1 2 3 4 5 6 7 8 9

21 листопада українські частини, які захищали Львів, під натиском переважаючих сил ворога були змушені залишити місто. Владу тут захо¬пив у свої руки Польський тимчасовий урядовий комітет, який оголосив, що Східна Галичина приєднується до Польщі, бо це корінні, історичні польські землі .

У структурі УГА спершу були такі роди військ і служби: 1) піхота; 2) кіннота; 3) артилерія; 4) санітарна служба; 5) ветери¬нарна служба; 6) військове судівництво; 7) інтедантура; 8) канце¬лярська служба.

Грудні-січні , з’явились ще інші роди військ — повіт¬ряні сили "летунський відділ", саперний кіш і ін.[14]

4 лютого 1919р. ДСВС видав наказ про "Організацію духівниц¬тва Українського війська". Згідно з наказом при ДСВС утворено "вищий духовний уряд" під назвою Преподобництво, а при Голов¬ній команді українських військ — Польове Преподобництво. При всіх військових формаціях, лікарнях, лазаретах встановлювалась посада військових духовників, яких призначало Преподобництво.

У грудні 1918 року окремим розпорядженням були врегульовані структу¬ра і правове положення окружних військових команд (ОВК), які мали обов'язок набору і формування збройних сил. Ці команди очолювалися військовими комендантами. Кожен з них призначав собі заступ¬ника (з санкції Головної військової команди). При ОВК створюва¬лись відділи: мобілізаційний,

• евіденційний,

• амуніційно-артиле-рійський,

• інтендантський,

• обозний,

• санітарний,

• ветеринарний,

Також була передбачена посада коменданта запасного куреня.

До обов'язків ОВК відносились: 1)3берігання ладу і спокою в окрузі. 2) Формування з демобілізованих українських вояків ко¬лишньої австрійської армії та добровольців відділів української армії. 3) Виявлення, облік і зберігання військового майна. 4) Дис¬локація військових частин в окрузі і ін.

Окружним комендантам належало також негайно організувати санітарну службу.

22 квітня розпорядженням ДСВС була введена єдина форма для Українського війська – „зеленаво-землистого кольору”.

Таким чином на початок 1919 р. була утворена чи¬сельна — понад 100-тисячна дисциплінована й патріотично нас¬троєна армія.

У складі УГА було утворено три корпуси. До складу кожного корпусу входили по 4 піхотні бригади. Кож¬на бригада складалась з 3-5 піхотних куренів, полку артилерії (4-5 батарей легких гармат по 4-6 гармат кожна і однієї батареї важких гармат), кінної сотні, технічної сотні, сотні зв'язку і допоміжних відділів (санітарного, інтендантського та ін.).

Весною 1919 р. у бригадах проведено реорганізацію і з цього часу кожна бригада складалася із двох полків піхоти (по три курені кожен) та інших, вищевказаних, військових підрозділів. Кожна бригада мала свій порядковий номер і назву округи (1-ша коломийська, 2-га бережанська і т.д.).

Серед недоліків УГА був великий брак озброєння, патронів, військового спорядження, обмундирування, ме¬дика ментів та харчів та брак досвідчених офіцерських кадрів.

Незважаючи на всі недоліки та величезні труднощі ця Українська Галицька Армія довго чинила опір значно численнішій та краще озброєній армії Польщі.

Створення у таких складних умовах Галицької армії було одним з найбільших досягнень західноукраїнського уряду.

5.Об’єднання ЗУНР з УНР в єдиній соборній Українській державі.

Найважливішим та історично вагомим політичним актом ЗУНР, який не втратив своєї значимості і в наш час, був "Акт злуки" ЗУНР і УНР. Об'єднання у перспективі західних і східні земель України в єдину соборну національну державу було одним з стратегічних завдань як листопадової революції, так і національно-державного будівництва в Україні того часу. Вже 5 листопада , на п'ятий день після взяття влади в свої руки, УН Рада вислала у Київ двох своїх представників (Й.Назарука і В.Шухевича) з метою встановити контакт з гетьманськими властями в Україні і визначитися щодо якнайшвидшого возз'єднання західноукраїнських земель з усіє Україною.

Утворивши 9 листопада уряд ЗУНР — Раду Державних Секретарів — УН Рада одним з її найважливіших завдань поставила вжити всіх заходів для з'єднання всіх українських земель одну державу. Виходячи з цього, Рада Державних Секретарів вирішила негайно встановити тісні стосунки з керівництвом Украінської Держави у Києві,

У зв’язку з польською агресією і організацією оборони від неї Державний Секретаріат повернувся до питання возз’єднання тільки у кінці листопада 1918 року. Секретаріатом був розроблений проект попереднього договору, що мав стати правовою основою возз’єднання.

Після детального обговорення цього проекту Директорія і деле¬гація ЗУНР 1-го грудня 1918 р. підписали "Передвступний дого¬вір" основними моментами якого були:

1 2 3 4 5 6 7 8 9