| Назва: | Підприємництво як сучасна форма господарювання |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 11,5 KB |
| Скачувань: | 45 |
Підприємництво як сучасна форма господарювання
План.
Сутність, значення та організаційно-правові форми здійснення.
Типологія, середовище та активізація підприємства.
ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК СУЧАСНА ФОРМА ГОСПОДАРЮВАННЯ
Сутність, значення та організаційно-правові форми здійснення
Як відомо, у минулому виокремлю¬вали землю, працю й капітал як клю¬чові чинники виробництва; нині до них додають новий чинник - під¬приємницький потенціал (потенційну можливість мак¬симально ефективного використання сукупності кад¬рових, матеріальних і нематеріальних ресурсів). Фор¬мування й використання цього потенціалу - це прак¬тично і є суттю поняття «підприємництво», яке заве¬дено вважати особливою сферою виробничо-госпо¬дарської або іншої діяльності з метою одержання пев¬ного зиску.
Підприємництвом, як правило, називають ініціа¬тивно-самостійну господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окре¬мої фізичної особи - підприємця або юридичної осо¬би - підприємства (організації).
Основними функціями підприємницької діяль¬ності заведено вважати: 1) творчу - генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві); 2) ресурсну- формування й продуктивне викорис¬тання власного капіталу, а також інформаційних, ма¬теріальних і трудових ресурсів; 3) організаційно-супровідну - практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших госпо¬дарських справ. Підприємницька діяльність може здійснюватися без використання і з використанням найманої праці, без утворення або з утворенням юридичної особи.
Важливо усвідомлювати, що підприємництво (бізнес) завжди має здійснюватися за науково обгрунтованими принципами. До цих принципів належать: 1) вільний вибір бізнесової діяльності; 2) за¬лучення на добровільних засадах ресурсів (грошових коштів і май¬на) індивідуальних підприємців та юридичних осіб для започаткування й розгортання такої діяльності; 3) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, установлення цін на товари та послуги, наймання пра¬цівників; 4) вільне розпоряджання прибутком (доходом), що зали¬шається після внесення обов'язкових платежів до відповідних бюд¬жетів; 5) самостійне здійснення підприємцями - юридичними осо¬бами зовнішньоекономічної діяльності.
Підприємництво як форма переважно ініціативної діяльності може започатковуватися й функціонувати у вигляді будь-яких її видів (виробничої та торговельної діяльності, посередництва, надання послуг тощо). Поряд з цим завжди виокремлюються індивідуальна й колективна форми підприємницької діяльності, тобто такі мож¬ливі види останньої, як: а) малий бізнес (мале підприємництво), що базується на особистій власності або оренді майна; б) спільне підприємництво (партнерство), засноване на колективній власності; в) корпоративне підприємництво, матеріальною підвалиною якого служить акціонерна власність.
Традиційно існують класична та інноваційна моделі підприєм¬ництва з альтернативним варіантом їхнього поєднання. Класична модель підприємницької діяльності незмінне орієнтується на най¬ефективніше використання наявних ресурсів підприємства (органі¬зації). За такої моделі дії підприємця чітко окреслено: аналітична оцінка наявних ресурсів; виявлення реальних можливостей досяг¬нення поставленої мети бізнесової діяльності; використання саме тієї реальної можливості, яка здатна забезпечити максимально ефек¬тивну віддачу від наявних фінансових, матеріальних і нематеріаль¬них ресурсів. Інноваційна модель підприємництва передбачає ак¬тивне використання переважно інноваційних організаційно-управ¬лінських, техніко-технологічних і соціально-економічних рішень у сфері різномасштабного бізнесу. Тому практична реалізація цієї підприємницької моделі має спиратися на таку послідовно здійсню¬вану систему дій: 1) науково обґрунтоване формулювання головної підприємницької мети; 2) усебічна оцінка зовнішнього ринкового середовища з погляду пошуку альтернативних можливостей реалі¬зації запропонованої підприємницької ідеї; 3) неупереджена по¬рівняльна оцінка власних матеріально-фінансових ресурсів і спрогнозованих можливостей; 4) конструктивний пошук зовнішніх додаткових джерел відповідних видів ресурсів (за потреби); 5) ґрунтовний аналіз потенційних можливостей конкурентів у відповідній ніші ринку; 6) практична реалізація завдань інноваційного харак¬теру згідно з прийнятою концепцією підприємницької діяльності.
План.
Сутність, значення та організаційно-правові форми здійснення.
Типологія, середовище та активізація підприємства.
ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК СУЧАСНА ФОРМА ГОСПОДАРЮВАННЯ
Сутність, значення та організаційно-правові форми здійснення
Як відомо, у минулому виокремлю¬вали землю, працю й капітал як клю¬чові чинники виробництва; нині до них додають новий чинник - під¬приємницький потенціал (потенційну можливість мак¬симально ефективного використання сукупності кад¬рових, матеріальних і нематеріальних ресурсів). Фор¬мування й використання цього потенціалу - це прак¬тично і є суттю поняття «підприємництво», яке заве¬дено вважати особливою сферою виробничо-госпо¬дарської або іншої діяльності з метою одержання пев¬ного зиску.
Підприємництвом, як правило, називають ініціа¬тивно-самостійну господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окре¬мої фізичної особи - підприємця або юридичної осо¬би - підприємства (організації).
Основними функціями підприємницької діяль¬ності заведено вважати: 1) творчу - генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві); 2) ресурсну- формування й продуктивне викорис¬тання власного капіталу, а також інформаційних, ма¬теріальних і трудових ресурсів; 3) організаційно-супровідну - практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших госпо¬дарських справ. Підприємницька діяльність може здійснюватися без використання і з використанням найманої праці, без утворення або з утворенням юридичної особи.
Важливо усвідомлювати, що підприємництво (бізнес) завжди має здійснюватися за науково обгрунтованими принципами. До цих принципів належать: 1) вільний вибір бізнесової діяльності; 2) за¬лучення на добровільних засадах ресурсів (грошових коштів і май¬на) індивідуальних підприємців та юридичних осіб для започаткування й розгортання такої діяльності; 3) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, установлення цін на товари та послуги, наймання пра¬цівників; 4) вільне розпоряджання прибутком (доходом), що зали¬шається після внесення обов'язкових платежів до відповідних бюд¬жетів; 5) самостійне здійснення підприємцями - юридичними осо¬бами зовнішньоекономічної діяльності.
Підприємництво як форма переважно ініціативної діяльності може започатковуватися й функціонувати у вигляді будь-яких її видів (виробничої та торговельної діяльності, посередництва, надання послуг тощо). Поряд з цим завжди виокремлюються індивідуальна й колективна форми підприємницької діяльності, тобто такі мож¬ливі види останньої, як: а) малий бізнес (мале підприємництво), що базується на особистій власності або оренді майна; б) спільне підприємництво (партнерство), засноване на колективній власності; в) корпоративне підприємництво, матеріальною підвалиною якого служить акціонерна власність.
Традиційно існують класична та інноваційна моделі підприєм¬ництва з альтернативним варіантом їхнього поєднання. Класична модель підприємницької діяльності незмінне орієнтується на най¬ефективніше використання наявних ресурсів підприємства (органі¬зації). За такої моделі дії підприємця чітко окреслено: аналітична оцінка наявних ресурсів; виявлення реальних можливостей досяг¬нення поставленої мети бізнесової діяльності; використання саме тієї реальної можливості, яка здатна забезпечити максимально ефек¬тивну віддачу від наявних фінансових, матеріальних і нематеріаль¬них ресурсів. Інноваційна модель підприємництва передбачає ак¬тивне використання переважно інноваційних організаційно-управ¬лінських, техніко-технологічних і соціально-економічних рішень у сфері різномасштабного бізнесу. Тому практична реалізація цієї підприємницької моделі має спиратися на таку послідовно здійсню¬вану систему дій: 1) науково обґрунтоване формулювання головної підприємницької мети; 2) усебічна оцінка зовнішнього ринкового середовища з погляду пошуку альтернативних можливостей реалі¬зації запропонованої підприємницької ідеї; 3) неупереджена по¬рівняльна оцінка власних матеріально-фінансових ресурсів і спрогнозованих можливостей; 4) конструктивний пошук зовнішніх додаткових джерел відповідних видів ресурсів (за потреби); 5) ґрунтовний аналіз потенційних можливостей конкурентів у відповідній ніші ринку; 6) практична реалізація завдань інноваційного харак¬теру згідно з прийнятою концепцією підприємницької діяльності.