| Назва: | Підстави виникнення, припинення і трансформацій цивільних правовідносин |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 9,07 KB |
| Скачувань: | 21 |
Підстави виникнення, припинення і трансформацій цивільних правовідносин
Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
Юридичні факти - це обставини, з якими норми права пов'язу¬ють настання правових наслідків - встановлення, зміну, припи¬нення або інші трансформації правовідносин.
Щодо цивільного права, з урахуванням особливостей предмета та методу останнього це загальне визначення може виглядати та¬ким чином.
Юридичні факти у цивільному праві - це обставини, наявність яких спричиняє встановлення, зміну, припинення або інші тран¬сформації цивільних прав і обов'язків (цивільних правовідносин).
Від юридичних фактів відрізняють так звані юридичні умови -обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через проміжні ланки (С.Б. Ісаков). Наприклад, підставою цивільно-правової відпові¬дальності є правопорушення. Але для її застосування, за загальним правилом, необхідна наявність таких умов, як протиправність дій, наявність шкоди, вина порушника, причинний зв'язок між протип¬равними діями І шкодою, що настала.
Для настання юридичних наслідків достатньо наявності одного юридичного факту.
Однак у реальній дійсності частіше маємо справу з комплексом фактів, серед яких розрізняють:
- групу юридичних фактів. Це - декілька фактичних обставин, кожна з яких викликає або може викликати один і той же наслі¬док,
- юридичну (фактичну) сукупність (рос. "юридический сос¬тав"). Це - система юридичних фактів, пов'язаних між собою та¬ким чином, що правові наслідки настають лише за наявності усіх елементів цієї сукупності.
Як правило, група юридичних фактів закріплюється в одній нор¬мі і являє собою явища одного порядку. Наприклад, ст.ст.229-231 ЦК передбачають, що правочин може бути визнаний недійсним, якщо його здійснено під впливом помилки, обману, насильства то¬що. У цьому разі маємо справу з групою юридичних фактів, кожен з яких окремо спричиняє визнання правочину недійсним.
Юридична (фактична) сукупність містить взаємопов'язані еле¬менти, що окремо можуть взагалі не мати правового значення або породжують не ті наслідки, яких прагнули суб'єкти права.
Наприклад, для виникнення права на жиле приміщення у бу¬динках державного або громадського фонду необхідна наявність юридичної сукупності: рішення про надання житла, видача ордера, укладення договору найму жилого приміщення. Взяті окремо, вка¬зані обставини не породжують правовідносин користування жит¬лом, а є лише етапом на шляху до їх виникнення.
Серед різних видів юридичної сукупності особливе місце посі¬дають так звані юридичні стани, тобто обставини, що характеризу¬ються відносною стабільністю і тривалістю терміну існування, про¬тягом якого вони можуть неодноразово (у поєднанні з іншими фактами) спричиняти певні юридичні наслідки. Це, наприклад, пе¬ребування у шлюбі, встановлення опіки тощо.
Стаття 49 ЦК визначає акти цивільного стану як події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою, започатковують, зміню¬ють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом ци¬вільних прав та обов'язків. Зазначеними актами є народження фі¬зичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієз¬датності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Деякі з актів цивільного стану підлягають державній реєстрації: народження фі¬зичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.
Завершуючи загальну характеристику юридичних фактів у ци¬вільних правовідносинах, слід звернути увагу на принципово важ¬ливе положення ЦК, закріплене у ст.11, згідно з яким цивільні пра¬ва та обов'язки виникають як з дій, передбачених актами цивільного законодавства, так і внаслідок дій, що не передбачені цими ак¬тами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Це положення розвинене у ч.2 ст.11 ЦК, де підкреслюється відсутність вичерпного переліку підстав виникнення цивільних прав і обов'яз¬ків і наголошується, що останні виникають не тільки за прямо вка¬заних обставин, а й з інших юридичних фактів.
Таке рішення характерне для приватного права і має за основу його принцип: "Можна все, що не заборонено законом".
5.2. Класифікація юридичних фактів
Акти цивільного законодавства України не містять будь-якої чіткої класифікації юридичних фактів за тими чи Іншими ознака¬ми. Не вказані в них і критерії для таких класифікацій.
Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
Юридичні факти - це обставини, з якими норми права пов'язу¬ють настання правових наслідків - встановлення, зміну, припи¬нення або інші трансформації правовідносин.
Щодо цивільного права, з урахуванням особливостей предмета та методу останнього це загальне визначення може виглядати та¬ким чином.
Юридичні факти у цивільному праві - це обставини, наявність яких спричиняє встановлення, зміну, припинення або інші тран¬сформації цивільних прав і обов'язків (цивільних правовідносин).
Від юридичних фактів відрізняють так звані юридичні умови -обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через проміжні ланки (С.Б. Ісаков). Наприклад, підставою цивільно-правової відпові¬дальності є правопорушення. Але для її застосування, за загальним правилом, необхідна наявність таких умов, як протиправність дій, наявність шкоди, вина порушника, причинний зв'язок між протип¬равними діями І шкодою, що настала.
Для настання юридичних наслідків достатньо наявності одного юридичного факту.
Однак у реальній дійсності частіше маємо справу з комплексом фактів, серед яких розрізняють:
- групу юридичних фактів. Це - декілька фактичних обставин, кожна з яких викликає або може викликати один і той же наслі¬док,
- юридичну (фактичну) сукупність (рос. "юридический сос¬тав"). Це - система юридичних фактів, пов'язаних між собою та¬ким чином, що правові наслідки настають лише за наявності усіх елементів цієї сукупності.
Як правило, група юридичних фактів закріплюється в одній нор¬мі і являє собою явища одного порядку. Наприклад, ст.ст.229-231 ЦК передбачають, що правочин може бути визнаний недійсним, якщо його здійснено під впливом помилки, обману, насильства то¬що. У цьому разі маємо справу з групою юридичних фактів, кожен з яких окремо спричиняє визнання правочину недійсним.
Юридична (фактична) сукупність містить взаємопов'язані еле¬менти, що окремо можуть взагалі не мати правового значення або породжують не ті наслідки, яких прагнули суб'єкти права.
Наприклад, для виникнення права на жиле приміщення у бу¬динках державного або громадського фонду необхідна наявність юридичної сукупності: рішення про надання житла, видача ордера, укладення договору найму жилого приміщення. Взяті окремо, вка¬зані обставини не породжують правовідносин користування жит¬лом, а є лише етапом на шляху до їх виникнення.
Серед різних видів юридичної сукупності особливе місце посі¬дають так звані юридичні стани, тобто обставини, що характеризу¬ються відносною стабільністю і тривалістю терміну існування, про¬тягом якого вони можуть неодноразово (у поєднанні з іншими фактами) спричиняти певні юридичні наслідки. Це, наприклад, пе¬ребування у шлюбі, встановлення опіки тощо.
Стаття 49 ЦК визначає акти цивільного стану як події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою, започатковують, зміню¬ють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом ци¬вільних прав та обов'язків. Зазначеними актами є народження фі¬зичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієз¬датності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Деякі з актів цивільного стану підлягають державній реєстрації: народження фі¬зичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.
Завершуючи загальну характеристику юридичних фактів у ци¬вільних правовідносинах, слід звернути увагу на принципово важ¬ливе положення ЦК, закріплене у ст.11, згідно з яким цивільні пра¬ва та обов'язки виникають як з дій, передбачених актами цивільного законодавства, так і внаслідок дій, що не передбачені цими ак¬тами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Це положення розвинене у ч.2 ст.11 ЦК, де підкреслюється відсутність вичерпного переліку підстав виникнення цивільних прав і обов'яз¬ків і наголошується, що останні виникають не тільки за прямо вка¬заних обставин, а й з інших юридичних фактів.
Таке рішення характерне для приватного права і має за основу його принцип: "Можна все, що не заборонено законом".
5.2. Класифікація юридичних фактів
Акти цивільного законодавства України не містять будь-якої чіткої класифікації юридичних фактів за тими чи Іншими ознака¬ми. Не вказані в них і критерії для таких класифікацій.