| Назва: | Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 23,22 KB |
| Скачувань: | 17 |
У зв’язку з цим, практиками та науковцями висловлюється думка, що з метою узгодження положень ст. 213 нового КК України та ст. 164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення диспозицію останньої після слів «порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом», бажано доповнити словами: «якщо ці дії не містять ознак злочину, передбаченого ст. 213 КК України»[15].
Приклад з практики.
Як приклад з практики скоєння особою злочину, передбаченого ст.213 ч.1 КК України можна навести кримінальну справу про обвинувачення гр-на П., яка розглядалась у 2006 році Галицьким районним судом м. Львова.
Обвинувальним вироком суду від 03.06.2006 р. гр-н П. був визнаний винним в тому, що П., працюючи директором ПП „Атлант-10" в період часу з 30.09.2004 року по 26.12.2005 року на підставі договору від 30.09.2004 року, який було пролонговано додатковою угодою від 01.01.2005 року з ТзОВ „Укрометал" організував і провів виконання демонтажу металоконструкцій, а саме застарілого, списаного обладнання, завантажування, розвантажування, порізку, перевезення та сортування брухту чорних металів в кількості 1100,643 тон без спеціального дозволу (ліцензій), одержання якого передбачено ст.4 Закону України „Про металобрухт".
Суд визнав П. винним у скоєнні злочину, передбаченого ст 213 ч.1 КК України і призначив йому покарання у вигляді 1700 грн. штрафу.
Аналізуючи дану кримінальну справу, з огляду на проведені дослідження статті 213 КК України, можна зробити такі висновки:
Суб’єктом описаного злочину являється гр-н П.
Об’єктом злочину – є порядок здійснення операцій з брухтом чорного металу.
Предметом злочину являється брухт чорного металу у вигляді металоконструкцій. застарілого обладнання в загальній кількості 1100,63 кг.
З об’єктивної сторони даний злочин характеризується здійсненням гр-ном П. операцій з металобрухтом без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується наявністю у гр-на П. прямого умислу. Тобто він усвідомлював протиправність своїх дій і бажав настання суспільно небезпечних наслідків. Як видно з вироку суду, гр-н П. повністю визнав свою вину.
Висновок
В даній роботі було розглянуто зміст статті 213 КК України через дослідження окремих елементів складу злочину та виявлення особливостей кваліфікації даного злочину.
На прикінці слід наголосити на тому , що в порівнянні з кримінальним кодексом 1963 року, нині діючий кодекс більш вдало регулю питання відповідальності за порушення операції з металобрухтом.
Так,Михайло ШАБАС, старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України у своїй роботі «Відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом» зазначає: «Порівняльний аналіз ст. 153-3 чинного КК України та ст. 213 нового КК України вказує на те, що зазначені норми кримінального закону суттєво різняться між собою. редакція ст. 213 нового КК України нам здається більш вдалою, оскільки ч. 1 ст. 213 нового Кодексу встановлений вичерпний перелік порушень порядку здійснення операцій з металобрухтом, за які настає кримінальна відповідальність»[16].
Дійсно, ст. 153-3 КК України (1963 р. )була сформульована так: «Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, якщо ці дії вчинено протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі порушення, — карається позбавленням волі на строк до трьох років або штрафом від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені за попереднім зговором групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди підприємствам, установам, організаціям або спричинили інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років або штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка: Під великою матеріальною шкодою слід розуміти шкоду, яка в п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян»
Ця стаття не містила жодного переліку операцій з металобрухтом і мала банкетний характер. Новий же кодекс встановлює чіткий перелік підстав та операцій з металобрухтом за які наступає кримінальна відповідальність.
Проводячи подібне порівняння наглядно можна переконатися в тому що кримінальний закон постійно вдосконалюється, однак незважаючи на це існує ряд особливостей та труднощів із застосуванням тих чи інших статей кримінального закону, у чому ми могли пересвідчитися при аналізі ст.213 КК України.
[1] Ч.1ст 1 КК України
[2] Дудоров 0. О., Мельник М. І., Хавронюк М. І. Злочини у сфері підприємництва. Навчальний посібник / За ред. Хавронюка М. І- Київ: Атіка, 2001
[3] Постатейный Комментарий к Уголовному кодексу РФ 1996 г. / Под ред. Наумова А.В. – М.Норма. – 1997.
