| Назва: | Макроекономічні показники: сутність та вимір |
| Розмiр: | 29,83 KB |
| Надіслав(ла): | Бондаренко Віта |
| Опис: | Київський Національний Університет будівництва та архітектури, Омельяненко О. П, Відмінно |
| Скачувань: | 3180 |
3. Згідно з розподільчим методом ( за доходами ) ВВП – це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік.
Кінцева продукція — товари та послуги, які купують споживачі для кінцевого використання, а не для перепродажу.
Проміжна продукція — товари і послуги, що проходять подаль¬шу переробку або перепродаються кілька разів, перш ніж попасти до кінцевого споживача.
Проміжне споживання включає:
1) витрати сировини, матеріалів, палива, енергії, насін¬ня, кормів, продуктів харчування, медикаментів, спецодя¬гу та ін.;
2) оплату робіт і послуг, що надаються іншими одини¬цями окремим одиницям або особам (ремонт, послуги транспорту, зв'язку, обчислювальних центрів, комунальні послуги, послуги реклами, юристів, страхування тощо);
3) витрати на відрядження у частині оплати проїзду і готелів та ін.
До складу проміжного споживання відносять також оплату послуг фінансових посередників (банків), їх вели¬чина визначається у загальних рисах як різниця між відсотками, отриманими і сплаченими фінансовими посередниками, і відноситься до усіх їхніх клієнтів (під¬приємств, домашніх господарств, резидентів і нерезидентів). Згідно з діючою методикою загальна величина послуг фінансового посередництва відноситься до проміжного споживання окремої умовної одиниці, валовий випуск якої дорівнює нулю. А тому сума валової доданої вартості, створена галузями і секторами економіки, повинна бути зменшена на цю величину.
Якщо до вартості ВВП додати різницю між факторними дохода¬ми, що надійшли від закордонного виробництва даної країни, і факторними доходами, отриманими зарубіжними інвесторами в даній країні, то отримаємо валовий національний продукт (ВНП).
Кількісно вартість ВНП відхиляється від вартості ВВП не більше ніж на один відсоток.
В основу обчислення об'єму ВВП та ВНП покладено тезу про рівність виробленого і реалізованого кінцевого суспільного про¬дукту, яка означає, що внаслідок купівлі-продажу кінцевого про¬дукту одні господарські одиниці отримують доходи від продажу продуктів, інші ж несуть витрати на його придбання. Тому ВВП і ВНП можуть бути обчислені двома методами:
як сума витрат на купівлю всього обсягу виробленої в даному році продукції (метод кінцевого використання);
як сума доходів, отриманих від виробництва всього обсягу продукції даного року (розподільчий метод).
Метод 1. Визначення ВНП по витратах передбачає підсумовування витрат на кінцеву продукцію, тобто на споживання, інвестиції, державні видатки й чистий експорт. А конкретно:
Витрати на споживання (С) включають витрати домашніх господарств на різноманітні товари та послуги ( на хліб, цукор, одяг, побутову техніку, комунальні та інші послуги тощо).
Витрати на інвестиції (І) - це витрати на інвестиційні това¬ри, до яких відносять устаткування, верстати, виробничі будівлі, матеріально-технічні запаси, житлове будівництво.
Державні витрати (Д). Вони йдуть безпосередньо на виробництво товарів та послуг ( електроенергія, школи, лікарні бібліо¬теки і т.д.). Трансфертні платежі ( виплата безробітним, інвалі¬дам, пенсії і т.д.), хоча є частиною державних видатків, не включаються до ВНП тому, що ні пенсіонер, ні безробітний нічого не виробляють і не надають послуг.
Чистий експорт (Е) - це весь експорт за вирахуванням імпор¬ту. Оскільки в національний обсяг виробництва входить лише те, що виробляється даною країною, то необхідно віднімати витрати інших країн на виробництво товарів у даній країні або ж продук¬цію, що реалізується в даній країні, але вироблену іншими краї¬нами. Наприклад, якщо в Україні продається комбайн, вироблений у США, то всі витрати, пов'язані з його виробництвом, слід відносити до витрат США, а витрати на доставку та реалізацію – до витрат України. В той же час вироблені в Україні продукти та послуги, але продані за її межами, повинні давати доход саме Україні, а не тій країні, в якій вони реалізуються.
Отже, ВНП по витратах – це сума всіх чотирьох видів витрат країни: ВНП - С + І + Д + Е
Метод 2. По доходах ВНП визначається як сума всіх доходів господарських одиниць (і населення) і економічної діяльності, а також амортизаційних відрахувань (споживання основного капіта¬лу). Розрізняють чотири компоненти пофакторного доходу: зарпла¬ту, ренту, процент і прибуток.
