| Назва: | Функції малого підприємництва. Особливості його розвитку. Сутність селянського господарства |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 17,21 KB |
| Скачувань: | 34 |
В останні роки почали створюватися галузеві об'єднання підприємців, помітним став рух молодих підприємців та ділових жінок.
Важливим кроком на шляху розвитку самоорганізації підприємництва є формування механізму активної участі підприємців у реалізації регуляторної політики в Україні. Це стало можливим завдяки утворенню Ради об'єднань підприємців України при Урядовому комітеті економічного розвитку, що надало можливість залучати об'єднання підприємців до опрацювання проектів законодавчих актів з питань підприємницької діяльності, забезпечення відкритого прийняття рішень в економічній сфері і організації зворотного зв'язку між суб'єктами підприємництва та органами виконавчої влади на засадах широкого залучення громадськості до обговорення й аналізу ефективності рішень органів виконавчої влади.
Для успішного розв'язання проблем, пов'язаних із захистом прав та інтересів своїх членів, лобіювання важливих питань діяльності бізнесу підприємницькі об'єднання формують коаліції, тобто тимчасові об'єднання. Кожний учасник коаліції має власні канали взаємодії з владою, групи підтримки серед громадськості і, зрештою, своє авторитетне ім'я. Об'єдння зусиль і можливостей учасників коаліції швидко дає бажаний результат.
Діяльність громадських об'єднань підприємців - це конкретна підтримка і розвиток підприємництва як у цілому в Україні, так і в кожному конкретному регіоні. Дієвість такої підтримки вимірюється не тільки кількістю суб'єктів підприємництва, зареєстрованих у тому чи іншому регіоні, а й тим, настільки вільно і прозоро вони можуть займатися бізнес-діяльністю.
Література
1. Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон України від 21.12.2000 р. №2157-ІІІ // г-та "Урядовий кур'єр", 2001, №14, с. 12.
2. Якуб М., Сенчук Б. Стан малого бізнесу в Україні // г-та "Бізнес-консультант", 2000, №9, с. 3.
3. Малий і середній бізнес у пошуках місця в стратегії економічного зростання в Україні: Зб. наук. статей / За ред. Я. Жаліла. К.: Альтерпрес, 2002. С. 35-36 'Сер. "Безпека економічних формацій", Вип. 19).
4. Мале підприємництво України: процес розвитку / Бей О., Береславський С., Биковець В., Білоус Г., Богатирьов І. - К.: Інститут конкурентного суспільства, 2001. - 253 с.
5. Ляпіна К. М., Ляпін Д. В., Бериславський С. М. Національна програма розвитку малого підприємництва: очікування, проблеми перспективи. К.: Інститут конкурентного суспільства, 2001. - 158 с.
6. Мудрак Л. Третій сектор і мале підприємництво // г-та "100 тисяч", 2002, №31-32, С. 8.
7. Воротіна Л. І. Державна підтримка малого бізнесу в системі трансформаційної економіки України // ж-л "Економічні реформи сьогодні", 2000, №28, С. 31-34.
8. Кожевіна Н. Д., Ляпіна К. М., Ляпін Д. В. Малий бізнес в Україні - заохочення чи диктат? // ж-л "Економічні реформи сьогодні", 1998, №19, С. 29-37.
2. Сутність селянського господарства
Україна - велика аграрна держава. Її сільське господарство - одна з основних галузей матеріального виробництва, що відіграє важливу роль у житті суспільства. Тому відродження українського села і селянства є одним з найважливіших завдань нашої молодої незалежної держави. Важливим елементом цього відродження є створення селянських (фермерських) господарств, які є важливою частиною ринкового шляху розвитку українського сільського господарства.
Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією. Це форма організації сільськогосподарського виробництва громадян. Разом із колективними і державними сільськогосподарськими підприємствами воно, в умовах ринкових відносин має забезпечувати споживачів продовольством, продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною. Селянське (фермерське) господарство це, як правило, сімейно-трудове об'єднання мешканців села, життя і побут яких пов'язаний з рільництвом, особистою працею, спрямованою на виробництво товарної маси продуктів харчування, продовольства і сировини та на одержання доходів, а отже й на забезпечення існування цього господарства та добробуту його членів.
