| Назва: | Модель покрокового навчання писемного мовлення за психолінгвістичною |
| Розмiр: | 47,07 KB |
| Надіслав(ла): | Taras |
| Опис: | моделлю висловлювання - 48 k |
| Скачувань: | 1452 |
Специфіка процесу опрацювання генерованих ідей знаходиться у залежності від того, який прийом генерування ідей або їх поєднання обрав мовець. Даний крок може містити системати¬зацію ідей за певними критеріями, з"ясування їхніх взаємозв"язкiв /причинно-наслідкових та каузальних, темпоральних чи просторових/, поширення та доповнення iдей на основі асоціаціацій, що виникли /асоціацій за контрастом, суміжністю, подібністю та ін/, а також їх відбір. Розглянемо докладніше шляхи опрацювання ідей, отриманих завдяки різним прийомам, се¬ред яких «playing with data».
Цей прийом призначений для виявлення або створення взаємо-зв'язків між окремими ідеями з метою вирішення мовленнєвого завдання. Його сутність полягає в тому, що мовець організує та реорганізує ідеї у різних послідовностях з метою здійснен¬ня певних висновків про їх взаємозалежність / Ellis 1985, 179/.
Прийом «playing with data» грунтується на роботі асоціативного мислення, наприклад:
Ідеї:
Їх організація/ реорганізація
2. Розташування від більш важливих до менш важливих понять у їх співвідношенні з темою твору
/Див. Додаток б/.
Вибір перспективних ідей, в свою чергу, залежить від інте¬ресів мовця, його схильностей та поставленої ним мети. Передумовою подальшої роботи над твором є всебічне дослідження та розвиток цих ідей.
4. Дослідження та розвиток перспективних ідей.
Сутність процесу дослідження генерованих ідей, які, на думку мовця, є перспективними, полягає у виявленні базової інформації про них, їх реальних та потенційних взаємозв'яз¬ків між собою та іншими ідеями, які їх ілюструють, розвивають, доводять, ряд методистів виділяє, відповідно, такі прийоми, як «exploring subjects» (Ackley 1985, 35-37), що сприя¬ють підвищенню ефективності такого дослідження.
Прийом «exploring subjects» передбачає створення чотирьох, основних видів табдиць, у яких об'єкт дослідження розглядається за допомогою чотирьох типів питань. При цьому, перша з двох колонок таких таблиць включає питання до нього ("інформаційні", "особисті", "творчі", "аналітичні" /пер.наш Н.Щ/ (Ackley 1985, 17-20)), а друга - відповіді на них, з яких утворюються нові ідеї для майбутнього твору. Наведемо прикла¬ди цих чотирьох типів таблиць.
Прийом «FRIEDS» названий так, оскільки являє собою абревіатуру з слів «facts» /факти/, «reasons» /причини, аргументи/, «incidents» /випадки/, «examples» /прик¬лади/ та «decisions» /рішення/. Він також втілюється у таблиці. Перераховані складові його назви включаються послідовно у першу колонку таблиці, а друга її колонка містить необхід¬ний матеріал, що висвітлює у даних аспектах об"єкт досліджен¬ня. Цей прийом доцільно поєднувати з визначеним вище прийомом " charting", за рахунок чого до таблиці додається се¬редня колонка, подібно до таблиць останнього. Наприклад:
/Див. Додаток 7/.
Дослідження ідей за допомогою застосування вказаних прийо¬мів за своєю психологічною природою має багато спільного з прийомами «observing» та «charting». Проте розумова діяльність мовця зорієнтована в цьому випадку на реалізацію конкретних завдань, які випливають з вимог прийомів «exploring subjects» та «FRIEDs».
Саме на даному етапі роботи над письмовим твором доціль¬но використовувати додаткову тематичну літературу з метою по¬шуку та отримання екстралінгвістичної інформації. Крім того, аналіз змістовної сторони інформаційних джерел може передба¬чати виявлення мовцем
підтексту, модальності, причинності та інших категорій /Мерзлікіна 1997, 149/.