Кінцева продукція — товари та послуги, які купують споживачі для кінцевого використання, а не для перепродажу.
Проміжна продукція — товари і послуги, що проходять подаль¬шу переробку або перепродаються кілька разів, перш ніж попасти до кінцевого споживача.
Проміжне споживання включає:
1) витрати сировини, матеріалів, палива, енергії, насін¬ня, кормів, продуктів харчування, медикаментів, спецодя¬гу та ін.;
2) оплату робіт і послуг, що надаються іншими одини¬цями окремим одиницям або особам (ремонт, послуги транспорту, зв'язку, обчислювальних центрів, комунальні послуги, послуги реклами, юристів, страхування тощо);
3) витрати на відрядження у частині оплати проїзду і готелів та ін.
До складу проміжного споживання відносять також оплату послуг фінансових посередників (банків), їх вели¬чина визначається у загальних рисах як різниця між відсотками, отриманими і сплаченими фінансовими посередниками, і відноситься до усіх їхніх клієнтів (під¬приємств, домашніх господарств, резидентів і нерезидентів). Згідно з діючою методикою загальна величина послуг фінансового посередництва відноситься до проміжного споживання окремої умовної одиниці, валовий випуск якої дорівнює нулю. А тому сума валової доданої вартості, створена галузями і секторами економіки, повинна бути зменшена на цю величину.
Якщо до вартості ВВП додати різницю між факторними дохода¬ми, що надійшли від закордонного виробництва даної країни, і факторними доходами, отриманими зарубіжними інвесторами в даній країні, то отримаємо валовий національний продукт (ВНП).
Кількісно вартість ВНП відхиляється від вартості ВВП не більше ніж на один відсоток.
В основу обчислення об'єму ВВП та ВНП покладено тезу про рівність виробленого і реалізованого кінцевого суспільного про¬дукту, яка означає, що внаслідок купівлі-продажу кінцевого про¬дукту одні господарські одиниці отримують доходи від продажу продуктів, інші ж несуть витрати на його придбання. Тому ВВП і ВНП можуть бути обчислені двома методами:
як сума витрат на купівлю всього обсягу виробленої в даному році продукції (метод кінцевого використання);
як сума доходів, отриманих від виробництва всього обсягу продукції даного року (розподільчий метод).
Метод 1. Визначення ВНП по витратах передбачає підсумовування витрат на кінцеву продукцію, тобто на споживання, інвестиції, державні видатки й чистий експорт. А конкретно:
Витрати на споживання (С) включають витрати домашніх господарств на різноманітні товари та послуги ( на хліб, цукор, одяг, побутову техніку, комунальні та інші послуги тощо).
Витрати на інвестиції (І) - це витрати на інвестиційні това¬ри, до яких відносять устаткування, верстати, виробничі будівлі, матеріально-технічні запаси, житлове будівництво.
Державні витрати (Д). Вони йдуть безпосередньо на виробництво товарів та послуг ( електроенергія, школи, лікарні бібліо¬теки і т.д.). Трансфертні платежі ( виплата безробітним, інвалі¬дам, пенсії і т.д.), хоча є частиною державних видатків, не включаються до ВНП тому, що ні пенсіонер, ні безробітний нічого не виробляють і не надають послуг.
Чистий експорт (Е) - це весь експорт за вирахуванням імпор¬ту. Оскільки в національний обсяг виробництва входить лише те, що виробляється даною країною, то необхідно віднімати витрати інших країн на виробництво товарів у даній країні або ж продук¬цію, що реалізується в даній країні, але вироблену іншими краї¬нами. Наприклад, якщо в Україні продається комбайн, вироблений у США, то всі витрати, пов'язані з його виробництвом, слід відносити до витрат США, а витрати на доставку та реалізацію – до витрат України. В той же час вироблені в Україні продукти та послуги, але продані за її межами, повинні давати доход саме Україні, а не тій країні, в якій вони реалізуються.
Отже, ВНП по витратах – це сума всіх чотирьох видів витрат країни: ВНП - С + І + Д + Е
Метод 2. По доходах ВНП визначається як сума всіх доходів господарських одиниць (і населення) і економічної діяльності, а також амортизаційних відрахувань (споживання основного капіта¬лу). Розрізняють чотири компоненти пофакторного доходу: зарпла¬ту, ренту, процент і прибуток.