| Назва: | Система фінансового обслуговування бізнесу |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,97 KB |
| Скачувань: | 9 |
Роздільний лізинг - це форма фінансового лізингу, коли лізингова фірма фінансує частину операції, будучи власником майна та збері¬гаючи за собою право власності. Друга частина фінансових коштів забезпечується позичками банку або іншого позичкодавача
Поворотний лізинг - власник продає майно лізинговій фірмі, а по¬тім бере його в оренду на умовах фінансового лізингу.
Лізингові угоди оформляються контрактом, у якому визначають основні права і зобов'язання сторін. Реальна тривалість такого конт¬ракту 3-5 років. Лізингові контракти є так званими незавершеними угодами і не включаються у баланс обох партнерів. Це означає, що виплати внесків лізингоотримувачем не дебетуються на його рахунок як зобов'язання, а у лізингодавача - не значаться як вимоги. Обопіль¬ному розрахунку підлягають лише несплачені внески.
Лізингові компанії беруть на себе функції, подібні до функцій бан¬ків. Вони надають орендарю фінансові кошти, яких не вистачає. Такі компанії займаються, як правило, лізингом машин і обладнання з по¬рівняно тривалим строком служби, а також деяких видів нерухомості. Лізинг вигідний для підприємця, оскільки дає можливість придбати складне, а часом і рідкісне обладнання, яке за договором обслугову¬ватиметься лізингодавачем краще, ніж це може зробити сам під¬приємець. Ця форма підприємницької діяльності не набула у нас ще значного поширення
Факторингові фірми
Бізнесмену у багатьох випадках доводиться очікувати надходжен¬ня платежів. А гроші потрібні негайно для проведення фінансових опе¬рацій. У такому випадку можна продати борги спеціалізованим уста¬новам - факторинговим фірмам, які звичайно, тісно пов'язані з бан¬ками або належать їм. В результаті подібної операції бізнесмен, що продає боргові зобов'язання, протягом 2-3 днів отримує від 70 до 90 % суми вимог у вигляді авансу. 10-30 %, що залишилися, є для факторингової фірми гарантійною сумою, яка призначається до випла¬ти при одержанні факторинговою фірмою рахунку на оплату вимог боржником. За ці послуги факторингова фірма стягує з бізнесмена певні відсотки. В основі цих угод лежить договір про факторинг, що укладається, як правило, на 2 роки. У рамках цього договору клієнт пропонує факторинговій фірмі купити всі його боргові вимоги до дебі¬торів. Після перевірки платоспроможності укладається угода. З цього моменту до відома дебітора доводиться, що розрахунки він повинен вести не з колишнім клієнтом, а з факторинговою фірмою.
Звертаючись до послуг факторингу бізнесмен має можливість перетворити майбутній борг у наявні гроші в потрібний момент, отри¬муючи до 80 % суми боргу до настання строку платежу, і тим самим поліпшити фінансове становище підприємства Він одночасно позбу¬вається ризику можливих неплатежів, які бере на себе факторингова фірма, скорочує витрати на ведення дебіторських рахунків і кредит¬ного контролю, отримує достовірну інформацію про платоспромож¬ність клієнтів.
Як правило, факторингові фірми мають достовірну та оперативну інформацію про фінансове становище підприємства (фірми), сплату прострочених рахунків, надають своїм клієнтам різноманітні відомо¬сті з бухгалтерського обліку, збутової статистики.
Система страхування
Страхування є складовою частиною фінансової системи. Його ор¬гани сприяють формуванню грошових ресурсів, відшкодуванню збит¬ків, заподіяних природою, допомагають накопичити, зберегти частину коштів населенню.
Нині стан страхового ринку в Україні відображає суперечливі про¬цеси, характерні для сучасної економічної та політичної ситуації в країні, - колосальна потреба у страхових послугах найчастіше не мо¬же бути задоволена страховими органами. Досить сказати, що не більш як 5 % у сфері виробництва і споживання охоплені страхуван¬ням, а в галузях видобувної промисловості ще менше.
Разом з тим ринок України, що формується, створює об'єктивні умови для активного розвитку страхового бізнесу, появи різноманіт¬них страхових організацій. Цьому сприяє й розвиток підприємництва, зорієнтованого на потреби населення, підприємств, комерційних ор¬ганізацій. Тому нині перед страховими організаціями постала проб¬лема надання клієнтам якісно нових страхових послуг, таких як за¬хист майна підприємців і їх фірм, ризиків, пов'язаних з впроваджен¬ням нових технологій, страхування будівельно-монтажних, екологіч¬них, комерційних, фінансових, виробничих та інших ризиків, від без¬робіття, пенсійне страхування. Ці та багато інших видів послуг потріб¬но узаконити, тому необхідна нова страхова система, яка була б за¬кріплена у законодавчих актах. Поки що в Україні ще не прийняті за¬кони про демонополізацію страхування. Незважаючи на це, в 1994 р. в Україні функціонувало 650 страхових компаній, у тому числі з стра¬хування підприємницького ризику - 120.
Недержавні страхові компанії вже сьогодні створили відчутну кон¬куренцію держстраху, що виявляється у видах комерційного страху¬вання, які надаються новим клієнтам.
Поворотний лізинг - власник продає майно лізинговій фірмі, а по¬тім бере його в оренду на умовах фінансового лізингу.
Лізингові угоди оформляються контрактом, у якому визначають основні права і зобов'язання сторін. Реальна тривалість такого конт¬ракту 3-5 років. Лізингові контракти є так званими незавершеними угодами і не включаються у баланс обох партнерів. Це означає, що виплати внесків лізингоотримувачем не дебетуються на його рахунок як зобов'язання, а у лізингодавача - не значаться як вимоги. Обопіль¬ному розрахунку підлягають лише несплачені внески.
Лізингові компанії беруть на себе функції, подібні до функцій бан¬ків. Вони надають орендарю фінансові кошти, яких не вистачає. Такі компанії займаються, як правило, лізингом машин і обладнання з по¬рівняно тривалим строком служби, а також деяких видів нерухомості. Лізинг вигідний для підприємця, оскільки дає можливість придбати складне, а часом і рідкісне обладнання, яке за договором обслугову¬ватиметься лізингодавачем краще, ніж це може зробити сам під¬приємець. Ця форма підприємницької діяльності не набула у нас ще значного поширення
Факторингові фірми
Бізнесмену у багатьох випадках доводиться очікувати надходжен¬ня платежів. А гроші потрібні негайно для проведення фінансових опе¬рацій. У такому випадку можна продати борги спеціалізованим уста¬новам - факторинговим фірмам, які звичайно, тісно пов'язані з бан¬ками або належать їм. В результаті подібної операції бізнесмен, що продає боргові зобов'язання, протягом 2-3 днів отримує від 70 до 90 % суми вимог у вигляді авансу. 10-30 %, що залишилися, є для факторингової фірми гарантійною сумою, яка призначається до випла¬ти при одержанні факторинговою фірмою рахунку на оплату вимог боржником. За ці послуги факторингова фірма стягує з бізнесмена певні відсотки. В основі цих угод лежить договір про факторинг, що укладається, як правило, на 2 роки. У рамках цього договору клієнт пропонує факторинговій фірмі купити всі його боргові вимоги до дебі¬торів. Після перевірки платоспроможності укладається угода. З цього моменту до відома дебітора доводиться, що розрахунки він повинен вести не з колишнім клієнтом, а з факторинговою фірмою.
Звертаючись до послуг факторингу бізнесмен має можливість перетворити майбутній борг у наявні гроші в потрібний момент, отри¬муючи до 80 % суми боргу до настання строку платежу, і тим самим поліпшити фінансове становище підприємства Він одночасно позбу¬вається ризику можливих неплатежів, які бере на себе факторингова фірма, скорочує витрати на ведення дебіторських рахунків і кредит¬ного контролю, отримує достовірну інформацію про платоспромож¬ність клієнтів.
Як правило, факторингові фірми мають достовірну та оперативну інформацію про фінансове становище підприємства (фірми), сплату прострочених рахунків, надають своїм клієнтам різноманітні відомо¬сті з бухгалтерського обліку, збутової статистики.
Система страхування
Страхування є складовою частиною фінансової системи. Його ор¬гани сприяють формуванню грошових ресурсів, відшкодуванню збит¬ків, заподіяних природою, допомагають накопичити, зберегти частину коштів населенню.
Нині стан страхового ринку в Україні відображає суперечливі про¬цеси, характерні для сучасної економічної та політичної ситуації в країні, - колосальна потреба у страхових послугах найчастіше не мо¬же бути задоволена страховими органами. Досить сказати, що не більш як 5 % у сфері виробництва і споживання охоплені страхуван¬ням, а в галузях видобувної промисловості ще менше.
Разом з тим ринок України, що формується, створює об'єктивні умови для активного розвитку страхового бізнесу, появи різноманіт¬них страхових організацій. Цьому сприяє й розвиток підприємництва, зорієнтованого на потреби населення, підприємств, комерційних ор¬ганізацій. Тому нині перед страховими організаціями постала проб¬лема надання клієнтам якісно нових страхових послуг, таких як за¬хист майна підприємців і їх фірм, ризиків, пов'язаних з впроваджен¬ням нових технологій, страхування будівельно-монтажних, екологіч¬них, комерційних, фінансових, виробничих та інших ризиків, від без¬робіття, пенсійне страхування. Ці та багато інших видів послуг потріб¬но узаконити, тому необхідна нова страхова система, яка була б за¬кріплена у законодавчих актах. Поки що в Україні ще не прийняті за¬кони про демонополізацію страхування. Незважаючи на це, в 1994 р. в Україні функціонувало 650 страхових компаній, у тому числі з стра¬хування підприємницького ризику - 120.
Недержавні страхові компанії вже сьогодні створили відчутну кон¬куренцію держстраху, що виявляється у видах комерційного страху¬вання, які надаються новим клієнтам.