1 2 3 4

— організаційні (чіткість, раціональне використання ча¬су, обладнання, дисципліна тощо);

— управлінські (цілеспрямованість, оперативність, кон¬кретність, стиль управління тощо);

— санітарно-гігієнічні (температура, освітленість, працездатність, перевтома тощо);

— етичні (рішучість, вимогливість, принциповість, справедливість, тактовність тощо);

— психологічні (врахування індивідуально-психічних особливостей учнів, психічного стану учнів і вчителя, наст¬рою вчителя та ін.) тощо.

Класифікацій уроків є десятки. Проблема ця дуже складна і не вирішена остаточно ні у світовій, ні у вітчиз¬няній дидактиці.

Сучасна класифікація уроків здійснюється на основі ди¬дактичної мети. Авторами такої класифікації є В. О. Онищук, М. А. Сорокін, М. І. Махмутов та ін.

Основні типи уроків у сучасній вітчизняній школі:

• комбіновані (змішані) уроки;

• уроки засвоєння нових знань;

• уроки формування навичок і вмінь;

• уроки узагальнення і систематизації знань;

• уроки практичного застосування знань, навичок і умінь;

• уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.

Така класифікація є найзручнішою для планування, прогнозування діяльності вчителя, обгрунтування методики кожного уроку.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побу¬дови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Ха¬рактер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидак¬тичної, розвиткової та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і зако¬номірностей навчального процесу. Зрозуміло, логіка за¬своєння знань відрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру.

• Комбінований урок: перевірка виконання учнями до¬машнього завдання практичного характеру; перевірка, оцінка і корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь; відтворення і корекція опорних знань учнів; повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння; сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу; ос¬мислення, узагальнення і систематизація нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у су¬часній загальноосвітній школі. Йому належить 75—80 відсотків загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в початкових і се¬редніх класах.

Розкриємо зміст основних етапів комбінованого уроку.

Підготовка вчителя до уроку. Цей етап передбачає: вив¬чення учнів класу; стилю викладання інших вчителів у цьо¬му класі; докладне вивчення змісту навчального матеріалу; планування навчальної роботи; підготовку навчально-ма¬теріальної бази.

Підготовка вчителя до конкретного уроку. В. О. Сухомлинський зазначав, що вчитель до уроку готується все своє життя. Його підготовка до конкретного уроку включає: формулювання теми; визначення виховної, розвиткової та дидактичної цілей уроку; підбір конкретного матеріалу до теми; визначення структури вибраного типу уроку; визна¬чення методики уроку; підготовку дидактичних засобів і ма¬теріалів; визначення форми контролю й оцінки знань, на¬вичок і вмінь; визначення місця й ролі спостереження, де¬монстрування засобів наочності і опитування в рамках уро¬ку; перевірку своєї готовності до уроку; перевірку готов¬ності учнів до уроку.

Тематичне планування передбачає визначення типу уро¬ку; визначення обсягу навчального матеріалу; підготовку за¬собів наочності, використання технічних засобів навчання й підбір фактичного матеріалу.

Поурочний план включає дату проведення уроку, його порядковий номер за тематичним планом; назву, тип уроку і його мету; структуру уроку; зміст уроку; методи роботи вчителя й учнів; навчальне обладнання і домашнє завдання.

Початок уроку. Організація активної участі учнів в уроці є важливою методичною проблемою. Вона не повинна за¬бирати багато часу, тому учнів бажано залучати до навчаль¬но-пізнавальної діяльності з першої хвилини уроку. Для цього початок уроку має бути динамічним, давати учням за¬ряд енергії, бадьорості, діловитості. Урок починається так: взаємне вітання вчителя й учнів; перевірка відсутніх; пе¬ревірка зовнішнього стану приміщення; перевірка робочих місць та зовнішнього вигляду учнів; організація уваги.

Важливість повторювально-навчальної роботи зумовлена трьома причинами:

1) більш відповідальним ставленням учнів до підготов¬ки до уроку, бо їхні знання обов'язково перевіряються;

2) актуалізацією знань учнів під час перевірки, що сприяє усвідомленню, поглибленню, систематизації та закріпленню навчального матеріалу;

3) спрямованістю повторення і перевірки знань на роз¬виток мовлення та мислення учнів. Тому ця робота має бу¬ти творчою і, водночас, націленою як на окремого учня, так і на весь клас.

1 2 3 4