| Назва: | Методичне забезпечення викладання теми |
| Розмiр: | 30,65 KB |
| Надіслав(ла): | Тарабакін Ігор |
| Опис: | Здавався реферат у КНЕУ, Викладач - Петко Л.П. Оцінка "5" - 44,5 k /курсова/ |
| Скачувань: | 3424 |
На практиці це можна здійснювати таким чином. Для відповіді викликають 2—3 учні, завдання для них підготовлені раніше (за такої перевірки необхідно підбирати учнів з неоднаковими здібностями). За той час, протягом якого учні готують завдання, можна використати для роботи з класом (посильно цю роботу виконувати в повільному темпі). Коли перший учень готовий до відповіді, клас уважно його слухає, робить зауваження, виявляючи недоліки відповіді, внести виправлення в оформленні записів та інше.
У такий спосіб контролю і перевірки знань не тільки перевіряються, діагностуються знання окремих учнів, але й одночасно поглиблюються знання всіх учнів класу. Це активізує клас, сприяє вихованню уваги учнів, дає можливість вчителю оцінити результати навчальних досягнень більшої кількості учнів протягом всього уроку.
Навчальна функція контролю і перевірки оцінювання результатів навчальних досягнень учнів повинна здійснюватись і під час виконання письмових робіт.
Не слід вважати нормальним те положення, під час якого мета завжди не є засобом навчання і систематизації знань, підкреслює М.Л.Крейзман. Необхідно, щоб учні, які повністю або частково не справились з виконанням завдань, визначили помилку і зуміли її пояснити. На практиці же часто зустрічаємося з фактами, коли письмові роботи різного характеру вчителі проводять тільки з метою виставлення бала. Помилок при цьому не аналізують, не проводять додаткових робіт з метою їх усунення. Інколи учні навіть не знають, за що їм поставили відповідний бал.
Таким чином, накопичення помилок призводить до того, що навчання стає нудним, нецікавим.
В) Виховна функція контролю і перевірки виявляється в методиці проведення вчителем, у наступному коментуванні й оцінюванні робіт. Істотне значення для здійснення виховної функції перевірки має спрямування її на розвиток інтелектуальних здібностей.
Г) Розвивальна функція також тісно пов'язана з іншими функціями контролю. Останнім часом вона почала привертати до себе пильну увагу психологів, дидактів, методистів і вчителів. У літературі неодноразово стверджувалася думка про те, що розумовий розвиток учнів забезпечується спеціальними методами—проблемними, пошуковими, дослідницькими. Але більшість психологів і дидактів вважають, що розвивальну функцію використовують в усіх видах контролю (попередній, поточний, тематичний, підсумковий).
Д) Контролююча функція передбачає встановлення рівня навчальних досягнень окремих учнів і класу в цілому; вона дає вчителеві змогу судити про якість засвоєння теми, своєчасно планувати коригуючу роботу й методику вивчення наступного матеріалу.
Психолог Б.Г.Ананьєв виділив орієнтуючу і стимулюючу функції.
Є) Орієнтуюча впливає на розумову роботу, сприяє усвідомленню учнем процесу цієї роботи і розумінню власних знань.
Ж) Стимулююча впливає на вольову сферу через переживання успіху чи невдачі.
Систематичний підхід до аналізу і досліджень контролю за оцінюванням результатів навчальних досягнень учнів дозволив визначити взаємозв'язок функцій управлінського циклу: планування, регулювання (своєчасність) і координація, контроль, оцінка і стимулювання.
Оцінка і стимулювання — тісно взаємопов'язані і складають управлінський цикл. У цьому циклі планування є вихідною функцією. Тому дуже важливо визначити об'єкти контролю організаційної діяльності, які саме і обумовлюють навчальний процес — учитель і учні. Отже, цілісне дослідження проблеми контролю і перевірки та оцінки результатів навчання під час вивчення навчальних предметів неможливе без дослідження його взаємозв'язків з функціями планування і управління.
Багатопредметність середньої ланки навчання та різноманітність його цілей зумовлюють велику складність у визначенні вчителями головних завдань вивчення того чи іншого матеріалу. Тому, розпочинаючи вивчення нової теми, вчитель має ще раз уважно прочитати, як вона окреслена в програмі, зіставити з нею зміст підручника, щоб уявити послідовність розгортання матеріалу за визначену кількість годин, результат, до якого слід прагнути. Виходячи з цього, в межах систе¬ми уроків визначають об'єкти контролю, різні види та способи виконання перевірних робіт.
Перед вивченням нового, особливо складного матеріалу Застосовується попередній контроль, мета якого — виявити рівень знань, умінь, способів дій, які мають стати фундаментом для засвоєння нової теми. У ході вивчення матеріалу, його закріплення і актуалізації застосовуються різні види перевірних завдань для поточного контролю якості засвоєного, що дає вчителеві можливість оперативно впливати на прогалини в знаннях учнів або вибрати інші методи роботи.
