| Назва: | Пригода бізнесу і його економічна основа |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 13,41 KB |
| Скачувань: | 20 |
здатність і готовність йти на особистий (чи колективний) ризик заради укладання угоди (операції) на вигідних умовах;
готовність і уміння проводити різні прийоми ділового спілкування, які переслідують мету досягнення найбільшої вигоди;
здатність робити різні кроки, у різних напрямах з метою забезпе¬чення вигідної позиції для наступного проведення вибраних прийомів ділового спілкування;
вміння диференціювати вірогідні й справжні результати угоди, ви¬значати пріоритети діяльності та підпорядкувати їм логіку ділового спілкування.
Усі зазначені родові ознаки бізнесу повною мірою виявляються у сучасній ринковій економіці, де вони мають повністю визначені видові особливості, зумовлені товарно-грошовими відносинами. Інші особли¬вості притаманні бізнесу у тих формах економіки, де таких відносин немає через історичні обставини, або вони мають обмежений харак¬тер розповсюдження чи існують у перекрученому вигляді, який не від¬повідає їх внутрішній природі.
У період, який передував першим бартерним угодам („товар" -„товар"), ділове спілкування, пов'язане з обміном діяльністю, здійсню¬валось у рамках замкнених економічних співтовариств (родів, пле¬мен, стад та ін.). І саме „ділова" природа цих первісних економічних контактів, діловий інтерес учасників первісного виробництва і привів у кінцевому підсумку до розпаду цих спільностей і до диференціації населення. Одні виявили себе в своєму бізнесі, і саме вони почали захоплювати ключові економічні та інші позиції, інші терпіли крах, по¬ступово потрапляючи у рабську чи іншу залежність від своїх контр¬агентів.
Вважати, що в докапіталістичній економіці не було бізнесу - те са¬ме, що заперечувати наявність до капіталізму економіки, як такої, хоч саме слово „бізнес" дійсно ввійшло у науковий і побутовий обіг саме при переході до капіталізму. Так само наївним було б вважати, що бізнес був повністю ліквідований у радянській доперебудовній еконо¬міці. У колишньому СРСР панувала думка, що бізнесу в нашій еконо¬міці бути не може, крім зовнішньоекономічних контактів, і що бізнес¬мени, як особлива соціальна група, назавжди щезли. Бізнесмени сприймались хіба що як атрибут злочинного світу, причому їх наяв¬ність не була постійно відтворюваним явищем.
Однак бізнес був завжди поширеним явищем у планово-розподіль¬чій економіці. Бізнесом займались споживачі, які здійснювали пошук дефіцитних товарів, їх дії, включаючи диференціацію ринку за регіо¬нальними, ціновими, фірмовими, товарними та іншими ознаками, для подальшого залучення до дефіциту, очевидно, могли б оснастити ха¬рактерними прикладами кожного фахівця з теорії бізнесу, якби вони вирішили звернутись у цьому до радянського досвіду.
Для керівників підприємств і їхніх економічних служб бізнес зво¬дився до листування з контрагентами, складання довідок для керів¬ництва, суперечки з керівництвом з приводу коригування планів, „отоварювання" фондів, добування транспортних засобів, обміну де¬фіцитним устаткуванням, „навішування" навантаження (неходових товарів) до дефіциту, давання та приймання хабарів, ведення подвій¬них рахунків та ін. Це пояснюється тим, що замість повноцінних то¬варно-грошових відносин у радянській економіці мали місце так звані планомірні товарні відносини, за яких ділові відносини між суб'єктами економіки встановлювались не за особистою ініціативою цих суб'єк¬тів, а за волею плануючого і розподіляючого „об'єкти угод" керівни¬цтва. Однак родові ознаки бізнесу зберігались і в таких умовах Що¬правда вигода бізнесменів мала перехідний і централізовано регу¬льований характер. Так, підприємства не одержували прибуток після вдало завершеної угоди (справи), а отримували його за рознарядкою зверху, виконавши планове завдання. Суть угоди полягала в отри¬манні такого завдання „з створення прибутку", яке легко можна бу¬ло б виконати. Добутий таким чином прибуток був одним з найважли¬віших оцінкових показників роботи підприємства
У сучасній економіці прояв родових ознак бізнесу безумовно пови¬нен переломлюватись через історичну специфіку нинішнього періоду економічного розвитку. Фігура бізнесмена, здатного функціонувати в умовах ринкової економіки, повинна зайняти важливе місце в еко¬номічному житті суспільства
Бізнес і діло
В економіці вся діяльність так чи інакше пов'язана з виробництвом продукції та її рухом у сферу споживання. Тому будь-який епізод господарського життя характеризується різноманітністю ділових відносин, з допомогою яких здійснюється відтворення. По суті ділові відносини - це вираження того суспільного явища, яке в класичній політекономії прийнято називати виробничими відносинами. Діяль¬ність будь-якого із суб'єктів виробничих відносин є його особисте „діло", а обмін діяльністю та й результатами, що має місце у різних формах суспільного виробництва, є обмін „ділами", діловий контакт, інакше кажучи, угода.
Бізнес - це ділові відносини між людьми або відносини між учас¬никами діла (справи). Беручи участь у „ділі", люди стають діловими людьми, чи бізнесменами.
готовність і уміння проводити різні прийоми ділового спілкування, які переслідують мету досягнення найбільшої вигоди;
здатність робити різні кроки, у різних напрямах з метою забезпе¬чення вигідної позиції для наступного проведення вибраних прийомів ділового спілкування;
вміння диференціювати вірогідні й справжні результати угоди, ви¬значати пріоритети діяльності та підпорядкувати їм логіку ділового спілкування.
Усі зазначені родові ознаки бізнесу повною мірою виявляються у сучасній ринковій економіці, де вони мають повністю визначені видові особливості, зумовлені товарно-грошовими відносинами. Інші особли¬вості притаманні бізнесу у тих формах економіки, де таких відносин немає через історичні обставини, або вони мають обмежений харак¬тер розповсюдження чи існують у перекрученому вигляді, який не від¬повідає їх внутрішній природі.
У період, який передував першим бартерним угодам („товар" -„товар"), ділове спілкування, пов'язане з обміном діяльністю, здійсню¬валось у рамках замкнених економічних співтовариств (родів, пле¬мен, стад та ін.). І саме „ділова" природа цих первісних економічних контактів, діловий інтерес учасників первісного виробництва і привів у кінцевому підсумку до розпаду цих спільностей і до диференціації населення. Одні виявили себе в своєму бізнесі, і саме вони почали захоплювати ключові економічні та інші позиції, інші терпіли крах, по¬ступово потрапляючи у рабську чи іншу залежність від своїх контр¬агентів.
Вважати, що в докапіталістичній економіці не було бізнесу - те са¬ме, що заперечувати наявність до капіталізму економіки, як такої, хоч саме слово „бізнес" дійсно ввійшло у науковий і побутовий обіг саме при переході до капіталізму. Так само наївним було б вважати, що бізнес був повністю ліквідований у радянській доперебудовній еконо¬міці. У колишньому СРСР панувала думка, що бізнесу в нашій еконо¬міці бути не може, крім зовнішньоекономічних контактів, і що бізнес¬мени, як особлива соціальна група, назавжди щезли. Бізнесмени сприймались хіба що як атрибут злочинного світу, причому їх наяв¬ність не була постійно відтворюваним явищем.
Однак бізнес був завжди поширеним явищем у планово-розподіль¬чій економіці. Бізнесом займались споживачі, які здійснювали пошук дефіцитних товарів, їх дії, включаючи диференціацію ринку за регіо¬нальними, ціновими, фірмовими, товарними та іншими ознаками, для подальшого залучення до дефіциту, очевидно, могли б оснастити ха¬рактерними прикладами кожного фахівця з теорії бізнесу, якби вони вирішили звернутись у цьому до радянського досвіду.
Для керівників підприємств і їхніх економічних служб бізнес зво¬дився до листування з контрагентами, складання довідок для керів¬ництва, суперечки з керівництвом з приводу коригування планів, „отоварювання" фондів, добування транспортних засобів, обміну де¬фіцитним устаткуванням, „навішування" навантаження (неходових товарів) до дефіциту, давання та приймання хабарів, ведення подвій¬них рахунків та ін. Це пояснюється тим, що замість повноцінних то¬варно-грошових відносин у радянській економіці мали місце так звані планомірні товарні відносини, за яких ділові відносини між суб'єктами економіки встановлювались не за особистою ініціативою цих суб'єк¬тів, а за волею плануючого і розподіляючого „об'єкти угод" керівни¬цтва. Однак родові ознаки бізнесу зберігались і в таких умовах Що¬правда вигода бізнесменів мала перехідний і централізовано регу¬льований характер. Так, підприємства не одержували прибуток після вдало завершеної угоди (справи), а отримували його за рознарядкою зверху, виконавши планове завдання. Суть угоди полягала в отри¬манні такого завдання „з створення прибутку", яке легко можна бу¬ло б виконати. Добутий таким чином прибуток був одним з найважли¬віших оцінкових показників роботи підприємства
У сучасній економіці прояв родових ознак бізнесу безумовно пови¬нен переломлюватись через історичну специфіку нинішнього періоду економічного розвитку. Фігура бізнесмена, здатного функціонувати в умовах ринкової економіки, повинна зайняти важливе місце в еко¬номічному житті суспільства
Бізнес і діло
В економіці вся діяльність так чи інакше пов'язана з виробництвом продукції та її рухом у сферу споживання. Тому будь-який епізод господарського життя характеризується різноманітністю ділових відносин, з допомогою яких здійснюється відтворення. По суті ділові відносини - це вираження того суспільного явища, яке в класичній політекономії прийнято називати виробничими відносинами. Діяль¬ність будь-якого із суб'єктів виробничих відносин є його особисте „діло", а обмін діяльністю та й результатами, що має місце у різних формах суспільного виробництва, є обмін „ділами", діловий контакт, інакше кажучи, угода.
Бізнес - це ділові відносини між людьми або відносини між учас¬никами діла (справи). Беручи участь у „ділі", люди стають діловими людьми, чи бізнесменами.