1 2 3 4 5 6 7 8 9

Доля Української Держави в Твоїх руках . Заки будуть установлені органи державної власті я за¬коннім порядку, українські організації по містах, повітах і селах мають обняти всі державні, крайові І громадські уста¬нови від імені Української Національної Ради викону¬вати власть .

Все здібне до оружжя українське населення має утворити бойові відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок. Особли¬во мають бути оберігані залізниці, пошта і телеграф.

Всім горожанам Української Держави без різниці на¬родності і віросповідання дається громадянська національна віросповідна рівноправність.

Національні меншості Української Держави — поляки, євреї і німці — мають вислати своїх відпоручників до Ук¬раїнської Національної Ради.

Аж до видання законів Українськаої Держави діють доте¬перішні закони .

Як тільки буде забезпечене й укріплене існування Укра¬їнської Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і таємного виборчого права Установчі Збори, які вирішать про дальшу будучність Української Держави.

Склад суверенного Українською Національною Радою кабінету .і його програма будуть оголошені. . Український Народе.'

Всі свої сили, все посвяти, щоб укріпити Українську Дер¬жаву.

Львів, 1 листопада 1918.

Українська Національна Рада»[4].

Формальне перебрання влади від намісника Гуйна від¬булося 1 листопада пополудні. Після підписання протоколу намісник Гуйн передав усю власть своєму заступникові В. ДецикевичевІ, а він уже на основі цісарського маніфесту 16 жовтня передав її Українській Національній Раді. На¬чальник військової округи генерал Пфефер одержав наказ негайно демобілізувати всі неукраїнські частини, які зразу ж проголосили свій нейтралітет.

Хоч взяття влади українцями у Східній Галичині пройшло мирно, вже у другій половині дня 1 -го листопада польська військова організа¬ція у Львові почала воєнні дії. Події у Львові поклали початок збройним сутичкам. інших місцевостях краю. Особливо небезпечно розгортались для українців події у Львові. Переважна більшість населення тут була польською (з 240 тис. чол. — понад 120 тис.). Решту складали українці, євреї, автрійці та ін. нації. Тут, як зазначалось, були зосереджені доволі численні військові сили поляків, доповнені загонами добровольців з цивіль¬ного населення, давно вже діяла офіцерська організація.[5]

Більше того, українські власті неодноразово звертались до польських керівників у Львові з пропозиціями мирно врегулювати всі спірні проблеми, сісти за стіл переговорів, припинити братов¬бивчу війну. У пресі і у формі листівок було опубліковано до польського населення звернення УН Ради з аналогічними пропо¬зиціями.

За таку нерішучість і м’якість ук¬раїнців щодо ворогів призвела до загибелі десятків тисяч патріотів. Поляки не бажали вести будь-які переговори з українцями, нарощуючи свої збройні сили, активізуючи воєнні дії.

9 листопада на засіданні Української Національної Ради визна¬чено назву української держави — Західноукраїнська Народна Республіка, до складу якої, крім Східної Галичини, входили Пів¬нічна Буковини й Закарпаття, тобто землі колишньої Австро-Угорської монархії, населені українцями. Держава ЗУНР охоп¬лювала близько 70 тис. кв.км. території з б мли. населення (в т.ч. 71 % українців, 14% поляків, 13% євреїв, 2% інших — румунів, мадярів і ін.)[6]

Розділ 2 „ Організація і структура державного апарату”

В день прийняття офіційної назви нової републіки, 9 листопада 1918 року, Українською Національною Радою був сформова¬ний уряд — Державний Секретаріат (або Рада Державних Секре¬тарів) на чолі з Костем Левицьким.

У складі Державного Секре¬таріату було 14 міністерств — Державних секретаріатів, які очо¬лювалися державними секретарями:

§ внутрішніх справ (Льонгин Цегельський);

§ зовнішніх справ (Василь Панейко);

§ фінансів (тимчасово Кость Левицький);

§ військових справ (Дмитро Вітовський);

§ судових справ (Сидір Голубович);

§ торгівлі і промислу (Ярослав Литвинович);

§ земельних справ (Степан Баран);

§ шляхів (Іван Мирон);

§ пошт і телеграфу (Олександр Пісецький);

§ праці і суспільної опіки (Антін Чернецький);

§ суспільного здоров'я (Іван Куровець);

§ освіти (мав бути Степан Смаль-Стоцький, тимчасово — О.Барвінський);

§ віросповідання (Олександр Барвінський):

§ публічних робіт (Іван Макух).

Крім того був створений харчовий виділ, прирівняний до секретаріату, який очолив Степан Федак [7].

13 листопада 1918 р. УН Рада визначила конституційні засади новоствореної української держави, прийнявши "Тимчасовий Основний закон" . У артикулі і закону закріплювалась назва держави — Західноукраїнська Народна Республіка. Гербом ЗУНР був затверджений золотий лев на синьому полі, повернений в свою праву сторону. Прапором став синьо-жовтий стяг.

1 2 3 4 5 6 7 8 9