Тематичний контроль має на меті виявити рівень засвоєння обов'язкових знань з теми. Наприкінці чверті і року здійснюється підсумковий контроль.
У процесі теоретичного дослідження, вивчення педагогічного досвіду будуть розроблені вимоги до організації і здійснення контролю за оцінювання результатів навчальних досягнень учнів основної школи під час вивчення гуманітарних дисциплін.
У такий спосіб контролю і перевірки знань не тільки перевіряються, діагностуються знання окремих учнів, але й одночасно поглиблюються знання всіх учнів класу. Це активізує клас, сприяє вихованню уваги учнів, дає можливість вчителю оцінити результати навчальних досягнень більшої кількості учнів протягом всього уроку.
Навчальна функція контролю і перевірки оцінювання результатів навчальних досягнень учнів повинна здійснюватись і під час виконання письмових робіт.
Не слід вважати нормальним те положення, під час якого мета завжди не є засобом навчання і систематизації знань, підкреслює М.Л.Крейзман. Необхідно, щоб учні, які повністю або частково не справились з виконанням завдань, визначили помилку і зуміли її пояснити. На практиці же часто зустрічаємося з фактами, коли письмові роботи різного характеру вчителі проводять тільки з метою виставлення бала. Помилок при цьому не аналізують, не проводять додаткових робіт з метою їх усунення. Інколи учні навіть не знають, за що їм поставили відповідний бал.
Таким чином, накопичення помилок призводить до того, що навчання стає нудним, нецікавим.
В) Виховна функція контролю і перевірки виявляється в методиці проведення вчителем, у наступному коментуванні й оцінюванні робіт. Істотне значення для здійснення виховної функції перевірки має спрямування її на розвиток інтелектуальних здібностей.
Г) Розвивальна функція також тісно пов'язана з іншими функціями контролю. Останнім часом вона почала привертати до себе пильну увагу психологів, дидактів, методистів і вчителів. У літературі неодноразово стверджувалася думка про те, що розумовий розвиток учнів забезпечується спеціальними методами—проблемними, пошуковими, дослідницькими. Але більшість психологів і дидактів вважають, що розвивальну функцію використовують в усіх видах контролю (попередній, поточний, тематичний, підсумковий).
Д) Контролююча функція передбачає встановлення рівня навчальних досягнень окремих учнів і класу в цілому; вона дає вчителеві змогу судити про якість засвоєння теми, своєчасно планувати коригуючу роботу й методику вивчення наступного матеріалу.
Психолог Б.Г.Ананьєв виділив орієнтуючу і стимулюючу функції.
Є) Орієнтуюча впливає на розумову роботу, сприяє усвідомленню учнем процесу цієї роботи і розумінню власних знань.
Ж) Стимулююча впливає на вольову сферу через переживання успіху чи невдачі.
Систематичний підхід до аналізу і досліджень контролю за оцінюванням результатів навчальних досягнень учнів дозволив визначити взаємозв'язок функцій управлінського циклу: планування, регулювання (своєчасність) і координація, контроль, оцінка і стимулювання.
Оцінка і стимулювання — тісно взаємопов'язані і складають управлінський цикл. У цьому циклі планування є вихідною функцією. Тому дуже важливо визначити об'єкти контролю організаційної діяльності, які саме і обумовлюють навчальний процес — учитель і учні. Отже, цілісне дослідження проблеми контролю і перевірки та оцінки результатів навчання під час вивчення навчальних предметів неможливе без дослідження його взаємозв'язків з функціями планування і управління.
Багатопредметність середньої ланки навчання та різноманітність його цілей зумовлюють велику складність у визначенні вчителями головних завдань вивчення того чи іншого матеріалу. Тому, розпочинаючи вивчення нової теми, вчитель має ще раз уважно прочитати, як вона окреслена в програмі, зіставити з нею зміст підручника, щоб уявити послідовність розгортання матеріалу за визначену кількість годин, результат, до якого слід прагнути. Виходячи з цього, в межах систе¬ми уроків визначають об'єкти контролю, різні види та способи виконання перевірних робіт.
Перед вивченням нового, особливо складного матеріалу Застосовується попередній контроль, мета якого — виявити рівень знань, умінь, способів дій, які мають стати фундаментом для засвоєння нової теми. У ході вивчення матеріалу, його закріплення і актуалізації застосовуються різні види перевірних завдань для поточного контролю якості засвоєного, що дає вчителеві можливість оперативно впливати на прогалини в знаннях учнів або вибрати інші методи роботи.
Тематичний контроль має на меті виявити рівень засвоєння обов'язкових знань з теми. Наприкінці чверті і року здійснюється підсумковий контроль.
У процесі теоретичного дослідження, вивчення педагогічного досвіду будуть розроблені вимоги до організації і здійснення контролю за оцінювання результатів навчальних досягнень учнів основної школи під час вивчення гуманітарних дисциплін.
Новости загрузка новостей...