Членами сільського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16 річного віку, та інші родичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором ( контрактом, угодою).
Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.
Важливим кроком на шляху розвитку самоорганізації підприємництва є формування механізму активної участі підприємців у реалізації регуляторної політики в Україні. Це стало можливим завдяки утворенню Ради об'єднань підприємців України при Урядовому комітеті економічного розвитку, що надало можливість залучати об'єднання підприємців до опрацювання проектів законодавчих актів з питань підприємницької діяльності, забезпечення відкритого прийняття рішень в економічній сфері і організації зворотного зв'язку між суб'єктами підприємництва та органами виконавчої влади на засадах широкого залучення громадськості до обговорення й аналізу ефективності рішень органів виконавчої влади.
Для успішного розв'язання проблем, пов'язаних із захистом прав та інтересів своїх членів, лобіювання важливих питань діяльності бізнесу підприємницькі об'єднання формують коаліції, тобто тимчасові об'єднання. Кожний учасник коаліції має власні канали взаємодії з владою, групи підтримки серед громадськості і, зрештою, своє авторитетне ім'я. Об'єдння зусиль і можливостей учасників коаліції швидко дає бажаний результат.
Діяльність громадських об'єднань підприємців - це конкретна підтримка і розвиток підприємництва як у цілому в Україні, так і в кожному конкретному регіоні. Дієвість такої підтримки вимірюється не тільки кількістю суб'єктів підприємництва, зареєстрованих у тому чи іншому регіоні, а й тим, настільки вільно і прозоро вони можуть займатися бізнес-діяльністю.
Література
1. Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон України від 21.12.2000 р. №2157-ІІІ // г-та "Урядовий кур'єр", 2001, №14, с. 12.
2. Якуб М., Сенчук Б. Стан малого бізнесу в Україні // г-та "Бізнес-консультант", 2000, №9, с. 3.
3. Малий і середній бізнес у пошуках місця в стратегії економічного зростання в Україні: Зб. наук. статей / За ред. Я. Жаліла. К.: Альтерпрес, 2002. С. 35-36 'Сер. "Безпека економічних формацій", Вип. 19).
4. Мале підприємництво України: процес розвитку / Бей О., Береславський С., Биковець В., Білоус Г., Богатирьов І. - К.: Інститут конкурентного суспільства, 2001. - 253 с.
5. Ляпіна К. М., Ляпін Д. В., Бериславський С. М. Національна програма розвитку малого підприємництва: очікування, проблеми перспективи. К.: Інститут конкурентного суспільства, 2001. - 158 с.
6. Мудрак Л. Третій сектор і мале підприємництво // г-та "100 тисяч", 2002, №31-32, С. 8.
7. Воротіна Л. І. Державна підтримка малого бізнесу в системі трансформаційної економіки України // ж-л "Економічні реформи сьогодні", 2000, №28, С. 31-34.
8. Кожевіна Н. Д., Ляпіна К. М., Ляпін Д. В. Малий бізнес в Україні - заохочення чи диктат? // ж-л "Економічні реформи сьогодні", 1998, №19, С. 29-37.
2. Сутність селянського господарства
Україна - велика аграрна держава. Її сільське господарство - одна з основних галузей матеріального виробництва, що відіграє важливу роль у житті суспільства. Тому відродження українського села і селянства є одним з найважливіших завдань нашої молодої незалежної держави. Важливим елементом цього відродження є створення селянських (фермерських) господарств, які є важливою частиною ринкового шляху розвитку українського сільського господарства.
Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією. Це форма організації сільськогосподарського виробництва громадян. Разом із колективними і державними сільськогосподарськими підприємствами воно, в умовах ринкових відносин має забезпечувати споживачів продовольством, продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною. Селянське (фермерське) господарство це, як правило, сімейно-трудове об'єднання мешканців села, життя і побут яких пов'язаний з рільництвом, особистою працею, спрямованою на виробництво товарної маси продуктів харчування, продовольства і сировини та на одержання доходів, а отже й на забезпечення існування цього господарства та добробуту його членів.
Членами сільського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16 річного віку, та інші родичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором ( контрактом, угодою).
Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.