| Назва: | Світове господарство |
| Тип: | Курсові роботи |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 61,16 KB |
| Скачувань: | 2001 |
6. формування самостійної фінансової системи, безпосередньо не пов'язаної з обслуговуванням руху товарів;
7. вирішення глобальних проблем тощо.
Форми світового господарства
Суть світового господарства характеризують взаємини між великими групами країн. Вони визначають і характер міжнародних економічних відносин. Далі економічні відносини світового господарства називатимемо міжнародними економічними відносинами (МЕВ).
Поглиблення міжнародної спеціалізації та коопера¬ції виробництва зумовлює зростання об'ємів міжнарод¬ної торгівлі, яка за умов зростаючої інтернаціоналіза¬ції господарського життя є однією з перших форм між¬народних економічних відносин.
Міжнародна торгівля як наслідок МПП зародилася давно, а на початку XIX ст. набула форми світового рин¬ку, на якому діяли майже всі розвинуті країни світу.
Міжнародна торгівля — сфера товарно-грошових відносин, що охоплює пересування, купівлю-продаж товарів, послуг та інформації за межі державного кордону певної країни.
Продавцями і покупцями в цій сфері економічних відносин є державні організації, фізичні та юридичні особи.
Товари, що купуються і завозяться в країну, це ім¬порт, а товари, що продаються і вивозяться — експорт. Сума експорту та імпорту кожної країни становить її зовнішньоторговельний товарообіг. Різниця між су¬купним імпортом і експортом протягом певного періо¬ду часу (рік, квартал та ін.) утворює сальдо торго¬вельного балансу країни. Воно є активним (позитив¬ним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, або пасивним (від'ємним), якщо ситуація протилежна. Пе¬ревищення імпорту над експортом спричиняє зовніш¬ньоторговельний дефіцит. Пасивне сальдо торговельно¬го балансу покривають за рахунок національного дохо¬ду країни, оплачуючи золотом або конвертованою валютою. Нерідко вдаються і до кредитів країни-донора (постачальника) або міжнародних фінансових орга¬нізацій (Міжнародний валютний фонд — МВФ, Міжна¬родний банк реконструкції та розвитку — МБРР).
Розрахунки за зовнішньоторговельними операціями кожна країна здійснює у натуральних і вартісних по¬казниках. За натуральним виміром динаміку зовніш¬ньоторговельного товарообігу виражають індекси фі¬зичного обсягу експорту та імпорту, які демонструють тенденції зміни обсягів реальної маси товарів. На відміну від них, вартісні показники відображають не тіль¬ки зміни в кількості експортованих та імпортованих то¬варів, а й коливання цін. Тому вартість експорту може зменшитися навіть за збільшення кількості експортова¬ної продукції, якщо впадуть ціни на неї, і навпаки.
Успішний розвиток зовнішньої торгівлі всіх країн забезпечується відкритістю економіки і рівнем цін на світовому ринку. Відкрита економіка передбачає ціліс¬ний єдиний економічний комплекс, інтегрований у сві¬товий ринок, сприяє активному застосуванню різних форм спільного підприємництва, організації зон віль¬ного підприємництва, ліквідації державної монополії зовнішньої торгівлі, ефективному використанню прин¬ципу порівняльної переваги країни в МПП, передбачає зважену відкритість внутрішнього ринку щодо інозем¬ного капіталу, товарів, технологій, інформації.
Надходження на світовий ринок усе більшої кіль¬кості товарів зумовлює насичення і збільшення попи¬ту на послуги і як наслідок — розширення міжнарод¬ного ринку послуг. Послуги можуть бути надані або у речовому вигляді (реалізацією товару), або у процесі функціонування живої праці. Два способи надання (вироблення) послуг зумовлюють два види послуг. Перший опосередковується речами, має справу із споживчими товарами. Надання подібних послуг за своєю суттю нічим не відрізняється від праці у сфері матері¬ального виробництва.
Другий вид послуг спрямований безпосередньо на людину або на зовнішні умови. Такі послуги не пов'яза¬ні з матеріальними речами, їх надання невіддільне від споживання, а створення є одночасним зі споживанням у процесі задоволення потреб, тобто вони с нематері¬альними (невиробничими). Значна роль у невиробни¬чих послугах належить туризму, який є динамічною сферою зовнішньоекономічної діяльності. Туризм — особлива галузь економіки країни, оскільки створює нову матеріальну цінність, реалізуючи її у формі пос¬луг, і одночасно реалізує нематеріальні послуги, по¬в'язані з обслуговуванням туристів. Туризм є виробни¬чо-обслуговуючим процесом, оскільки здійснює вироб¬ничі та невиробничі функції.
