| Назва: | Розвиток підприємництва в Україні. Ринкове оточення підприємців |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 15,93 KB |
| Скачувань: | 82 |
Становлення і розвиток малого підприємництва України (приватні підприємства, господарські товариства) проходило досить швидко для малих підприємств в 1991-1995 роках, фермерських господарств в 1991-1995 роках, громадян-підприємців (осіб вільних професій) в 1992-1995 рр., а кількість кооперативів за цей період скоротилася. Це видно з наступних даних:
1991 1992 1993 1994 1995 1996 2000
а) малі підприємства:
- кількість діючих (тис. од) 19,6 50,5 75,0 79,8 91,6 93,1
- в них зайнято (тис. осіб) 637,0 910,9 1038,2 986,4 1042,4 938,9
б) кооперативи:
- кількість діючих (тис. од) 27,5 17,2 9,8 6,0 4,4 3,2
- в них зайнято (тис. осіб) 811,8 337.1 193,5 117,9 82,5 50,3
в) фермерські господарства:
- кількість госп-ств (тис. од) 2,1 14,7 27,7 32,0 34,8 35,4
- в них зайнято (тис. осіб)
г) громадяни-підприємці, що зареєстровані як фізичні особи - 200,3 426,6 672,3 859,6 867,2
/розраховано к.е.н. за даними книги “Малий бізнес України. Підприємці здатні відродити країну”. - К., 1997 та Статистичного щорічника України за 1996 р. - К., 1997/.
Аналіз динаміки змін кількості діючих суб'єктів малого підприємництва засвідчує, що за перші роки незалежності України (1991-1993 рр.) і в зв'язку з проведенням малої приватизації та формування законодавчої бази (яка спонукала підприємливих осіб на законних підставах організовувати свій приватний бізнес) кількість малих підприємств збільшилася в 3,8 рази, фермерських господарств 13,2 рази, а число кооперативів (а їх більшість була заснована на державній формі власності) різко скоротилась.
В другій половині 90-х років темпи створення нових малих підприємств загальмувалися. Почала скорочуватись середньоспискова чисельність працюючих в малому бізнесі. Особливо негативним явищем стало те, що досить велика кількість зареєстрованих малих підприємств не діяла, а більша частка діючих займається торгівлею та громадським харчуванням.
Разом з тим, протягом 1999-2000 років, як свідчать самі підприємці (опитування керівників 900 підприємств проводилось у 12 містах України) український малий бізнес потроху почав спинатися на ноги. Адже підприємців, які оцінили стан справ у своїх фірмах як “задовільний” було удвічі більше, ніж в 1998 р. Трохи покращилася ситуація з оподаткуванням: малий бізнес сплачував у середньому 9 різних податків, тобто на 25% менше, порівняно з 1993 роком. На сплату податків йде до 30%, а іноді й до 40% коштів, отриманих від реалізації робіт чи товарів.
В процесі опитування 85% підприємців чесно зазначили, що змушені приховувати частину доходів від державних органів. Перетікання капіталу в тінь відбувається через високі ставки податку на прибуток, ПДВ та нарахування до фонду заробітної плати. На поліпшення ситуації в майбутньому сподівається лише 10% керівників підприємств. 68% вважають, що можна чекати чого завгодно.
Інфраструктура ринку
малих підприємств в системі ринкових відносин
Для створення ринкового механізму в нашій країні необхідно здійснювати комплекс заходів: § роздержавлення економіки (там де це в інтересах суспільства); § реформу ціноутворення; § радикальну перебудову фінансової кредитно-грошової системи; § приведення у відповідність структури виробництва і попиту у демонополізацію економіки; § створення сучасної системи соціального захисту населення; § формування системи ефективного державного регулювання економіки.
Аналіз стану малого підприємництва показує, що сектор малого бізнесу в Україні перебуває на початковому етапі розвитку і характеризуються високим ступенем неефективності. За теперішньої ситуації розвиток малого бізнесу в Україні повинен стати вирішальним чинником для вдосконалення економічних механізмів: цей напрямок потребує ефективної державної підтримки, яка повинна бути спрямована на створення позитивного економічного та правового клімату. І це особливо потрібно тому, що малий бізнес пов'язаний із значним ризиком. В США спостерігається тенденція: в перший рік робото свого існування банкрутує половина новостворених малих підприємств, а через 5 років залишається тільки 25% від їх початкової кількості. В Японії 7 з 10 дрібних підприємств припиняють свою діяльність протягом перших п'яти років. Жорстока конкуренція, нестача початкового та обігового капіталу, підвищена чутливість до зовнішніх факторів (конкуренти, ціни, кредитування тощо) можуть обернутись для будь-якої фірми крахом. Тому згубним для малого підприємництва є відсутність знань і досвіду в галузі фінансів, права, недостатня компетентність в управлінні фірмою. Як свідчить статистика, тільки 5% з числа новостворених підприємств в Україні можна вважати успішними. 35% зникають вже протягом першого року діяльності. Решта (60%) ледве зводять кінці з кінцями.
Фінансово-кредитне забезпечення малого і середнього бізнесу.
Резерви інвестиційних ресурсів
1991 1992 1993 1994 1995 1996 2000
а) малі підприємства:
- кількість діючих (тис. од) 19,6 50,5 75,0 79,8 91,6 93,1
- в них зайнято (тис. осіб) 637,0 910,9 1038,2 986,4 1042,4 938,9
б) кооперативи:
- кількість діючих (тис. од) 27,5 17,2 9,8 6,0 4,4 3,2
- в них зайнято (тис. осіб) 811,8 337.1 193,5 117,9 82,5 50,3
в) фермерські господарства:
- кількість госп-ств (тис. од) 2,1 14,7 27,7 32,0 34,8 35,4
- в них зайнято (тис. осіб)
г) громадяни-підприємці, що зареєстровані як фізичні особи - 200,3 426,6 672,3 859,6 867,2
/розраховано к.е.н. за даними книги “Малий бізнес України. Підприємці здатні відродити країну”. - К., 1997 та Статистичного щорічника України за 1996 р. - К., 1997/.
Аналіз динаміки змін кількості діючих суб'єктів малого підприємництва засвідчує, що за перші роки незалежності України (1991-1993 рр.) і в зв'язку з проведенням малої приватизації та формування законодавчої бази (яка спонукала підприємливих осіб на законних підставах організовувати свій приватний бізнес) кількість малих підприємств збільшилася в 3,8 рази, фермерських господарств 13,2 рази, а число кооперативів (а їх більшість була заснована на державній формі власності) різко скоротилась.
В другій половині 90-х років темпи створення нових малих підприємств загальмувалися. Почала скорочуватись середньоспискова чисельність працюючих в малому бізнесі. Особливо негативним явищем стало те, що досить велика кількість зареєстрованих малих підприємств не діяла, а більша частка діючих займається торгівлею та громадським харчуванням.
Разом з тим, протягом 1999-2000 років, як свідчать самі підприємці (опитування керівників 900 підприємств проводилось у 12 містах України) український малий бізнес потроху почав спинатися на ноги. Адже підприємців, які оцінили стан справ у своїх фірмах як “задовільний” було удвічі більше, ніж в 1998 р. Трохи покращилася ситуація з оподаткуванням: малий бізнес сплачував у середньому 9 різних податків, тобто на 25% менше, порівняно з 1993 роком. На сплату податків йде до 30%, а іноді й до 40% коштів, отриманих від реалізації робіт чи товарів.
В процесі опитування 85% підприємців чесно зазначили, що змушені приховувати частину доходів від державних органів. Перетікання капіталу в тінь відбувається через високі ставки податку на прибуток, ПДВ та нарахування до фонду заробітної плати. На поліпшення ситуації в майбутньому сподівається лише 10% керівників підприємств. 68% вважають, що можна чекати чого завгодно.
Інфраструктура ринку
малих підприємств в системі ринкових відносин
Для створення ринкового механізму в нашій країні необхідно здійснювати комплекс заходів: § роздержавлення економіки (там де це в інтересах суспільства); § реформу ціноутворення; § радикальну перебудову фінансової кредитно-грошової системи; § приведення у відповідність структури виробництва і попиту у демонополізацію економіки; § створення сучасної системи соціального захисту населення; § формування системи ефективного державного регулювання економіки.
Аналіз стану малого підприємництва показує, що сектор малого бізнесу в Україні перебуває на початковому етапі розвитку і характеризуються високим ступенем неефективності. За теперішньої ситуації розвиток малого бізнесу в Україні повинен стати вирішальним чинником для вдосконалення економічних механізмів: цей напрямок потребує ефективної державної підтримки, яка повинна бути спрямована на створення позитивного економічного та правового клімату. І це особливо потрібно тому, що малий бізнес пов'язаний із значним ризиком. В США спостерігається тенденція: в перший рік робото свого існування банкрутує половина новостворених малих підприємств, а через 5 років залишається тільки 25% від їх початкової кількості. В Японії 7 з 10 дрібних підприємств припиняють свою діяльність протягом перших п'яти років. Жорстока конкуренція, нестача початкового та обігового капіталу, підвищена чутливість до зовнішніх факторів (конкуренти, ціни, кредитування тощо) можуть обернутись для будь-якої фірми крахом. Тому згубним для малого підприємництва є відсутність знань і досвіду в галузі фінансів, права, недостатня компетентність в управлінні фірмою. Як свідчить статистика, тільки 5% з числа новостворених підприємств в Україні можна вважати успішними. 35% зникають вже протягом першого року діяльності. Решта (60%) ледве зводять кінці з кінцями.
Фінансово-кредитне забезпечення малого і середнього бізнесу.
Резерви інвестиційних ресурсів