| Назва: | Формування екологічної культури учнів при вивченні хімії |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 10,73 KB |
| Скачувань: | 13 |
Під час вивчення теми “Вода” пропоную учням зробити висновок про діяльність людини на основі сучасних даних та уривку з твору М. Гоголя: “Чуден Днепр при тихой погоде, когда вольно и плавно мчит сквозь леса и горы полные воды свои…Глядишь и не знаешь, идёт или не идёт его величавая ширина, и чудится, будто он весь вылит из стекла…Пышный! Ему нет равной реки в мире.”
Сучасні дані: “…В критичному стані Дніпро - головна водна артерія України. Перегороджений греблями, дамбами, шлюзами. Русло Дніпра густо всіяне діючими і тими, що будуються.”
“… Металургійні заводи Запоріжжя продовжують щорічно скидати в басейн Дніпра близько 300 млн. м³ забруднених стічних вод.”
“ …Їду ніби на похорон Дніпра - таке тривожне відчуття. Бо ніби потрапили в антисвіт чи на вимерлу планету: пеньки замість гаїв, жодного деревця. Не впізнати Дніпра: такий змалений, сиротливий, незахищений і впокорений плентався з-поміж голих берегів. Після Чорнобильської трагедії довколишні водойми забруднені цезієм і стронцієм у радіусі 2000 кілометрів від місця аварій.” (С. Плачинда).
Учні активно обговорюють питання.
Я використовую цей момент і на інших уроках. Відводжу 3-5 хвилин для інформації про наслідки дій людини. Що це дає? Змушує учнів замислитися над діями людини.
Наприкінці уроку учні розглядають екологічну ситуацію такого типу: один із шляхів захисту навколишнього середовища - очищення стічних вод на промислових підприємствах. Якщо ви директор заводу і маєте у своєму розпорядженні значну суму грошей, як ви вчините?
Перша група отримує завдання обґрунтувати таку позицію: покладу гроші в банк для сплати штрафу за забруднення навколишнього середовища. Друга група: вкладу гроші в будівництво очисних споруд. Третя група: частину грошей вкладу в розширення виробництва, а частину використаю для підвищення заробітної плати робітникам.
Навчальну діяльність учнів надзвичайно стимулюють дискусії. Вони сприяють виявленню особистого ставлення учнів до проблеми, а також вивченню реальних місцевих екологічних умов.
Кожна тема багата на матеріал, який сприяє розвитку екологічного мислення учнів. Під час вивчення теми “Солі” зазначаю, що натрій нітрат застосовується для виготовлення ковбас, шинки, сиру, риби. Під впливом мікроорганізмів він перетворюється в натрій нітрит, який перешкоджає псуванню м'яса.
Проте навіть невеликий надлишок цих солей дуже шкідливий для здоров'я: він порушує функцію крові, викликає набряк легень, серцеву недостатність, уражує печінку і призводить до розвитку злоякісних пухлин. Із цією метою визначено гранично допустимі концентрації нітратів, які використовуються в харчовій промисловості. Але слід нагадати учням, що за останні три роки вміст нітратів збільшився в Україні, наприклад, у кавунах і огірках у 3 рази, картоплі - в 2,2 рази, у капусті - в 1,7 рази.
Під час вивчення теми “Хімічні властивості лужних металів, галогенів та їх сполук” вказую на використання хлору для знезараження води, виробництва відбілювальних засобів. Обов'язково нагадую, що саме хлор застосовують в хімічній зброї. Пропоную учням інформацію для роздумів: “22 квітня 1915 року вітер дув у бік англо-французьких позицій. Німці відкрили 6000 балонів із хлором. Протягом 5 хвилин утворилася велика жовто-зелена хмара. Загинуло 5000 людей, 15000 постраждали.”
Все це спонукає учнів замислитися, до яких наслідків може призвести наукове відкриття, що будь-яке відкриття може мати як позитивний, так і негативний результат. яким він буде, залежить від людини.
Чи вміє людина використовувати наукові відкриття? Чому вона використовує їх на шкоду собі?
Чому раніше люди не говорили про кислотні дощі? Чому виникла ця глобальна проблема? Її не можна залишити поза увагою під час вивчення теми “Кислоти”.
Адже всі ми спостерігаємо вплив кислотних дощів на екосистеми, людей, архітектурні пам'ятники. Людина повинна використовувати альтернативні джерела енергії, пам'ятаючи один з основних законів природи: за все треба платити.
Однією з найскладніших проблем сучасності є радіоактивність. Тоді, коли це явище тільки було відкрите, мало хто задумувався над наслідками його використання. Але, як говорив К. Ушинський: “про все у світі ми дізнаємося не інакше, як через порівняння.” Тому під час вивчення теми “Ізотопи. Поняття про радіоактивний розпад хімічних елементів” увагу учнів звертаю на такий факт: при опроміненні насіння злакових культур дістали можливість одержувати велику кількість сортів, стійких до захворювань. Такі сорти мають добру якість зерна, міцні стебла, підвищену врожайність, рано достигають.
Сучасні дані: “…В критичному стані Дніпро - головна водна артерія України. Перегороджений греблями, дамбами, шлюзами. Русло Дніпра густо всіяне діючими і тими, що будуються.”
“… Металургійні заводи Запоріжжя продовжують щорічно скидати в басейн Дніпра близько 300 млн. м³ забруднених стічних вод.”
“ …Їду ніби на похорон Дніпра - таке тривожне відчуття. Бо ніби потрапили в антисвіт чи на вимерлу планету: пеньки замість гаїв, жодного деревця. Не впізнати Дніпра: такий змалений, сиротливий, незахищений і впокорений плентався з-поміж голих берегів. Після Чорнобильської трагедії довколишні водойми забруднені цезієм і стронцієм у радіусі 2000 кілометрів від місця аварій.” (С. Плачинда).
Учні активно обговорюють питання.
Я використовую цей момент і на інших уроках. Відводжу 3-5 хвилин для інформації про наслідки дій людини. Що це дає? Змушує учнів замислитися над діями людини.
Наприкінці уроку учні розглядають екологічну ситуацію такого типу: один із шляхів захисту навколишнього середовища - очищення стічних вод на промислових підприємствах. Якщо ви директор заводу і маєте у своєму розпорядженні значну суму грошей, як ви вчините?
Перша група отримує завдання обґрунтувати таку позицію: покладу гроші в банк для сплати штрафу за забруднення навколишнього середовища. Друга група: вкладу гроші в будівництво очисних споруд. Третя група: частину грошей вкладу в розширення виробництва, а частину використаю для підвищення заробітної плати робітникам.
Навчальну діяльність учнів надзвичайно стимулюють дискусії. Вони сприяють виявленню особистого ставлення учнів до проблеми, а також вивченню реальних місцевих екологічних умов.
Кожна тема багата на матеріал, який сприяє розвитку екологічного мислення учнів. Під час вивчення теми “Солі” зазначаю, що натрій нітрат застосовується для виготовлення ковбас, шинки, сиру, риби. Під впливом мікроорганізмів він перетворюється в натрій нітрит, який перешкоджає псуванню м'яса.
Проте навіть невеликий надлишок цих солей дуже шкідливий для здоров'я: він порушує функцію крові, викликає набряк легень, серцеву недостатність, уражує печінку і призводить до розвитку злоякісних пухлин. Із цією метою визначено гранично допустимі концентрації нітратів, які використовуються в харчовій промисловості. Але слід нагадати учням, що за останні три роки вміст нітратів збільшився в Україні, наприклад, у кавунах і огірках у 3 рази, картоплі - в 2,2 рази, у капусті - в 1,7 рази.
Під час вивчення теми “Хімічні властивості лужних металів, галогенів та їх сполук” вказую на використання хлору для знезараження води, виробництва відбілювальних засобів. Обов'язково нагадую, що саме хлор застосовують в хімічній зброї. Пропоную учням інформацію для роздумів: “22 квітня 1915 року вітер дув у бік англо-французьких позицій. Німці відкрили 6000 балонів із хлором. Протягом 5 хвилин утворилася велика жовто-зелена хмара. Загинуло 5000 людей, 15000 постраждали.”
Все це спонукає учнів замислитися, до яких наслідків може призвести наукове відкриття, що будь-яке відкриття може мати як позитивний, так і негативний результат. яким він буде, залежить від людини.
Чи вміє людина використовувати наукові відкриття? Чому вона використовує їх на шкоду собі?
Чому раніше люди не говорили про кислотні дощі? Чому виникла ця глобальна проблема? Її не можна залишити поза увагою під час вивчення теми “Кислоти”.
Адже всі ми спостерігаємо вплив кислотних дощів на екосистеми, людей, архітектурні пам'ятники. Людина повинна використовувати альтернативні джерела енергії, пам'ятаючи один з основних законів природи: за все треба платити.
Однією з найскладніших проблем сучасності є радіоактивність. Тоді, коли це явище тільки було відкрите, мало хто задумувався над наслідками його використання. Але, як говорив К. Ушинський: “про все у світі ми дізнаємося не інакше, як через порівняння.” Тому під час вивчення теми “Ізотопи. Поняття про радіоактивний розпад хімічних елементів” увагу учнів звертаю на такий факт: при опроміненні насіння злакових культур дістали можливість одержувати велику кількість сортів, стійких до захворювань. Такі сорти мають добру якість зерна, міцні стебла, підвищену врожайність, рано достигають.