1 2 3 4 5 6 7 8 9

Психологічною основою досліджень, що розкривають взаємодію освітніх і виховних функцій міжпредметних зв’язків, виступає “закономірна єдність свідомості, почуттів і дій в психологічній діяльності людини. Забезпечення цієї єдності в навчанні є однією з умов комплексного підходу, направленого на формування світогляду як інтегрального особистого утворення”.(12, с.44).

Міжпредметні зв’язки активізують розумову діяльність школяра. Дослідники проблем розумового розвитку учнів бачать в міжпредметних зв’язках не тільки засіб формування гнучкої і продуктивної системи, але її узагальнені способи дій. Міжпредметні зв’язки розглядають як один із шляхів розвивального навчання, який веде до формування нових утворень в навчальній діяльності школярів – міжпредметних понять і умінь.

Різноманітність функцій міжпредметних зв’язків в процесі навчання показує, що сутність поняття не може бути визначене однозначно. Явище міжпредметних зв’язків багатовимірне. Вони не обмежуються рамками змісту, методів, форм організації навчання. Вони звернені до особистості учня, формують мислення, науковий світогляд, переконання, сприяють всебічному розвитку здібностей і потреб школярів.

Міжпредметний характер комплексних навчальних проблем яскраво виражений в проблемі охорони природи, яка відображає тенденцію екологізації всіх національних предметів. Вона включає ряд аспектів, здатних об’єднати майже всі навчальні проблеми:

ідеологічний – розкриття відносин “природа – суспільство–людина” в залежності від суспільно-політичного устрою, неминучості хижацького використання природних ресурсів;

юридичний – закони про охорону природи, правові напрями;

соціально-економічний – розкрити питання переваг народного господарства і вирішення питань раціонального використання природних ресурсів, екологічність виробництва – завдання уроків природознавства, трудового навчання, математики;

природничо-науковий – наукове обгрунтування необхідності охорони природи, її цілісність, взаємозв’язок різних компонентів у природі;

оздоровчо-гігієнічний – захист навколишнього середовища від забруднення і розрухи в цілях збереження природних багатств і здоров’я людини;

морально-естетичний – етика відношення людини і природи, її гуманізм, відповідальність за все живе на землі; естетична насолода природою, її гармонією.

В програмах загальноосвітньої школи звернуто велику увагу розвитку понять, необхідної для розуміння даної проблеми. Але досить слабо представлені ідеологічний, морально-естетичний аспекти, недостатньо показана етика відношення “людина-природа”.

Керування діяльністю молодших школярів при формуванні у ній екологічної культури під час вивчення предметів вчителі можуть пристосувати з допомогою навчальних завдань, задач, інструкцій, питань, вправ, естетичних бесід. Вони дають можливості для широкого використання міжпредметних зв’язків. Учням пропонують скласти і розв’язати задачі екологічного характеру, згадати природні описи із підручників з питання, написати твір, казку, зробити малюнок, саморобку із природного матеріалу, надати посильну допомогу рослинам і тваринам. Важливим засобом активізації діяльності учнів є використання у роботі вчителем з учнями міжпредметних пізнавальних задач. “Міжпредметна пізнавальна задача – це задача, яка включає учня в діяльність, в якій потрібно встановити і засвоїти зв’язки між структурними елементами навчального матеріалу і вміннями з різних навчальних предметів”(13, с. 82).

Можливі тут типи міжпредметних пізнавальних задач у відповідності з логічною направленістю їх розв’язання:

індуктивні, коли узагальненню підлягають факти з різних навчальних предметів;

частково індуктивні , коли проходить мідпредметна узагальнення уже узагальнених предметних знань;

дедуктивні, які потребують доказів загальнопредметних положень за допомогою знань з різних предметів.

Використання таких завдань з екологічною спрямованістю активізує роботу як вчителя, так і учнів, викликає у них складний відгук, сприяє формуванню активної життєвої позиції, що проявляється в ділах і вчинках.

В той же час диференційне вивчення природної і соціальної дійсності не дозволяє спонтанно формувати цілісне уявлення про природу, місце і роль в ній людини, ціннісні властивості природних і соціальних об’єктів. Цю роль в досвіді творчо працюючих вчителів виконують різноманітні форми і методи міжпредметного характеру. Узагальнюючи уроки, комплексні екскурсії, сюжетнорольові і дидактичні ігри, впорядкована практична діяльність.

З вищенаписаного бачимо, що особлива увага на деякий час акцентується на необхідності розкриття системи екологічних знань у вивченні всіх навчальних предметів, розкриття міжпредметного характеру цієї системи. Отже, використовувати екологічний потенціал кожного навчального предмета – обов’язок класовода. Тільки озброївши учнів науковими знаннями про об’єкти і явища природи, ми закладаємо основу для їх екологічного виховання. Адже захищати і любити можна те, що добре знаєш.

1 2 3 4 5 6 7 8 9