Результатом застосування прийомів дослідження та розвит¬ку ідей є значно розширений тематичний "банк ідей", які без¬посередньо пов"язанi з темою твору і висвітлюють її різні аспекти. Проте обмеженість обсягу студентського твору зумов¬лює здійснення вибору лише певного аспекту теми, який за даних умов може бути розкритий. Іншими словами такий вибір може характеризуватись як звуження теми твору.
5. Формування основної ідеї.
Цей прийом призначений для виявлення або створення взаємо-зв'язків між окремими ідеями з метою вирішення мовленнєвого завдання. Його сутність полягає в тому, що мовець організує та реорганізує ідеї у різних послідовностях з метою здійснен¬ня певних висновків про їх взаємозалежність / Ellis 1985, 179/.
Прийом «playing with data» грунтується на роботі асоціативного мислення, наприклад:
Ідеї:
Їх організація/ реорганізація
2. Розташування від більш важливих до менш важливих понять у їх співвідношенні з темою твору
/Див. Додаток б/.
Вибір перспективних ідей, в свою чергу, залежить від інте¬ресів мовця, його схильностей та поставленої ним мети. Передумовою подальшої роботи над твором є всебічне дослідження та розвиток цих ідей.
4. Дослідження та розвиток перспективних ідей.
Сутність процесу дослідження генерованих ідей, які, на думку мовця, є перспективними, полягає у виявленні базової інформації про них, їх реальних та потенційних взаємозв'яз¬ків між собою та іншими ідеями, які їх ілюструють, розвивають, доводять, ряд методистів виділяє, відповідно, такі прийоми, як «exploring subjects» (Ackley 1985, 35-37), що сприя¬ють підвищенню ефективності такого дослідження.
Прийом «exploring subjects» передбачає створення чотирьох, основних видів табдиць, у яких об'єкт дослідження розглядається за допомогою чотирьох типів питань. При цьому, перша з двох колонок таких таблиць включає питання до нього ("інформаційні", "особисті", "творчі", "аналітичні" /пер.наш Н.Щ/ (Ackley 1985, 17-20)), а друга - відповіді на них, з яких утворюються нові ідеї для майбутнього твору. Наведемо прикла¬ди цих чотирьох типів таблиць.
Прийом «FRIEDS» названий так, оскільки являє собою абревіатуру з слів «facts» /факти/, «reasons» /причини, аргументи/, «incidents» /випадки/, «examples» /прик¬лади/ та «decisions» /рішення/. Він також втілюється у таблиці. Перераховані складові його назви включаються послідовно у першу колонку таблиці, а друга її колонка містить необхід¬ний матеріал, що висвітлює у даних аспектах об"єкт досліджен¬ня. Цей прийом доцільно поєднувати з визначеним вище прийомом " charting", за рахунок чого до таблиці додається се¬редня колонка, подібно до таблиць останнього. Наприклад:
/Див. Додаток 7/.
Дослідження ідей за допомогою застосування вказаних прийо¬мів за своєю психологічною природою має багато спільного з прийомами «observing» та «charting». Проте розумова діяльність мовця зорієнтована в цьому випадку на реалізацію конкретних завдань, які випливають з вимог прийомів «exploring subjects» та «FRIEDs».
Саме на даному етапі роботи над письмовим твором доціль¬но використовувати додаткову тематичну літературу з метою по¬шуку та отримання екстралінгвістичної інформації. Крім того, аналіз змістовної сторони інформаційних джерел може передба¬чати виявлення мовцем
підтексту, модальності, причинності та інших категорій /Мерзлікіна 1997, 149/.
Результатом застосування прийомів дослідження та розвит¬ку ідей є значно розширений тематичний "банк ідей", які без¬посередньо пов"язанi з темою твору і висвітлюють її різні аспекти. Проте обмеженість обсягу студентського твору зумов¬лює здійснення вибору лише певного аспекту теми, який за даних умов може бути розкритий. Іншими словами такий вибір може характеризуватись як звуження теми твору.
5. Формування основної ідеї.
Новости загрузка новостей...