7. вирішення глобальних проблем тощо.
Форми світового господарства
Суть світового господарства характеризують взаємини між великими групами країн. Вони визначають і характер міжнародних економічних відносин. Далі економічні відносини світового господарства називатимемо міжнародними економічними відносинами (МЕВ).
Поглиблення міжнародної спеціалізації та коопера¬ції виробництва зумовлює зростання об'ємів міжнарод¬ної торгівлі, яка за умов зростаючої інтернаціоналіза¬ції господарського життя є однією з перших форм між¬народних економічних відносин.
Міжнародна торгівля як наслідок МПП зародилася давно, а на початку XIX ст. набула форми світового рин¬ку, на якому діяли майже всі розвинуті країни світу.
Міжнародна торгівля — сфера товарно-грошових відносин, що охоплює пересування, купівлю-продаж товарів, послуг та інформації за межі державного кордону певної країни.
Продавцями і покупцями в цій сфері економічних відносин є державні організації, фізичні та юридичні особи.
Товари, що купуються і завозяться в країну, це ім¬порт, а товари, що продаються і вивозяться — експорт. Сума експорту та імпорту кожної країни становить її зовнішньоторговельний товарообіг. Різниця між су¬купним імпортом і експортом протягом певного періо¬ду часу (рік, квартал та ін.) утворює сальдо торго¬вельного балансу країни. Воно є активним (позитив¬ним), якщо експорт за вартістю перевищує імпорт, або пасивним (від'ємним), якщо ситуація протилежна. Пе¬ревищення імпорту над експортом спричиняє зовніш¬ньоторговельний дефіцит. Пасивне сальдо торговельно¬го балансу покривають за рахунок національного дохо¬ду країни, оплачуючи золотом або конвертованою валютою. Нерідко вдаються і до кредитів країни-донора (постачальника) або міжнародних фінансових орга¬нізацій (Міжнародний валютний фонд — МВФ, Міжна¬родний банк реконструкції та розвитку — МБРР).
Розрахунки за зовнішньоторговельними операціями кожна країна здійснює у натуральних і вартісних по¬казниках. За натуральним виміром динаміку зовніш¬ньоторговельного товарообігу виражають індекси фі¬зичного обсягу експорту та імпорту, які демонструють тенденції зміни обсягів реальної маси товарів. На відміну від них, вартісні показники відображають не тіль¬ки зміни в кількості експортованих та імпортованих то¬варів, а й коливання цін. Тому вартість експорту може зменшитися навіть за збільшення кількості експортова¬ної продукції, якщо впадуть ціни на неї, і навпаки.
Успішний розвиток зовнішньої торгівлі всіх країн забезпечується відкритістю економіки і рівнем цін на світовому ринку. Відкрита економіка передбачає ціліс¬ний єдиний економічний комплекс, інтегрований у сві¬товий ринок, сприяє активному застосуванню різних форм спільного підприємництва, організації зон віль¬ного підприємництва, ліквідації державної монополії зовнішньої торгівлі, ефективному використанню прин¬ципу порівняльної переваги країни в МПП, передбачає зважену відкритість внутрішнього ринку щодо інозем¬ного капіталу, товарів, технологій, інформації.
Надходження на світовий ринок усе більшої кіль¬кості товарів зумовлює насичення і збільшення попи¬ту на послуги і як наслідок — розширення міжнарод¬ного ринку послуг. Послуги можуть бути надані або у речовому вигляді (реалізацією товару), або у процесі функціонування живої праці. Два способи надання (вироблення) послуг зумовлюють два види послуг. Перший опосередковується речами, має справу із споживчими товарами. Надання подібних послуг за своєю суттю нічим не відрізняється від праці у сфері матері¬ального виробництва.
Другий вид послуг спрямований безпосередньо на людину або на зовнішні умови. Такі послуги не пов'яза¬ні з матеріальними речами, їх надання невіддільне від споживання, а створення є одночасним зі споживанням у процесі задоволення потреб, тобто вони с нематері¬альними (невиробничими). Значна роль у невиробни¬чих послугах належить туризму, який є динамічною сферою зовнішньоекономічної діяльності. Туризм — особлива галузь економіки країни, оскільки створює нову матеріальну цінність, реалізуючи її у формі пос¬луг, і одночасно реалізує нематеріальні послуги, по¬в'язані з обслуговуванням туристів. Туризм є виробни¬чо-обслуговуючим процесом, оскільки здійснює вироб¬ничі та невиробничі функції.