| Назва: | Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 23,22 KB |
| Скачувань: | 17 |
До незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту відносяться місця, на базі яких фактично проводяться недозволені операції по збиранню, заготівлі, переробці та реалізації металобрухту. При цьому незаконні приймальні пункти можуть мати вагове, брухтопереробне та інше необхідне обладнання, приміщення чи земельні ділянки, де металобрухт зберігається.
Соціальний зв’язок розглядають і як зміст самих відносин. Такий висновок обумовлений тим, що соціальний зв'язок є ніби дзеркалом внутрішньої структури суспільних відносин, у ньому виявляються його сутність і соціальні властивості, тому для з'ясування сутності соціального зв'язку необхідно встановити зміст діяльності (поведінки) суб'єктів відносин.[6]
Соціальний з’язок являє собою зміст діяльності суб’єктів суспільних відносин. На прикладі зі ст. 213 КК України, соціальним зв’язком будуть дії осіб які порушують порядок здійснення операцій з металобрухтом , чим завдають шкоди інтересам держави. Держава в свою чергу виявляє злочинців та запобігає вчиненню даного злочину.
Розглядаючи даний злочин слід згадати про класифікацію об’єкта злочину на загальний , родовий, безпосередній.
Загальним об’єктом даного злочину є усіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинного закону про кримінальну відповідальність.
Родовим (груповим) об'єктом розуміють об'єкт, яким охоплюється певне коло тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм. В даному випадку
в теорії кримінального права загальновизнаною є думка, що родовим об'єктом господарських злочинів ( а отже злочину передбаченого ст. 213 КК) є існуюча в державі система господарства[7]
Безпосередній об'єкт злочину це ті конкретні суспільні відносини, які поставлені законодавцем під охорону певної статті Особливої частини КК і яким завдається шкоди злочином, що підпадає під ознаки конкретного складу злочину. В нашому випадку безпосереднім об’єктом є незаконні операцій з металобрухтом.
Об’єктивна сторона злочину проти порядку здійснення операцій з металобрухтом .
Об’єктивна сторона злочину визначається як зовнішня сторона злочину, що характеризується суспільно-небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв’язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками. місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину.
Кримінальне право поділяє всі ознаки об’єктивної сторони злочину на дві групи: обов’язкові і факультативні[8]. До перших належить діяння в формі дії або бездіяльності, до других – суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб і засіб вчинення злочину.
Встановлення об’єктивної сторони злочину має велике значення, оскільки об’єктивна сторона є елементом складу злочину і особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді коли у скоєному нею діянні є всі ознаки об’єктивної сторони складу злочину. Крім того, саме об’єктивна сторона багато в чому визначає суспільну небезпечність злочину. Отже, здійснення операцій (тобто збирання, заготівля, переробка, транспортування, реалізація брухту чорних металів, а також ці дії щодо брухту кольорових металів і його металургійна переробка) без державної реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії) є кримінально караними. Відповідальність за них настає за ч. 1 ст. 213 нового КК України. У разі здійснення операцій з металобрухтом з порушенням встановленого порядку особою, раніше судимою за злочин, передбачений вказаною статтею, скоєне кваліфікується за ч. 2 ст. 213 нового КК України ( про що буде йтися нижче). Законом встановлена кримінальна відповідальність і тих осіб, які безпосередньо можуть і не здійснювати операції з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), але своїми діями створюють умови чи сприяють здійсненню операцій з металобрухтом всупереч передбаченому законом порядку. Це, зокрема, такі дії, як надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту та організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту[9].
Отже, об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст 213 КК України можлива у трьох формах:
1. здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством,
2. надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту,
3. організація незаконних пунктів прийому. схову та збуту металобрухту.
Закон України «Про металобрухт» визначає поняття операції з металобрухтом, як - заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів;
Соціальний зв’язок розглядають і як зміст самих відносин. Такий висновок обумовлений тим, що соціальний зв'язок є ніби дзеркалом внутрішньої структури суспільних відносин, у ньому виявляються його сутність і соціальні властивості, тому для з'ясування сутності соціального зв'язку необхідно встановити зміст діяльності (поведінки) суб'єктів відносин.[6]
Соціальний з’язок являє собою зміст діяльності суб’єктів суспільних відносин. На прикладі зі ст. 213 КК України, соціальним зв’язком будуть дії осіб які порушують порядок здійснення операцій з металобрухтом , чим завдають шкоди інтересам держави. Держава в свою чергу виявляє злочинців та запобігає вчиненню даного злочину.
Розглядаючи даний злочин слід згадати про класифікацію об’єкта злочину на загальний , родовий, безпосередній.
Загальним об’єктом даного злочину є усіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинного закону про кримінальну відповідальність.
Родовим (груповим) об'єктом розуміють об'єкт, яким охоплюється певне коло тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм. В даному випадку
в теорії кримінального права загальновизнаною є думка, що родовим об'єктом господарських злочинів ( а отже злочину передбаченого ст. 213 КК) є існуюча в державі система господарства[7]
Безпосередній об'єкт злочину це ті конкретні суспільні відносини, які поставлені законодавцем під охорону певної статті Особливої частини КК і яким завдається шкоди злочином, що підпадає під ознаки конкретного складу злочину. В нашому випадку безпосереднім об’єктом є незаконні операцій з металобрухтом.
Об’єктивна сторона злочину проти порядку здійснення операцій з металобрухтом .
Об’єктивна сторона злочину визначається як зовнішня сторона злочину, що характеризується суспільно-небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв’язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками. місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину.
Кримінальне право поділяє всі ознаки об’єктивної сторони злочину на дві групи: обов’язкові і факультативні[8]. До перших належить діяння в формі дії або бездіяльності, до других – суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб і засіб вчинення злочину.
Встановлення об’єктивної сторони злочину має велике значення, оскільки об’єктивна сторона є елементом складу злочину і особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді коли у скоєному нею діянні є всі ознаки об’єктивної сторони складу злочину. Крім того, саме об’єктивна сторона багато в чому визначає суспільну небезпечність злочину. Отже, здійснення операцій (тобто збирання, заготівля, переробка, транспортування, реалізація брухту чорних металів, а також ці дії щодо брухту кольорових металів і його металургійна переробка) без державної реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії) є кримінально караними. Відповідальність за них настає за ч. 1 ст. 213 нового КК України. У разі здійснення операцій з металобрухтом з порушенням встановленого порядку особою, раніше судимою за злочин, передбачений вказаною статтею, скоєне кваліфікується за ч. 2 ст. 213 нового КК України ( про що буде йтися нижче). Законом встановлена кримінальна відповідальність і тих осіб, які безпосередньо можуть і не здійснювати операції з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), але своїми діями створюють умови чи сприяють здійсненню операцій з металобрухтом всупереч передбаченому законом порядку. Це, зокрема, такі дії, як надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту та організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту[9].
Отже, об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст 213 КК України можлива у трьох формах:
1. здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством,
2. надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту,
3. організація незаконних пунктів прийому. схову та збуту металобрухту.
Закон України «Про металобрухт» визначає поняття операції з металобрухтом, як - заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів;