| Назва: | Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 23,22 KB |
| Скачувань: | 56 |
Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом
ВСТУП
«Кримінальний кодекс України має своїм завданнями правове забезпечення охорони прав і свобод людини та громадянина, власності, громадського порядку ,громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру та безпеки людства , а також запобігання злочинам»[1].
Однією з груп суспільних відносин , що потребує захисту від протиправних посягань є відносини в сфері господарської діяльності. Про важливість даної сфери суспільних відносин свідчить конституційне положення , що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Відповідно до статті 6 Господарського кодексу Укрвїни загальними принципами господарювання є:
• забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб’єктів господарювання;
• свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;
• вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;
• обмеження державного регулювання економічних процесів у зв’язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;
• захист національного товаровиробника;
• заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
При цьому, надаючи широкі права особам, які займаються господарською діяльністю, держава встановлює для них певні обов’язки та юридичну відповідальність за невиконання цих обов’язків. Однією з умов здійснення в Україні господарської діяльності є державна реєстрація суб’єктів такої діяльності. Крім цього, існує перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, займатися якими заборонено, або щодо яких існують обмеження[2].
Як зазначалося вище завдання Кримінального кодексу полягає в протидії незаконним видам господарської діяльності , що завдають шкоди особі та суспільству, захисту від злочинних посягань на цивілізовану, правомірну господарську діяльність, забезпечують реалізацію прав і законних інтересів осіб, які займа¬ються суспільно корисною діяльністю.
Оскільки Кримінальний кодекс містить 40 статей об’єднаних в VIII розділ
( найбільший в кодексі), виникає потреба в систематизації цього розділу. Існує багато підходів до класифікації цих статей, однак більшість вчених виділяє злочини проти: 1.Інтересів держави в сфері регламентації порядку здійснення господарської діяльності 2. Інтересів держави в сфері регламентації зовнішньоекономічної діяльності 3. Інтересів держави в сфері регламентації фінансової та кредитної діяльності 4. Бюджетної політики 5. Приватизації майна 6. Правомірної підприємницької діяльності 7. Інтересів споживачів.
Дана робота присвячена розкриттю проблеми пов’язаної з кваліфікацією злочинів проти порушень інтересів держави в сфері регламентації порядку здійснення господарської діяльності , і зокрема , порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, відповідальність за які передбачена статтею 213 КК України. Дана проблема розкрита шляхом дослідження окремих елементів складу злочину, тобто об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта, суб’єктивної сторони, а також визначенням особливостей кваліфікації цього злочину.
Об’єкт злочину проти порядку здійснення операцій з металобрухтом .
З’ясування виду об’єкту та класифікація об’єктів є необхідними, адже це сприяє більш повному розкриттю сутності, а також суспільно-правової значущості об’єктів, дають змогу визначити їхній вплив на розвиток кримінального законодавства і вдосконалення практики його застосування.
В науці кримінального права склалося декілька підходів до об’єкта складу злочину. Російські вчені, зокрема професор А.В. Наумов, визначає об’єкт злочину, як «интересы, охраняемые уголовным законом»[3].Тому ,якщо застосувати цю концепцію до ст 213 КК України, то об’єктом цього злочину будуть інтересів держави в сфері регламентації порядку здійснення операцій з металобрухтом. Інтереси держави в цьому випадку полягають в контролі за заготівлю та переробку металобрухту кольорових і/або чорних металів. Метою такого контролю є отримання прибутків державою від ліцензування цього виду діяльності та забезпечення меншення негативного впливу виробництва на навколишнє середовище( шляхом обмеження кількості підприємств які переробляють даний ресурс).
Однак, найбільш визнаною є точка зору ( зокрема професора Бажанова М. І.), згідно з якою об'єктом будь-якого злочину є охоронювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини. Виходячи з цього структурними елементами суспільних відносин ( а отже об’єкта злочину) є: 1) суб'єкти (носії) відносин; 2) предмет, з приводу якого існують відносини; 3) соціальний зв'язок (суспільно значуща діяльність) як зміст відносин.[4].
ВСТУП
«Кримінальний кодекс України має своїм завданнями правове забезпечення охорони прав і свобод людини та громадянина, власності, громадського порядку ,громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру та безпеки людства , а також запобігання злочинам»[1].
Однією з груп суспільних відносин , що потребує захисту від протиправних посягань є відносини в сфері господарської діяльності. Про важливість даної сфери суспільних відносин свідчить конституційне положення , що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Відповідно до статті 6 Господарського кодексу Укрвїни загальними принципами господарювання є:
• забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб’єктів господарювання;
• свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;
• вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;
• обмеження державного регулювання економічних процесів у зв’язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;
• захист національного товаровиробника;
• заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
При цьому, надаючи широкі права особам, які займаються господарською діяльністю, держава встановлює для них певні обов’язки та юридичну відповідальність за невиконання цих обов’язків. Однією з умов здійснення в Україні господарської діяльності є державна реєстрація суб’єктів такої діяльності. Крім цього, існує перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, займатися якими заборонено, або щодо яких існують обмеження[2].
Як зазначалося вище завдання Кримінального кодексу полягає в протидії незаконним видам господарської діяльності , що завдають шкоди особі та суспільству, захисту від злочинних посягань на цивілізовану, правомірну господарську діяльність, забезпечують реалізацію прав і законних інтересів осіб, які займа¬ються суспільно корисною діяльністю.
Оскільки Кримінальний кодекс містить 40 статей об’єднаних в VIII розділ
( найбільший в кодексі), виникає потреба в систематизації цього розділу. Існує багато підходів до класифікації цих статей, однак більшість вчених виділяє злочини проти: 1.Інтересів держави в сфері регламентації порядку здійснення господарської діяльності 2. Інтересів держави в сфері регламентації зовнішньоекономічної діяльності 3. Інтересів держави в сфері регламентації фінансової та кредитної діяльності 4. Бюджетної політики 5. Приватизації майна 6. Правомірної підприємницької діяльності 7. Інтересів споживачів.
Дана робота присвячена розкриттю проблеми пов’язаної з кваліфікацією злочинів проти порушень інтересів держави в сфері регламентації порядку здійснення господарської діяльності , і зокрема , порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, відповідальність за які передбачена статтею 213 КК України. Дана проблема розкрита шляхом дослідження окремих елементів складу злочину, тобто об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта, суб’єктивної сторони, а також визначенням особливостей кваліфікації цього злочину.
Об’єкт злочину проти порядку здійснення операцій з металобрухтом .
З’ясування виду об’єкту та класифікація об’єктів є необхідними, адже це сприяє більш повному розкриттю сутності, а також суспільно-правової значущості об’єктів, дають змогу визначити їхній вплив на розвиток кримінального законодавства і вдосконалення практики його застосування.
В науці кримінального права склалося декілька підходів до об’єкта складу злочину. Російські вчені, зокрема професор А.В. Наумов, визначає об’єкт злочину, як «интересы, охраняемые уголовным законом»[3].Тому ,якщо застосувати цю концепцію до ст 213 КК України, то об’єктом цього злочину будуть інтересів держави в сфері регламентації порядку здійснення операцій з металобрухтом. Інтереси держави в цьому випадку полягають в контролі за заготівлю та переробку металобрухту кольорових і/або чорних металів. Метою такого контролю є отримання прибутків державою від ліцензування цього виду діяльності та забезпечення меншення негативного впливу виробництва на навколишнє середовище( шляхом обмеження кількості підприємств які переробляють даний ресурс).
Однак, найбільш визнаною є точка зору ( зокрема професора Бажанова М. І.), згідно з якою об'єктом будь-якого злочину є охоронювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини. Виходячи з цього структурними елементами суспільних відносин ( а отже об’єкта злочину) є: 1) суб'єкти (носії) відносин; 2) предмет, з приводу якого існують відносини; 3) соціальний зв'язок (суспільно значуща діяльність) як зміст відносин.[4].
