| Назва: | Екологічна освіта молодших школярів при вивченні рідної мови |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 28,58 KB |
| Скачувань: | 48 |
Таким чином, міжпредметні зв’язки всебічно впливають на процес навчання – від постановки задач до його організації і результатів. Їм властиві методичні, формуючі (освітні, розвиваючі, виховні) і конструктивні (системоутворюючі) функції в предметній системі навчання. Найбільш повна реалізація можливостей міжпредметних зв’язків, виявлення всіх їх функцій в єдності досягається, коли міжпредметні зв’язки функціонують в процесі навчання як самостійний принцип побудови дидактичних систем.
Висновки
Екологічна освіта і виховання – одне із актуальних завдань сьогодення і шляхи її вирішення слід шукати негайно. Настав час, коли природа потребує термінової охорони. Людина повинна стати її захисником. Аналіз літератури переконав нас у тому, що проблема екологічного виховання не є новою в історії людства. Її коріння можна простежити на будь-якому відтинку людської цивілізації. Ця проблема турбує людство уже протягом багатьох віків. Вирішити її намагались педагоги і мислителі різних поколінь. Сама ж екологічна культура є явищем історичним, плинним і змінним у вирі життя.
В курсовій роботі ми зробили спробу вияснити суть процесів екологічної освіти і виховання, показали особливості їх взаємозв’язку і взаємообумовленості. Внаслідок цієї роботи ми прийшли до висновку, що процеси екологічної освіти і виховання мають свої особливості. Але завдяки тому, що вони займаються розв’язанням однієї і тієї ж мети – формування екологічної культури людини, ми розглядали їх у взаємозв’язку.
Аналіз першоджерел переконав нас у тому, що екологічне виховання учнів не повинно проводитись епізодично, воно має бути глибоко продуманим, систематичним, цілеспрямованим. Досягти оптимальних результатів в екологічному вихованні можна при умові широкого використання в навчально-виховному процесі уроків-комплексів, що мають інтегрований зміст, завдань інтегрованого характеру.
Міжпредметні зв’язки — важливий в сучасних умовах наукової інтеграції фактор формування змісту і структури навчального предмета, Найбільш повна реалізація можливостей міжпредметних зв’язків, виявлення їх функцій досягається, коли вони реалізуються в процесі навчання як самостійний принцип побудови дидактичної системи.
В курсовій роботі дано аналіз змісту міжпредметних зв’язків, спрямованих на екологічне виховання учнів молодшого шкільного віку. Поданий матеріал включає використання різних завдань міжпредметного характеру, які можна застосувати при організації навчально-виховної діяльності з молодшими школярами.
Дослідження переконало нас у тому, що можливості екологічного виховання невичерпні і його можна здійснювати на будь-якому уроці, завдяки включенню народознавчого матеріалу, різних завдань природничого змісту у канаву уроків рідної мови.
В даній роботі подані різні дидактичні завдання, які мають екологічне спрямування і сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів. Деякі з цих завдань були використані під час проходження педагогічної практики на уроках рідної мови у другому класі. Їх апробація переконала мене в доцільності та ефективності використання таких методів в роботі з учнями молодшого шкільного віку.
Узагальнюючи вищенаписане, ми прийшли до висновку про те, що міжпредметні зв’язки є могутнім фактором виховання у школярів екологічної культури. Досягнення певних результатів в цьому залежить від майстерності, творчості педагога, екологічна культура якого повинна служити прикладом для його маленьких вихованців.
Список використаної літератури
1. Бенека А. Екологічна освіта: стан і завдання // Рідна школа —1995.- №6.-с.33-35.
2. Вербицький В.В. Нам --70. А насправді…// Рідна школа — 1995.-№10-11.-с.6.
3. Вороніна Л. П. Структура діяльності вчителя щодо здійснення міжпредметних зв’язків // Педагогіка.— К.,1984.-Вип. 23.- с.76-80.
4. Голубець М. Екологія і культура до питання про структурно-функціональні зв’язки // Ойкумена.—1991 .-№1.-с.29-40.
5. Гончаренко Семен. Український педагогічний словник.— К., Либідь, 1997.-376с.
6. Дробноход М. Філософія екологічної освіти // Освіта.-1996.-29 травня.-с.4
7. Екологічне вихованя учнів як основа для забезпечення екологічного майбутнього людини // Основи екологічних знань. — Тернопіль, 1994.- с.143-148.
8. Екологічне виховання школярів / Під ред.Звєрєва І. Д., П.П.Пєчко.- М.: Педагогіка, 1984.-с.6-30.
9. Ковальчук Г.В. Екологічне виховання молодших школярів // Почат. шк.—1987.-№4.-с.15-20.
10. Коменський Я. А. Велика дидактика // Коменський Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2-х т. Т.1.-М.:Педагогика, 1982,-656с.
11. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика: Навчальний посібник – К.: Заповіт, 1996. – 352 с.
12. Максимова В. Н. Межпредметные связи в процессе обучения.—М.: Просвещение, 1988.-192с.
13. Максимова В. Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы.—М.: Просвещение, 1987.-160с.
Висновки
Екологічна освіта і виховання – одне із актуальних завдань сьогодення і шляхи її вирішення слід шукати негайно. Настав час, коли природа потребує термінової охорони. Людина повинна стати її захисником. Аналіз літератури переконав нас у тому, що проблема екологічного виховання не є новою в історії людства. Її коріння можна простежити на будь-якому відтинку людської цивілізації. Ця проблема турбує людство уже протягом багатьох віків. Вирішити її намагались педагоги і мислителі різних поколінь. Сама ж екологічна культура є явищем історичним, плинним і змінним у вирі життя.
В курсовій роботі ми зробили спробу вияснити суть процесів екологічної освіти і виховання, показали особливості їх взаємозв’язку і взаємообумовленості. Внаслідок цієї роботи ми прийшли до висновку, що процеси екологічної освіти і виховання мають свої особливості. Але завдяки тому, що вони займаються розв’язанням однієї і тієї ж мети – формування екологічної культури людини, ми розглядали їх у взаємозв’язку.
Аналіз першоджерел переконав нас у тому, що екологічне виховання учнів не повинно проводитись епізодично, воно має бути глибоко продуманим, систематичним, цілеспрямованим. Досягти оптимальних результатів в екологічному вихованні можна при умові широкого використання в навчально-виховному процесі уроків-комплексів, що мають інтегрований зміст, завдань інтегрованого характеру.
Міжпредметні зв’язки — важливий в сучасних умовах наукової інтеграції фактор формування змісту і структури навчального предмета, Найбільш повна реалізація можливостей міжпредметних зв’язків, виявлення їх функцій досягається, коли вони реалізуються в процесі навчання як самостійний принцип побудови дидактичної системи.
В курсовій роботі дано аналіз змісту міжпредметних зв’язків, спрямованих на екологічне виховання учнів молодшого шкільного віку. Поданий матеріал включає використання різних завдань міжпредметного характеру, які можна застосувати при організації навчально-виховної діяльності з молодшими школярами.
Дослідження переконало нас у тому, що можливості екологічного виховання невичерпні і його можна здійснювати на будь-якому уроці, завдяки включенню народознавчого матеріалу, різних завдань природничого змісту у канаву уроків рідної мови.
В даній роботі подані різні дидактичні завдання, які мають екологічне спрямування і сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів. Деякі з цих завдань були використані під час проходження педагогічної практики на уроках рідної мови у другому класі. Їх апробація переконала мене в доцільності та ефективності використання таких методів в роботі з учнями молодшого шкільного віку.
Узагальнюючи вищенаписане, ми прийшли до висновку про те, що міжпредметні зв’язки є могутнім фактором виховання у школярів екологічної культури. Досягнення певних результатів в цьому залежить від майстерності, творчості педагога, екологічна культура якого повинна служити прикладом для його маленьких вихованців.
Список використаної літератури
1. Бенека А. Екологічна освіта: стан і завдання // Рідна школа —1995.- №6.-с.33-35.
2. Вербицький В.В. Нам --70. А насправді…// Рідна школа — 1995.-№10-11.-с.6.
3. Вороніна Л. П. Структура діяльності вчителя щодо здійснення міжпредметних зв’язків // Педагогіка.— К.,1984.-Вип. 23.- с.76-80.
4. Голубець М. Екологія і культура до питання про структурно-функціональні зв’язки // Ойкумена.—1991 .-№1.-с.29-40.
5. Гончаренко Семен. Український педагогічний словник.— К., Либідь, 1997.-376с.
6. Дробноход М. Філософія екологічної освіти // Освіта.-1996.-29 травня.-с.4
7. Екологічне вихованя учнів як основа для забезпечення екологічного майбутнього людини // Основи екологічних знань. — Тернопіль, 1994.- с.143-148.
8. Екологічне виховання школярів / Під ред.Звєрєва І. Д., П.П.Пєчко.- М.: Педагогіка, 1984.-с.6-30.
9. Ковальчук Г.В. Екологічне виховання молодших школярів // Почат. шк.—1987.-№4.-с.15-20.
10. Коменський Я. А. Велика дидактика // Коменський Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2-х т. Т.1.-М.:Педагогика, 1982,-656с.
11. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика: Навчальний посібник – К.: Заповіт, 1996. – 352 с.
12. Максимова В. Н. Межпредметные связи в процессе обучения.—М.: Просвещение, 1988.-192с.
13. Максимова В. Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы.—М.: Просвещение, 1987.-160с.