постанові вказуються: прізвище, ім'я та по-батькові, вік, місце народження обвинуваченого, вчинений ним злочин, стаття кримінального закону, яка передбачає відповідальність за даний злочин, обраний запобіжний захід та підстави його обрання. Пос¬танова про обрання запобіжного заходу оголошується обвинуваче¬ному під розписку. У разі його відмови розписатися слідчий робить відмітку про це у постанові.
Стаття 150 КПК України визначає обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
«При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у статті 148 цього Ко¬дексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце про¬живання та інші обставини, що її характеризують».
Вирішуючи питання про застосовування запобіжного заходу, і слід враховувати також обтяжуючі та пом’якшуючі обставини, ступінь суспільної небезпечності злочину.
Особистість обвинуваченого (підозрюваного) характеризують, зокрема, його минула діяльність, тяжкість інкримінованого злочи ну, наявність або відсутність певних занять, постійного місця про¬живання, вік, здоров'я, сімейний стан обвинуваченого (підозрюваного) можуть суттєво вплинути на обрання конкретного запобіжного заходу.
До неповнолітніх, осіб похилого віку, тяжко хворих, вагітних чи тих, які мають грудних дітей жінок, одиноких матерів, багатодітних батьків взяття під варту, як правило, не застосовується.
Отже, загальні цілі застосування запобіжних заходів у кримінальному процесі регламентуються ч. 1 ст. 148 КПК України:
1. Запобігання (звідси — запобіжні заходи):
• спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду;
• перешкоджанню встановленню істини у кримінальній справі;
• продовженню злочинної діяльності;
2. Забезпечення виконання процесуальних рішень.
Загальними підставами застосування запобіжних заходів є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, за¬суджений (ч. 2 ст. 148 КПК):
1. Намагатиметься ухилитися від:
• слідства і суду (наприклад, висловлював наміри виїхати за межі населеного пункту; оголошувався його розшук у цій справі; одержав закордонний паспорт) або
• виконання процесуальних рішень (ухилявся без поважних при¬чин від явки за викликом: ігнорував письмове зобов'язання про явку);
2. Перешкоджатиме встановленню істини у справі (намагався вплинути на свідків і/або потерпілих, інших обвинувачених, схиляючи їх до відмови від дачі показань; погрожував експерту з такою самою метою).
У 1995 р. предметом розгляду у Верховній Раді України був проект закону про внесення змін до КПК, пов'язаних із новою регламентацією підстав до застосування запобіжних заходів (автор В. Онопенко). Законопроект передба¬чав, шо підставою до застосування запобіжних заходів мають бути не "підстави вважати", а "достатні дані". Проект не набрав достатньої кількості голосів депутатів.
3. Продовжуватиме злочинну діяльність (раніше був засуджений, після вчинення злочину, у зв'язку з яким порушено справу, знову вчинив злочин, злочини).
Така поведінка зазначених осіб:
- шкодить виконанню кримінальним процесом своїх завдань;
- порушує баланс змагальності, бо сторона захисту незаконно посідає вигіднішого становища (ухиляється від слідства, суду; пе¬решкоджає встановленню істини тощо).[19; 133]
Підставами до застосування запобіжних заходів є дані:
• про негативну поведінку обвинуваченого, що загрожує балансу можливостей сторін;
• що вказують на можливість продовження такої поведінки в майбутньому.