| Назва: | Дисциплінарна відповідальність юристів |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,97 KB |
| Скачувань: | 63 |
Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної від¬повідальності приймається відкритим голосуванням двома трети¬нами голосів від загальної кількості членів палати. Рішення на притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційної комісії адвока¬тури, яка утворюється при Кабінеті Міністрів України. До її складу входять по одному представнику від кожної кваліфіка¬ційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України.
Скарги щодо рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів розглядаються Вищою Радою юстиції, яка також вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад, чи розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, а також здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.
Розгляд дисциплінарної справа юриста чи дисциплінарне провадження здійснюється в установленому нормативно-право¬вими актами порядку і включає:
перевірку даних про дисциплінарний проступок;
відкриття дисциплінарного провадження;
розгляд дисциплінарної справи;
прийняття рішення.
За наслідками перевірки складається висновок з викладенням фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій. Підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо юриста (за виключенням заяв та повідомлень, які є анонімними або не містять конкретних відомостей про проступки юристів) можуть бути:
подання управлінь юстиції за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян;
подання судів, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого і регіонального самоврядування;
повідомлення в засобах масової інформації тощо.
Відповідальність юриста виражається не тільки у виконанні дисциплінарного покарання. Відповідальність повинна поляга¬ти в тому, що юрист і без покарання відчуває так би мовити «розкаяння совісті», якщо підвів колектив або з його провини (недбалості) постраждав законослухняний громадянин. Бути деонтологічно (етично) відповідальним — це, насамперед, визнавати і захищати цінності співтовариства юристів, сприяти реалізації його цілей.
Список використаної літератури:
Бандурка О. М., Скакун О. Ф., Юридична деонтологія. — Х.: НУВС, 2002. – 336 с.
Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д., Юридична деонтологія. — Київ: ВІРА–Р, 1999.
Сливка С.С., Юридична деонтологія. ¾ Київ: АТАКА, 2001.
Афанасьєва О.В., Етика та психологія професійної діяльності юриста. ¾ Р.,2000
Скакун О.Ф., Юридична деонтологія.¾ Х.: ЕСПАДА, 2002
Кукушин В.М., Твоя професійна етика. ¾ М.: 1994
Скарги щодо рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів розглядаються Вищою Радою юстиції, яка також вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад, чи розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, а також здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.
Розгляд дисциплінарної справа юриста чи дисциплінарне провадження здійснюється в установленому нормативно-право¬вими актами порядку і включає:
перевірку даних про дисциплінарний проступок;
відкриття дисциплінарного провадження;
розгляд дисциплінарної справи;
прийняття рішення.
За наслідками перевірки складається висновок з викладенням фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій. Підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо юриста (за виключенням заяв та повідомлень, які є анонімними або не містять конкретних відомостей про проступки юристів) можуть бути:
подання управлінь юстиції за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян;
подання судів, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого і регіонального самоврядування;
повідомлення в засобах масової інформації тощо.
Відповідальність юриста виражається не тільки у виконанні дисциплінарного покарання. Відповідальність повинна поляга¬ти в тому, що юрист і без покарання відчуває так би мовити «розкаяння совісті», якщо підвів колектив або з його провини (недбалості) постраждав законослухняний громадянин. Бути деонтологічно (етично) відповідальним — це, насамперед, визнавати і захищати цінності співтовариства юристів, сприяти реалізації його цілей.
Список використаної літератури:
Бандурка О. М., Скакун О. Ф., Юридична деонтологія. — Х.: НУВС, 2002. – 336 с.
Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д., Юридична деонтологія. — Київ: ВІРА–Р, 1999.
Сливка С.С., Юридична деонтологія. ¾ Київ: АТАКА, 2001.
Афанасьєва О.В., Етика та психологія професійної діяльності юриста. ¾ Р.,2000
Скакун О.Ф., Юридична деонтологія.¾ Х.: ЕСПАДА, 2002
Кукушин В.М., Твоя професійна етика. ¾ М.: 1994