[4] с . 90 – 91¬¬ Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / М. І. Бажанов
Приклад з практики.
Як приклад з практики скоєння особою злочину, передбаченого ст.213 ч.1 КК України можна навести кримінальну справу про обвинувачення гр-на П., яка розглядалась у 2006 році Галицьким районним судом м. Львова.
Обвинувальним вироком суду від 03.06.2006 р. гр-н П. був визнаний винним в тому, що П., працюючи директором ПП „Атлант-10" в період часу з 30.09.2004 року по 26.12.2005 року на підставі договору від 30.09.2004 року, який було пролонговано додатковою угодою від 01.01.2005 року з ТзОВ „Укрометал" організував і провів виконання демонтажу металоконструкцій, а саме застарілого, списаного обладнання, завантажування, розвантажування, порізку, перевезення та сортування брухту чорних металів в кількості 1100,643 тон без спеціального дозволу (ліцензій), одержання якого передбачено ст.4 Закону України „Про металобрухт".
Суд визнав П. винним у скоєнні злочину, передбаченого ст 213 ч.1 КК України і призначив йому покарання у вигляді 1700 грн. штрафу.
Аналізуючи дану кримінальну справу, з огляду на проведені дослідження статті 213 КК України, можна зробити такі висновки:
Суб’єктом описаного злочину являється гр-н П.
Об’єктом злочину – є порядок здійснення операцій з брухтом чорного металу.
Предметом злочину являється брухт чорного металу у вигляді металоконструкцій. застарілого обладнання в загальній кількості 1100,63 кг.
З об’єктивної сторони даний злочин характеризується здійсненням гр-ном П. операцій з металобрухтом без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується наявністю у гр-на П. прямого умислу. Тобто він усвідомлював протиправність своїх дій і бажав настання суспільно небезпечних наслідків. Як видно з вироку суду, гр-н П. повністю визнав свою вину.
Висновок
В даній роботі було розглянуто зміст статті 213 КК України через дослідження окремих елементів складу злочину та виявлення особливостей кваліфікації даного злочину.
На прикінці слід наголосити на тому , що в порівнянні з кримінальним кодексом 1963 року, нині діючий кодекс більш вдало регулю питання відповідальності за порушення операції з металобрухтом.
Так,Михайло ШАБАС, старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України у своїй роботі «Відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом» зазначає: «Порівняльний аналіз ст. 153-3 чинного КК України та ст. 213 нового КК України вказує на те, що зазначені норми кримінального закону суттєво різняться між собою. редакція ст. 213 нового КК України нам здається більш вдалою, оскільки ч. 1 ст. 213 нового Кодексу встановлений вичерпний перелік порушень порядку здійснення операцій з металобрухтом, за які настає кримінальна відповідальність»[16].
Дійсно, ст. 153-3 КК України (1963 р. )була сформульована так: «Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, якщо ці дії вчинено протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі порушення, — карається позбавленням волі на строк до трьох років або штрафом від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені за попереднім зговором групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди підприємствам, установам, організаціям або спричинили інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років або штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка: Під великою матеріальною шкодою слід розуміти шкоду, яка в п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян»
Ця стаття не містила жодного переліку операцій з металобрухтом і мала банкетний характер. Новий же кодекс встановлює чіткий перелік підстав та операцій з металобрухтом за які наступає кримінальна відповідальність.
Проводячи подібне порівняння наглядно можна переконатися в тому що кримінальний закон постійно вдосконалюється, однак незважаючи на це існує ряд особливостей та труднощів із застосуванням тих чи інших статей кримінального закону, у чому ми могли пересвідчитися при аналізі ст.213 КК України.
[1] Ч.1ст 1 КК України
[2] Дудоров 0. О., Мельник М. І., Хавронюк М. І. Злочини у сфері підприємництва. Навчальний посібник / За ред. Хавронюка М. І- Київ: Атіка, 2001
[3] Постатейный Комментарий к Уголовному кодексу РФ 1996 г. / Под ред. Наумова А.В. – М.Норма. – 1997.
[4] с . 90 – 91¬¬ Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / М. І. Бажанов