1

Сутність держави

Держава - це основний інститут політичної системи, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфери, культури. Це явище виникає на певному етапі розвитку людства, вона має суверенитет і здійснює владу на повній території.

Потрібно пам'ятати, що поняття держави неоднозначне:

1. це політична організація панівного класу, що має своєю метою охороняти існуючий порядок і придушувати опір інших класів, соціальних верств і соціальних спільностей.

2. організація великої соціальної спільності, верстви (держава тотожна суспільству).

3. поняття держава тотожно уряду, адміністрації, тобто структурі державного апарату,

4. система органів і формально-правових принципів, що визначають її функціонування.

Державу відрізняє:

« наявність органів, що здійснюють верховну владу, яка поширюється на все населення;

« наявність права - сукупності загальнообов'язкових правил поведінки, встановлених або санкціонованих державою;

« наявність певної території, на яку розповсюджується влада, юрисдикції держави.

Особливості держави:

ü Загальний характер. Держава виступає універсальною, невід'ємною організацією, що розповсюджує свою чинність на всю територію країни і на усіх громадян, які живуть на ній.

ü Суверенність, держава володіє найвищою і необмеженою владою у ставленні до суб'єктів, діючих в межах її кордонів.

ü Примус, держава уособлює публічну владу і підпорядковує прояви інших суспільних влад. Вона єдина в суспільстві застосовує владні засоби, аж до примусу. Держава володіє спеціалізованими органами примусу, що застосовуються в ситуаціях, що визначаються законом. Масштаби державного примушення розповсюджуються від обмеження свободи до фізичного знищення людини. Можливість позбавити громадян вищих цінностей - життя і свободи, визначають особливу дієвість державної влади.

ü Держава виконує основний обсяг управління справами суспільства і розпоряджається людськими, матеріальними і природними ресурсами.

ü Ознаки держави доповнюються такими атрибутами як:

§ податки;

§ територія;

§ відділення публічної влади від суспільства, її незбіг з організацією всього населення,

§ поява професіоналів-управлінців, політичної еліти;

§ виняткове право на вироблення, прийняття і видання законів і норм, обов'язкових для всього населення.

Якщо за критерій взяти сферу реалізації мети, то можна виділити внутрішні і зовнішні функції держави.

До внутрішніх функцій держави належать наступні:

5. законотворча, зв'язана з підготовкою, розглядом і прийняттям законів;

6. економічна, в якій держава виступає як підприємець, що координує економічний процес;

7. соціальна, що передбачає таку організацію соціального життя, що створює рівновагу і стабільність соціальних сил;

8. захисна, що диктує забезпечення правопорядку і охорону існуючого суспільного ладу,

9. культурно-виховна, пропагандистська та ін.

Зовнішні функції держави полягають у:

µ захисті кордонів, збереженні цілісності держави та її незалежності;

у підтримуванні і налагодженні зв'язків в усіх сферах суспільного життя з іншими суб'єктами світового співтовариства.

1