1 2

Дослідницький підхід став рисою мислення учнів, які прагнули як найглибше перевірити правильність висновків про закономірності явища природи.

Елементи дослідження сприяли самостійності, творчому характеру розуму.

В.О.Сухомлинський усе робив для розбудови національної школи мислення, де панує радість творчості, активно формується людська індивідуальність, розцвітає жива душа.

В.О.Сухомлинським були розроблені та впроваджені в практику різноманітні форми організації спостережень. Так у школі під голубим небом проводились уроки милування і як наслідок - складання індивідуальних книжок - картинок про природу, де учні відображали найточніші відтінки кольорів навколишнього світу. Сезонні екскурсії, уроки в “зелених класах”, заочні “подорожі” по земній кулі - давали простір для написання творчих робіт. Такі спостереження сприяли розумінню цінностей природи, спонукали до формування навичок його охорони. На всіх уроках В.О.Сухомлинський використовував знання про природу, а поглиблював її шляхом дослідницької роботи. На уроках серед природи діти спостерігають, досліджують середовище, в якому живуть, перевіряють народні прикмети, пов'язані з погодою, знаннями в рослинному, тваринному середовищі.

При ознайомленні учнів з багатогранністю навколишнього світу формується гармонійно розвинута особистість в якій розвивається уявлення, що природа єдине ціле, виробляються інтелектуальні і практичні вміння, виховується шанобливе ставлення до природи, формується науковий світогляд, біоцентричне, екологічна культура мислення, вміння пізнання дійсності, що задовольняють потяги дитини до дослідництва і висновків, конструювання комунікації. Різноманітні знання успішно розв'язуються під час:

- розповіді школярем про об'єкти своєї місцевості, оскільки місцевий матеріал є найдоступнішим;

- розкриття екологічної цілісності природи, моделювання зв'язків між живою і неживою природою;

- формування умінь порівнювати, класифікувати, встановлювати подібність за аналогією, уміння доводити істинність судження. Оволодіння зазначеними вміннями забезпечить залучення до самостійного пошуку знань;

- поєднання теоретичної і практичної підготовки молодших шкіл,

тобто на основі знань формувати в учнів практичні вміння.

Пошуки активних форм і методів роботи , навчально-виховного процесу сприяють, щоб ефективність уроків природознавства була якомога вищою.

Сформувати у школярів уявлення про різноманітність живої природи допомагають плани-пам'ятати, за допомогою яких учні розглядають предмети у певній логічній послідовності.

Ознайомлення з рослинами і тваринами проходить за такими напрямками:

- різноманітність рослин і тварин (групи рослин і тварин, чим вони відрізняються);

зв'язки рослин і тварин з іншими компонентами природи;

розмноження;

цінність рослин і тварин для людини;

негативний вплив людини, особливо дитини, на рослини і тварини;

охорона тварин.

Отже, такий розгляд рослин і тварин дає змогу сформувати у дітей елементи знань: морфологічні (зовнішня будова), фізіологічні (розмноження), екологічні (охорона), агрономічні і зоотехнічні (способи вирощування). Ці елементи від класу до класу розширюються, вступають у зв'язки з іншими, об'єднуються і все більше узагальнюються.

Крім практичної цінності (деревина, молока, шерсть тварин і рослин для людини, розкривають і інші: моральне, пізнавальне, гігієнічне, екологічне, естетичне тощо). Такий підхід сприяє подоланню однобічного, споживацького ставлення людини до природи.

Використання планів-пам'яток систематизує і забезпечує знання дітей про природу, допомагає їм виділяти суттєві ознаки об'єктів, формувати уявлення про групи рослин і тварин, про природу як самостійну цінність, без якої не можливе існування людини.

У формуванні уявлень про різноманітність навколишньої природи допомагають також опорні схеми. Відомо, що молодшим школярам значною мірою властиве наочно-образне мислення. Але це не означає, що їм недоступний високий рівень абстракції. І саме схема є однією з найдоступніших форм. Робота з опорними схемами допомагає виділити з усіх ознак суттєві, формувати елементарні поняття і найпростіші зв'язки між ними.

У 1 і 2 класах для складання схем класоводи використовують лаконічні малюнки, а в 3 і 4 - малюнки замінено словами.

1 2