| Назва: | Державна влада |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,64 KB |
| Скачувань: | 183 |
План роботи
Вступ
1. Поняття і різновиди влади. Ознаки державної влади.
2. Структура державної влади.
3. Форми здійснення влади.
4. Роль держави у здійсненні державної влади.
5. Владовідносини в сфері діяльності ОВС і механізм її здійснення.
Вступ. У політиці, як відомо, центральне місце посідає проблема влади. Але, на жаль, наука про владу (або кратологія, як її йменує відомий політолог, доктор філософських наук В. Ф. Халіпов), досі не дістала належної розробки ні у вітчизняній, ні у світовій на уці. У своїй новій монографії «Введення в науку про владу» він ви окремлює понад 60 різновидів влад, більше 150 найменувань владників різного гатунку, близько 50-кратій (бюрократія, аристократія та ін.), майже 200 різних видів та галузей політики, феномен влади, на думку вченого, в цілому охоплюється приблизно трьома тисячами категорій та понять. Відтоді, коли влада набула представницького характеру, тобто конституювалась в особливий соціальний інститут, який стоїть над суспільством, проблема влади вилилася у форму співвідношення прав держави, прав суспільства і прав людини. Відповідно до цього історично сформувалися три ідеології влади, які розглядаються в політологічній літературі як державницька, демократична та лібе ральна. Критерієм їхніх відмінностей є те, чому вони надають пріоритет: правам держави, правам суспільства чи правам людини.
Влада — явище соціальне. Соціальна влада присутня (хоча й у прихованій формі) скрізь, де є усталені об'єднання людей: у сім'ї, виробничих колективах, державі, тобто там, де є реальні можли¬вості і спроможність впливати на поведінку людей за допомо¬гою яких-небудь засобів. Динаміка розвитку будь-якої організо¬ваної спільності людей є боротьбою між владою і хаосом.
У найширшому значенні влада — завжди вольові відносини: ін¬дивіда до самого себе (влада над собою), між індивідами, група¬ми, класами в суспільстві, між громадянином і державою, між посадовою особою і підлеглим, між державами. Реалізується вона у сфері особистої та суспільної діяльності — політичної, еконо¬мічної, правової.
Основними компонентами влади є її суб'єкт, об'єкт, засоби (ресурси) і процес, що призводить до руху всі її елементи (меха¬нізм і засоби взаємодії суб'єкта і об'єкта).
Влада — завжди двостороння взаємодія суб'єкта і об'єкта. Влада ніколи не є відносинами лише однієї особи (або органа), якщо не мати на увазі владу людини над собою (але це вже психологічний, а не соціальний феномен). Влада означає відно¬сини залежності між людьми: з одного боку, нав'язування волі когось іншого, з іншого — підкорення їй. Інакше — це владовідносини між суб'єктом і об'єктом.
Сутністю влади є вольові відносини (керування /панування/ — підкорення). Влада припускає верховенство, монопольне право суб'єкта приймати рішення («авторитетні рішення»), обов'язко¬ві і значущі для об'єкта, і спроможність забезпечувати виконан¬ня прийнятих зобов'язань, тобто контролювати об'єкт. Суспіль¬ство об'єктивно потребує влади. Вона протистоїть анархії, пере¬шкоджає руйнівним діям, небезпечним для всього соціального організму. Авторитет, право, насильство — засоби, за допомо¬гою яких влада має спроможність і можливість здійснювати свою волю, певним чином впливати на діяльність і поведінку людей.
Для виникнення владних відносин необхідно, щоб суб'єкт мав такі якості:
• волю до влади, тобто бажання панувати і готовність брати на себе пов'язану з цим відповідальність;
• компетентність, тобто знання сутності справи, стану і на¬строю підвладних, уміння використовувати ресурси, мати авто¬ритет.
Готовність до підкорення об'єкта владарювання залежить від низки чинників:
— від його якостей;
— від висунутих до нього вимог;
— від ситуації та засобів впливу, які має суб'єкт;
— від сприйняття суб'єкта об'єктом залежно від наявності (або відсутності) у нього авторитету.
На відміну від ранніх експлуататорських держав, де об'єкт владарювання був безправним і зобов'язаним беззаперечно під¬корятися суб'єкту владарювання, у сучасних демократичних дер¬жавах якості об'єкта політичного владарювання визначаються насамперед його політичною і правовою культурою.
Соціальна (публічна) влада — вольові (керівництва — підко¬рення) відносини між людьми з приводу організації їх спільної діяльності, вироблення та здійснення спільної для даного соціаль¬ного колективу волі (інтересу).
Державна влада є особливим різновидом соціальної влади. Якщо у первісному суспільстві соціальна влада має публічний (суспіль¬ний) характер, то в класово-організованому — політичний. У державі ми маємо справу з політичною владою. В аналізі полі¬тичних систем суспільства влада посідає таке саме місце, як гро¬ші в економічних системах: вона має міцні корені в суспільному і приватному житті громадян.
Яке співвідношення політичної та державної влади?
Є дві точки зору з цього питання: