| Назва: | Світове господарство |
| Тип: | Курсові роботи |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 61,16 KB |
| Скачувань: | 2001 |
Незважаючи на певні позитивні фактори середовища, Україна на сьогодні є інвестиційно непривабливою навіть порівняно з найближчими країнами Східної Європи. Такі висновки підтверджуються результатами різних експертних оцінок. Відмінною ознакою є падіння інвестиційного рейтингу нашої держави, поряд з поліпшенням економічного становища її потенціальних конкурентів на світових ринках (багатьох центрально- та східноєвропейських країн). Якщо в 1991 –1992 рр. Україна посідала 1-е місце серед колишніх республік СРСР і 138-е – в загальносвітовому рейтингу, то у 1993 – 1994 рр. – відповідно, 7-е і 147-е місця.
Найістотнішою перешкодою для діяльності іноземних інвесторів в Україні є недосконалість відповідного законодавства. Спроби вдосконалення нормативних актів згідно з цілями України, а також мотивації іноземних партнерів зумовили часті зміни в українському законодавстві. До останнього часу не запропоновано жодного законодавчого акта, який би був достатньо відпрацьованим, універсальним.
На мою думку, відродженню інвестиційної діяльності сприятимуть перехід до грошової форми приватизації та проведення інвестиційних конкурсів. Важливо спростити систему реєстрації підприємств, скоротити перелік ліцензованих видів діяльності, оскільки це саме ті бар’єри, що заважають появі нового сектора економіки.
Залученню ПІІ сприяє процес формування інституціонального середовища. Україна, з одного боку, поступово включається до дій міжнародних економічних структур, а з іншого-досить інтенсивно розвиває внутрішні ринкові організаційні структури та інститути. Сформовані та діють нові інститути, що регулюють або забезпечують зовнішньоекономічну діяльність: Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі, Державний експортно-імпортний банк, Митний комітет, валютно-економічне управління Міністерства фінансів, відповідні підрозділи і служби в інших відомствах. Створено Національне агентство з питань розвитку та європейської інтеграції, а також Лігу підприємств з іноземними інвестиціями. Велику роботу щодо залучення ПІІ виконують Українська держава інвестиційно-кредитна компанія і Торгово-промислова палата. З метою запобігання суперечкам між іноземними інвесторами та органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також для сприяння оперативному поза урядовому врегулюванню суперечок Указом Президента України в 1997 р. утворено Палату незалежних експертів з питань іноземних інвестицій як постійно діючий консультативно-дорадчий орган. Президент України очолив Консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні (1997р.). [10,73]
Проблеми соціально-психологічного характеру в залученні ПІІ пов’язані з відсутністю ринкового менталітету у вітчизняних бізнесменів, що проявляється у їх нездатності самостійно приймати відповідальні рішення, швидко орієнтуватись у мінливому економічному середовищі.
Залученню ПІІ перешкоджають не розвиненість комунікаційних засобів, незабезпеченість повною, надійною нормативно-правовою та комерційною інформацією. Тому для стимулювання залучення ПІІ та усунення негативних тенденцій в економіці України доцільно здійснити ряд заходів, спираючись на принципи:
1. стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування;
2. диференційованого підходу до податкових та інших пільг для іноземних інвесторів – з урахуванням обсягів і форм інвестування, а також пріоритетів у розвитку економіки України;
3. надійності, доступності та оперативності організаційного та інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій.
Законом України ,,Про режим іноземного інвестування” (березень 1996 р.) іноземного інвестора поставлено в рівні умови з вітчизняним. Законом передбачаються здійснення іноземних капіталовкладень у різних видах і формах, створення пільгових умов для іноземних інвесторів, законодавчі гарантії щодо захисту їх інвестицій від політичних ризиків. [2,30]
Сьогодні наша мета полягає в тому, щоб за нинішніх умов знайти шляхи й методи, які дали б змогу вітчизняній промисловості вийти на рівень вимог ринку щодо випуску конкурентоспроможної продукції, і ми повинні відрізняти інвестиції направлені на розширення підприємства і ті, що направлені на збагачення інвестора. Тут сам напрошується висновок про те, що на іноземні інвестиції покладатися не можна, принаймні доки не будуть виконані вищевказані заходи.
Одним із шляхів заохочення іноземних інвесторів і формування міжнародних економічних відносин є створення спільних підприємств.
Найістотнішою перешкодою для діяльності іноземних інвесторів в Україні є недосконалість відповідного законодавства. Спроби вдосконалення нормативних актів згідно з цілями України, а також мотивації іноземних партнерів зумовили часті зміни в українському законодавстві. До останнього часу не запропоновано жодного законодавчого акта, який би був достатньо відпрацьованим, універсальним.
На мою думку, відродженню інвестиційної діяльності сприятимуть перехід до грошової форми приватизації та проведення інвестиційних конкурсів. Важливо спростити систему реєстрації підприємств, скоротити перелік ліцензованих видів діяльності, оскільки це саме ті бар’єри, що заважають появі нового сектора економіки.
Залученню ПІІ сприяє процес формування інституціонального середовища. Україна, з одного боку, поступово включається до дій міжнародних економічних структур, а з іншого-досить інтенсивно розвиває внутрішні ринкові організаційні структури та інститути. Сформовані та діють нові інститути, що регулюють або забезпечують зовнішньоекономічну діяльність: Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі, Державний експортно-імпортний банк, Митний комітет, валютно-економічне управління Міністерства фінансів, відповідні підрозділи і служби в інших відомствах. Створено Національне агентство з питань розвитку та європейської інтеграції, а також Лігу підприємств з іноземними інвестиціями. Велику роботу щодо залучення ПІІ виконують Українська держава інвестиційно-кредитна компанія і Торгово-промислова палата. З метою запобігання суперечкам між іноземними інвесторами та органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також для сприяння оперативному поза урядовому врегулюванню суперечок Указом Президента України в 1997 р. утворено Палату незалежних експертів з питань іноземних інвестицій як постійно діючий консультативно-дорадчий орган. Президент України очолив Консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні (1997р.). [10,73]
Проблеми соціально-психологічного характеру в залученні ПІІ пов’язані з відсутністю ринкового менталітету у вітчизняних бізнесменів, що проявляється у їх нездатності самостійно приймати відповідальні рішення, швидко орієнтуватись у мінливому економічному середовищі.
Залученню ПІІ перешкоджають не розвиненість комунікаційних засобів, незабезпеченість повною, надійною нормативно-правовою та комерційною інформацією. Тому для стимулювання залучення ПІІ та усунення негативних тенденцій в економіці України доцільно здійснити ряд заходів, спираючись на принципи:
1. стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування;
2. диференційованого підходу до податкових та інших пільг для іноземних інвесторів – з урахуванням обсягів і форм інвестування, а також пріоритетів у розвитку економіки України;
3. надійності, доступності та оперативності організаційного та інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій.
Законом України ,,Про режим іноземного інвестування” (березень 1996 р.) іноземного інвестора поставлено в рівні умови з вітчизняним. Законом передбачаються здійснення іноземних капіталовкладень у різних видах і формах, створення пільгових умов для іноземних інвесторів, законодавчі гарантії щодо захисту їх інвестицій від політичних ризиків. [2,30]
Сьогодні наша мета полягає в тому, щоб за нинішніх умов знайти шляхи й методи, які дали б змогу вітчизняній промисловості вийти на рівень вимог ринку щодо випуску конкурентоспроможної продукції, і ми повинні відрізняти інвестиції направлені на розширення підприємства і ті, що направлені на збагачення інвестора. Тут сам напрошується висновок про те, що на іноземні інвестиції покладатися не можна, принаймні доки не будуть виконані вищевказані заходи.
Одним із шляхів заохочення іноземних інвесторів і формування міжнародних економічних відносин є створення спільних підприємств.